В оглядовому майбутньому Воплі Відоплясова готують випустити в люди ударну пісню, покликану показати, що не вичерпалася ще у рок-боївки наснага: є ще звуки у звуківницях і слова – у словницях. Чернеткова назва пісні – Ладо – за іменем давньоруської богині, яка за одними джерелами була Праматір’ю усіх решта богів, за іншими – уособлювала любов, згоду, красу та благополуччя, а ще за іншими – несла Юність та Весну.
Втім, кожне з цих тлумачень є цілком доречним до нової пісні, тож вевешники схильні вважати, що це буде вже її остаточне ім’я. Прикметник «ударна» стосовно Лади означає зовсім не навалу гучного скреготу та гітарного пиляння, а радше статус, рівень пісні: за своєю потугою, добротністю утаємничені співознавці пророкують новій пісні успіх, подібний тому, що і в пріснопам’ятного забійника Весна.
Пісня витримана у виважених, оксамитових барвах, без горлопанства та вереску – як і належить роботі з божественим іменем. Натомість Воплі Відоплясова залучили до запису підрозділ струнних інструментів, а місцями Олег Скрипка та гітарист Женя Рогачевський підспівали у народницькій манері, та ще й так, що неозброєним вухом їх можна сприйняти за голоси жінок з якогось фольк-гурту.
Винести на люди нову пісню брава рок-четвірка збирається десь наприкінці весни чи на початку літа. А до тої пори можна без поспіху підготуватися і вивчити її слова: аби зустріти Ладу з належними почестями.
Було в той час, де і як не збагну, Сталося дивне, чи долі діяння. Тебе зустрів, чи можливо наснив Тай полюбив в один раз і востаннє.
Твоїх очей – синь озер чарівна. Коси-ліси, вітри шовком шепочуть. Ружа краса – розлива полум'я. Не відпуска мене зваба дівоча.
Манять, печуть вогневишні вуста. Зваблюють перси – говерли цукрові. В лоні ланів я навік загубивсь Та й опинився в полоні любові.
Полони, полони мене в день і ві снах, Запали-но вогнем моє серце шалене. Полечу повесні, закричу в небесах, Моя Земленько-Нене.
Сповнений мрій твій я вершник міцний, Я прилечу на коні дивокрилім, Злую біду зупиню-одведу, Тебе візьму, заберу в небовирій.
Я один з тих, хто це диво узрів, Орден палкий, військо лицарів вірних. Буду з тобою, твій незмінний герой, Земле моя, моя Діво-Родино.
Полони, полони мене в день і ві снах, Запали-но вогнем моє серце нестямне. Полечу по весні, закричу в небесах, Моя Ладо кохана.
Пломеній, променій осягни, до гори. Ти гори, моє серце, у щасті і болі. Зачаруй, подаруй мені світ, кольори, Моя Зоре-Любове.
Полони, полони мене в день і ві снах, Запали-но вогнем моє серце, калино. Полечу по весні, закричу в небесах, Моя Земленько мила.
Моя любима Ладо єдина Несповідима
Визначна харків'янка
Марія Бурмака потрапила у число визнаних харків’ян. 3 квітня 2008 року у великій залі Харківського академічного театру опери і балету імені М.В. Лисенка відбулася урочиста церемонія нагородження лауреатів місцевого почину Харків'янин Року, започаткованого Інститутом рейтингових досліджень Асамблеї ділових кіл.
«Зізнатися відверто, мені навіть трохи ніяково було на церемонії, – розповідає Марія, – довкола всі такі поважні люди: професори, знані не тільки в нашім краї лікарі, науковці… І тут раптом – я, представниця шоу-бізнесу. Але якщо чесно, то мені надзвичайно приємно, що рідне місто пам’ятає про мене, не забуває. Усі пам’ятні відзнаки щодо цього звання залишу, мабуть, у Харкові, вдома у батьків. Мовляв, спробуйте тепер закинути, що донька нічого не добилася в житті! Жартую :)) – вони ж у мене дуже і дуже «просунуті». І за це звання завдячувати мушу насамперед їхньому вихованню, родинній школі життя».
