Акторка Галина Кияшко (випускниця Київського Театрального Інституту імені Карпенка-Карого 1992 року, народилася 10 вересня 1971 року в селі Кияшки на Полтавщині, емігрувала в Голландію в 1998 році, - вийшла заміж за голландця) окрім багатьох ролей у кіно, має також ролі в голландському театрі.
Нещодавно у великому нідерландському місті Арнгем (Arnhem) відбулися три прем”єрні вистави під назвою “Інакше Разом” (нідерландською мовою: “Anders Samen”, за постановкою іраксько-голландського режисера Акрама Сулаймана (Akram Sulayman)). Починаючи з вересня 2007 року виставу буде показано у різноманітних театрах Нідерландів по всій країні, також готується телевізійна версія “Інакше Разом”.
Вистава експериментальна і гостро актуальна. Проблема дискримінації і протистояння поміж різноманітними національностями, що мешкають у Нідерландах та голландцями досить велика. Ідеєю вистави “Інакше Разом” є спроба налагодити контакт і нормальні стосунки поміж “аборигенами” Голландіії та “чужинцями”, які за вказівкою долі чи за власним бажанням опинилися в Голландії. Вистава, яку поставлено у новому жанрі: експериментально-документально-дискусійному, запрошує глядача до дискусії, прямо в залі під час вистави. Також використовуються документальні кадри опиту населення на вулицях. Завданням дискусії та вистави вцілому є переконати глядача у мирному й толерантному вирішенні міжнаціональних конфліктів: великих чи маленьких, та запобігти упередженій дискримінації “за походженням” чи національними ознаками. Виставу створено за сприяння Нідерландської Театральної Фундації “ОЙТ” (Theaterstichting “OOIT” http://www.stichting-ooit.nl ), яку було засновано після наслідків подій 11 вересня 2001 року. Фундація підтримує противоєнну політику (зокрема в Іраку), а її зброєю є слово та мистецтво. Адже за допомогою впливу мистецтва на думки людей і властивість змінювати переконання простих смертних, завдяки справжнім витворам мистецтва, існує можливість покращити світ та уникнути багатьох проблем.
Галина Кияшко виступає в ролі ведучої всієї вистави та дискусії з публікою. На плечах досвідченої акторки й телеведучої лежить неабияке завдання: спочатку “розігріти” глядача і викликати на дискусію, а потім тримати запальну дискусію під контролем і в етичних рамках, звичайно. Галина справляється із завданням чудово, а ще й до цього співає у виставі українську народну пісню “Сіла птаха білокрила на тополю…”. Різнонаціональна публіка сприйняла українську пісню із захватом і захоплено аплодувала.
Люди, які виходили на вулицю, подивившись “Інакше Разом”, несли додому переконання в тому, що кожна людина унікальна, - незалежно від походження, країни, в якій вона народилася, чи етнічних ознак, а також ідею, що наше співіснування у такому різнобарвному світі повинне насамперед грунтуватися на засадах поваги і розуміння до інших культур та звичаїв.
Галина Володимирівна Кияшко українсько-нідерландська актриса, телеведуча, журналіст, поетеса. Кияшко Галина Володимирівна народилася 10 вересня 1971 року на Полтавшині у селі Кияшки в сім”ї робітників. З дитинства Галина надзвичайно любила співати, - переважно українські народні пісні; писати, - як правило поетичні твори й часто задумувалася над психологічними особливостями, як знайомих, так і всіх інших пересічних і видатних людей. Галина закінчила середню школу зі Срібною медаллю, маючи серед п”ятірок лише одну четвірку, - з Алгебри. Проте її майже “завалили” з Української Мови та Літератури: випускний твір Кияшко написала у віршах, що викликало неабияке занепокоєння серед районної екзаменаційної комісії, яка не хотіла повірити у те, що школярка могла так швидко зримувати цілу поему… Галининій викладачці таки вдалося переконати членів комісії, що Кияшко написала твір сама і протягом наданого для екзамену часу. Ще в школі Галина Кияшко публікувала свої вірші й статті у Кременчуцькій газеті “Перемога”. Після школи, вона отримала рекомендації від газети та Спілки Письменників України для вступу до Київського Державного Університету ім. Т.Г. Шевченка на факультет журналістики… Проте доля розпорядилася інакше. Оскільки в Театральному Інституті, через великий наплив охочих, вступні екзамени проводилися раніше, аніж в інших ВУЗах України, - Галина вирішила спробувати втілити давню мрію. Репертуар написала собі сама. Зокрема, екзаменаційній комісії припала до душі Галинина поетично-прозова замальовка під назвою “Ранок на селі”. Дякуючи “Ранкові на селі” та Срібній медалі, Кияшко пройшла поза конкурсом.
