Відкриття 29 травня, четвер, о 19:00 за адресою вул.Велика Житомирська,12
Вхід – по запрошенням, для преси – за попередньою акредитацією.
Часом ми не усвідомлюємо, що наше особисте життя та моделі поведінки коригуються масивом інформації, яка „зливається" на нас через мас-медійні засоби.
Зокрема телебачення зводить складний навколишній світ нашого існування до рівня нескінченного потоку поверхових, банальних образів. Навіть людські бажання та почуття стають частиною комерційних проектів.
Високі темпи виробництва спричиняють пришвидшення процесу споживання. З'являються все нові й нові товарні „вдосконалені" пропозиції, які відповідають швидкоплинності у відносинах споживання: легкі, неістотні, одноразові. Пересічний глядач телесеріалів також впадає у споживацьку ейфорію. Предмет його зацікавлень – чужі історії, ніби реальні моменти життя із людськими драмами, радощами, сентиментами – свого роду товарними пропозиціями, які на екрані швидко чергуються, що призводить до постійних повторів певних варіацій. Тож глядач, перебуваючи під враженням від попередніх емоційних поштовхів, очікує усе нових й нових. Цей своєрідний спосіб подовження моментів задоволення ми часом моделюємо і у справжньому, реальному житті. Людина вже не задовольняється простим плином подій, а прагне сильних чуттєвих вибухів, гостроти у взаєминах та з часом перестає помічати та відчувати тонкі нюанси.
Фрази, які я використовую у своїх роботах, вихоплені з телесюжетів, з чужого екранного життя – саме з тих моментів, коли ситуація напружена, коли вирішується доля героїв, коли почуття на межі. Вириваючи словосполучення з контексту, я, здається, перетворюю їх на пусті, холодні форми – візуальні об'єкти, і перевожу у формат безпосереднього споглядання, тим самим надаючи їм часової плинності, можливості самостійного довготривалого існування. Тепер ці необтяжливі „тексти" як формальний об'єкт можуть бути смішними або, навпаки, охопити теплими почуттями і спогадами, стати рідними та безкінечно близькими. Лада Наконечна
Важко говорити про Геноцид. Очі наповнююються слізьми, коли уявляєш жахливі події 1932-33 років. Дякуючи Джеймсу Мейсу світ дізнався про наше ГОРЕ. Вічна йому пам"ять
...››› Ольга| 22.11.2008, 10:07
Треба проаналізувати кожного гада хто робив це криваве ... - хто він, його родословна, ...
...››› Павло| 17.11.2008, 06:52
Да, голодмор сделали коммунисты. А нынешние либералы демократы не несут ответсвенности за алкоголизм, наркоманию, развращение молодёжи? Прививки от краснухи это голодмор сегодняшний! Сколько творится чего мы не знаем. Власть была ...››› Д. Деренюха| 16.11.2008, 09:47
Здається в статті недооцінено росіян. Їхнє загально-національне нахабство ще не раз струсоне Україну.
...››› Геннадій| 15.11.2008, 23:47
Почему, мы украинцы идём вперёд с головой повёрнутой назад? Да был героизм у наших доблестных отцов и дедов. Но, это прошлое, прошлое.... А, Украине нужен героизм сегодняшний и будущий. Украине нужны героические поступки сегодня!...››› Д. Деренюха| 15.11.2008, 18:19
Інші публікації на цю тему
21.11.2008, 20:12«Свічка пам 'яті» Програма заходів за участю Президента України В.А.Ющенка у зв’язку з 75-ми...
Новини
Події
Фотогалереї
Поштовий
веб-клієнт
Про
сайт
Електронна пошта
