В своєму телезверненні 20 червня Віктор Ющенко закликав політичні сили взяти зобов’язання скасувати необмежену депутатську недоторканність.
У зв’язку з цим «Центр досліджень політичних цінностей» звернувся до політичних експертів з питанням: «Для чого Президент запропонував скасувати депутатську недоторканість ?»
Вадим КАРАСЬОВ (директор Інституту глобальних стратегій): „Найпростіша поверхнева відповідь пов’язана з тим, що тема відміни депутатської недоторканності має постійний і постійно високий попит на електоральному і політичному ринках, але цей заклик Президента має більш глибокі політичні резони. Відміна недоторканості буде означати втрату сенсу окремим групам депутатів, в першу чергу бізнесменів, йти до Верховної Ради. Після відміни недоторканості депутатський мандат вже не буде заповітною мрією. Тобто це хоч і невеликий, але реальний крок відділення бізнесу від парламентської політики.
Інша причина стосується тривожної для Президента тенденції, яка пов’язана з тим, що партії в політичних конфліктах, що пов’язані з фізичними контактами, часто використовують депутатську наднедоторканність. Так це було при відомому штурмі депутатами Партії Регіонів Генпрокуратури, коли депутати дозволяли собі використання ледь не фізичної сили щодо співробітників Державної служби охорони. Очевидно, що втрата наднедоторканності спонукатиме депутатів діяти в таких ситуаціях більш обережно”.
Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей): „Тема зняття депутатської недоторканності надзвичайно популярна в суспільстві. Досі існує міф, що саме через депутатську недоторканість криміналізовані бізнесмени рвуться до Верховної Ради, переховуючись від справедливого суду. Насправді ті бізнесмени, які йдуть до Верховної Ради, давно не бояться українського судочинства, бо мають на своєму утриманні не лише адвокатів, а й суддів і прокурорів. То ж , за великим рахунком, зняття недоторканності з депутатів, не вирішить проблему перенасичення політики бізнесом.
В той же час певні бали популярності серед населення Президент заробить. Якщо же спробувати проаналізувати ситуацію, то викличе подив час, коли Президент вирішив вийти до населення з цією пропозицією. Президент вийшов зі зверненням саме тоді, коли Верховна Рада стала неправомочною і, відповідно, об’єктивно не спроможна втілити його ініціативу. Ющенко не робив такої пропозиції відразу після «помаранчевої революції», коли парламент приймав будь-яку його ініціативу і, зокрема, затвердив Юлію Тимошенко прем’єром. Ющенко не робив такої пропозиції і після парламентських виборів 2006 року, коли за висунення Януковича прем’єром на першому етапі можна було сподіватися на підтримку ініціатив Президента з боку коаліції.
Тож складається враження, що ця президентська ініціатива спрямована на дискредитацію парламенту в очах громадськості в цілому. Тобто, це ще один з кроків до підготовки суспільства щодо необхідності референдуму по новій Конституції, де були би зменшенні права Верховної Ради і збільшенні повноваження Президента”.
Володимир ФЕСЕНКО (голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»): „Позиція Президента відображає позицію, яка достатньо міцно представлена в громадській думці. Якщо не помиляюсь, то за оцінками КМІСу близько 35% населення вважає саме депутатську недоторканість однією з причин політичної корупції. З іншого боку, це гасло з яким виходять на вибори опозиційні політичні сили і зокрема «Наша Україна». І в цьому сенсі це вже елемент передвиборчої кампанії.
Але я думаю, що цю тему слід розглядати не в контексті виборів і виборчої програми, а в контексті сутності проблеми. Одним з перших цю ідею підняв Леонід Кучма на референдумі 2000 року і тоді її сприймали як замах на демократію. Треба враховувати, що в Європі інститут депутатського імунітету сприймається як один з демократичних механізмів. Інша річ, що у нас він використовується як привабливий інструмент захисту для депутатів-бізнесменів, як певний депутатський привілей.
Коректніше говорити не про відміну, а про трансформацію депутатської недоторканості до європейських стандартів. Зокрема необхідно, щоб цей інститут не торкався кримінальних злочинів, щоб це не торкалось цивільних правопорушень (наприклад порушень дорожнього руху). Ми ж, на жаль, кидаємося з однієї крайнощі в іншу, хоча треба знайти золоту середину”.
Володимир МАЛИНКОВИЧ (директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень): „Это чистой воды демагогия для того чтобы поддержать те партии, на которые он ориентируется. Я хотел бы обратить внимание на то, что положение о депутатском иммунитете есть в Конституциях практически всех европейских государств, во Франции и Германии почти дословно оно повторяет то, что написано в нашей Конституции. Безусловно, можно ставить вопрос об обмене депутатской неприкосновенности, но только не из чисто демагогических соображений.
Нужны конкретные предложения, которые могут способствовать ограничению коррупции в парламенте, а с другой стороны, все-таки будут защищать депутатов от решений людей, которые контролируют органы правопорядка. Не секрет, что в органах правопорядках у нас сегодня полный беспредел. Это касается и Генпрокуратуры, и судебной системы, и МВС. В этих условиях отмена депутатской неприкосновенности будет означать дополнительную опасность для свободомыслия в Украине.
Если делать, то делать конкретно и Президент здесь ни причем. Это вопрос обсуждения между депутатами, согласования позиции депутатских фракций, потому что без 300 голосов изменить Конституцию нельзя”.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО (президент Української Академії політичних наук): „Президент знає, що ця тема актуальна і буде розігруватись на парламентських виборах. Тому він хоче закріпити цю ідею в програмі партій, які йдуть на вибори під його омофором. Віктор Ющенко прагне показати, що не він йде за цими партіями, а навпаки є ініціатором. До того ж Президент намагається вибити це гасло у комуністів, і можливо у соціалістів, хоч для соціалістів це більш демагогічне питання. Отже, це і пропагандистська і іміджмейкерська гра.
Населення України така недоторканість набридла. Парламентарії можуть творити що завгодно, а до них не можна навіть прислонятись в тролейбусі (хоча вони в тролейбусах не їздять). Це може спрацювати на популярність Президента як на захисника інтересів народу і рівності серед усіх груп населення. В цьому відношенні гра Президента безпрограшна.
Я вважаю, що до цієї проблеми треба ставитись більш тонко. Тобто недоторканість можна дозволити, як в більшості країн, лише в певних межах. Але наші парламентарі ображають Президента, ображають громадян, ображають свою ж країну, хизуючись при цьому своєю недоторканістю. Треба розробити статус народного депутата, де чітко вказати де в них є недоторканість, а де її немає”.
Максим СТРІХА (керівник наукових програм Інституту відкритої політики): „З одного боку – це абсолютно розумний політичний крок, бо справді недоторканість в тому вигляді в якому вона існує в Україні суперечить європейським принципам. Здебільшого депутати мають недоторканність щодо дій, які пов’язані з політичною діяльністю, а не взагалі як у нас. Чому Президент зробив це саме зараз, зрозуміло так само. Зрозуміло, що на цей заклик відгукнуться пропрезидентські сили, а Партія Регіонів може не відгукнутись, а відтак є можливість цю тему експлуатувати надалі.
Але я не знаю на скільки це вже буде надто ефективно. Тема недоторканності скільки вже разів пережовувалась всіма, здається першою її намагалася ліквідувати партія влади НДП ще в 1998 році, що це вже не надто хвилює серця українців”.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