Галина Кияшко закінчила Київський Державний Інститут Театрального Мистецтва імені Карпенка-Карого у 1992 році на курсі в Леоніда Артемовича Олійника, також Ада Миколаївна Роговцева була її викладачкою. Галина вчилася на одному курсі з Віталієм Лінецьким та багатьма іншими талановитими і тепер вже досить відомими акторами України. По здобуттю освіти, Кияшко працювала 6 років на різних каналах українського телебачення ведучою новин, теле-репортером (УТ-1, УТ-2, “Новини УНІАР”, “ТБ Табачук”, ТРК “Київ”, “Вікна”), також 2 роки випускала власну дитячу програму “Смарагдова Скарбничка”, а ще озвучила понад 2000 серій з фільмів, мультфільмів та серіалів для ICTV та інших каналів Українського телебачення. Близько 4-ох років колегою Галини Кияшко була Світлана Леонтьєва.
У 1996 році Кияшко Галина здобула звання Лауреата другої літературної премії видавництва “Смолоскип” за її творчість для дітей. У 1998 році “Смолоскип” видав книжку Галини Кияшко: казки для дітей у віршах “Дід Піхто”.
Кияшко емігрувала в Голандію у 1998 році (вийшла заміж за голандця). Галині довелося важко працювати, аби оволодіти надзвичайно важковивчуваною голандською мовою. Для цього вона 4 роки провчилася у Нідерландському Коледжі “Албеда” і отримала Диплома знавця голандської мови. Відтоді вона знялася у багатьох фільмах, телевізійних програмах і рекламних теле- і фото- кампаніях в Нідерландах. Галина, разом зі своїм голандським чоловіком, виховує сина Лукаша, який народився 26 червня 1999 року в Нідерландах. Кияшко активна у діяльності Нідерладської фундації “Breath” з допомоги українським дітям-сиротам. Галина також є активною поборницею проти засилля шкідливих для злоров”я азбестових виробів в Україні.
Романові і Володимиру - обом. Громадська самоорганізація як суспільне явище була і є. І буде. Нема потреби її створювати. Майдан - один з проявів цього ПОСТІЙНОГО процесу в нації. Нема потреби створювати температуру пацієнту, достаньо її виміряти або відчути....››› Fisher7| 07.01.2009, 22:24
Шановна, пані Ніно!
Щиро вітаю Вас з Різдвом Христовим!
Щастя і здоров`я і Божої любові!
Хочу подарувати Вам кілька нових пісень:
РАДІСТЬ МОЯ, УКРАЇНО!
Я не шукаю Україну –
Вона у дітях і в мені.
Історію Руси величну
В казковім бачу я у сні.
Про...››› Володимир Мангов| 07.01.2009, 20:57
Романові.
Я не казав, що моя хата скраю. Складається враження, що ти дискутуєш із власними припущенням. Доведи, що вмієш не домислювати те, чого насправді не було.
Про Майдан. Майдан власне і був тим, що Володимир називає "громадською...››› Fisher7| 07.01.2009, 18:59
Надто багатослівно можливо пишу, хочу повторити основну думку - давайте будемо подавати ВЛАСНІ ІДЕЇ. Тоді це буде рух вперед. Якщо тільки робити аналіз чогось, то ми тупцюємося на місці. Ідімо ВПЕРЕД! Моїм невеликим розумом думаю, що так буде і цікавіше і...››› Роман| 05.01.2009, 02:01
Для fisher7
Я погоджуюся що розум - то лише засіб. При чому один із найефективніших, якщо вміти ним скористатися. І в тому нічого не має ні хорошого ні поганого. На рахунок агрументації статті, я не погоджуюся, що вона є не аргументованою. Я не стаю повністю...››› Роман| 05.01.2009, 01:38