Вже увосьме громадськість Харкова відзначила заслуги тих, чия громадська діяльність і професійні досягнення сприяли примноженню загальнонаціональної значущості регіону в минулому, 2007 році. Традиційно, найкращих харків’ян року відзначають у наступних номінаціях: – Державні та громадські діячі; – Лідери промисловості й бізнесу; – Діячі науки, освіти, медицини, культури, мистецтва, спорту;
Конкретні постаті визначаються шляхом різнобічного дослідження, яке включає в себе: огляд згадок у ЗМІ, поради від місцевих громадських організацій, установ, архівів, музеїв, бібліотек, навчальних закладів, опитування знавців, роботу телефонної «гарячої лінії» тощо. У підсумку для голосування на іменній сторінці Інституту рейтингових досліджень були висуненими близько 1000 осіб. Цього року активність голосуючих, які заповнювали окремі питальники, була як ніколи високою. Серед інших поважних людей, кого слобожанці удостоїли почесного звання Харків’янин Року 2007, була і заслужена артистка України Марія Бурмака.
Окрім Іменного диплому та пам’ятної медалі, імена володарів цієї відзнаки, як вже повелося, будуть вписані до Книги Слави Землі Слобожанської, примірники якої зберігаються в Державній науковій бібліотеці імені В.Г.Короленка, Харківському єпархіальному управлінні УПЦ, Державному архіві області, Харківському історичному музеї. На підставі Книги Слави після кожного десятиліття визначаються 100 лауреатів з числа переможців щорічних рейтингів. А на заламі ХХІ і ХХІІ століть зібрані відомості стануть підґрунтям для побудови відзнаки Харків'янин ХХІ Століття. Так що, у Марії Бурмаки вже є шанс отримати ще одне визнання без малого через сотню років наперед.
Друга Ріка перетворилася на Фурій
Друга Ріка навздогін своїй найсвіжішій пісні Фурія запускає виднограй. Офіційна поява кліпу на телеекранах відбудеться 15 квітня, однак вже зараз на іменці ФДР у розділі Телебачення/On Line TV можна переглянути 20-секундну нарізку з нього.
Як вже повелося у Другої Ріки, головним розпорядником на знімальному майданчику був Віктор Скуратовський, який встигав розриватися поміж вічком камери та своїм місцем у кадрі, а задумка належить усьому гуртові. Як то кажуть, від кожного учасника по пів думки – Другій Ріці на кліп.
За словами чільника гурту Валерія Харчишина, у групи ще ніколи не було такого бунтарського, і водночас шибайголового відеоряду – в суголос настрою пісні. Усі хлопці постануть перед глядачем у жіночих образах, кожен з яких має свій характер. Скажімо, гітарист Олександр «Коррадо» Барановський нагадує героїню Олександра Калягіна в кіні «Здрастуйте, я ваша тьотя!»; електронник Сергій «Шура» Гера – перетворився, як кажуть на Галичині, на «порєдну курву», а Валерій Харчишин вирядився в трансвестита.
Ідея з перевдяганням чоловіків у жінок взагалі не нова у світовому кіно- і кліпотворенні, однак Друга Ріка свідомо пішла на цей крок. «Пісня ж називається Фурія, а як відомо, фурії у римській міфології – богині помсти, – пояснює Валерій Харчишин. – Ось ми і намагалися зобразити таких собі невдоволених жінок, які затаїли на чоловіче плем’я з якоїсь причини злобу і мстять усім мужчинам підряд, тягнуть з них усі жили, а коли з чоловіка вже нема чого взяти – кидають його. Гадаю, кожен хлопець бодай раз, але на щось таке подібне натрапляв у житті. Цим кліпом ми хочемо попередити: "Хлопці! Ми – істоти дуже ранимі, вразливі, тому будьте пильними, щоби не нарватися у житті на добре замасковану фурію!"»
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12