Вибори нарешті починаються, хоч галас навколо них давно забиває памороки українцям. Вже проглядаються неприємні тенденції, які губляться серед гамору перших виборчих риторик. Про розкручених кандидатів турбуватись не варто, їм є кому давати поради за гроші. Серед народних кандидатів треба відшукати одного, який найбільше претендує на роль голови держави.
Більшість кандидатів представлятимуться як народні, а вже зараз рекламують себе як чинного чи потенційного прем’єра, ефективного менеджера чи генерала-політика народної армії спасіння проти всіх політиків. Кандидат у президенти повинен рекламувати власну місію здобуття сильної держави, новий український порядок, при якому громадянин не чекатиме соціальних пільг, а сам зможе заробити собі достойні блага і мати свободу. Справжній президент не повинен обіцяти того, що повинен робити прем’єр і не повинен хвалитись своєю командою. Для побудови сильної держави «команди» замало – весь народ повинен захотіти працювати на гарну мету разом з президентом, бо президент не месія - він лише людина, яка бачить трохи дальше кожного з нас. Справжнього українського президента треба шукати серед тих, хто зробив щось позитивного для відродження нації і національної державності.
Він може не мати команд, бо ця робота неприбуткова для політиків. Він не матиме потрібного рейтингу, бо майстри рейтингу служать не тим кандидатам, але він знає як поступово вивести Україну на широкі простори світового розвитку. Забудьте про рейтинги! Це не вибори до парламенту, де йде змагання за доступ до влади і контролю великих фінансових потоків. На президентських виборах рейтинги нічого не значать і нас обманюють, пхаючи перед очі рейтинги. Ідеальний президент якраз залишиться непоміченим, але ми ще не достойні ідеального голови держави, бо досі обирали під чужим впливом, голосували серцем, а не розумом. Обравши Ющенка, ми ж знали, що він буде не ідеальним, але ми не помилились в тому, що він таки український президент. Ми знали, що проти нього повстане чимало противників відродження української пам’яті і національної державності. Ми говорили, що після Ющенка, який є першим, прийде кращий наступник з українців і зробить більше. Якщо не піддаватись психозові провокаторів української руїни, ми побачимо, що іншого виходу немає, як крок за кроком додавати сили національній державності, щораз обираючи в президенти кращого державника з українців. Не треба спокушатись фігурою красивого і сильного правителя чи правительки, бо за красивою картинкою може згодом виявитись чужа людина, байдужа до українських цінностей держави, а під дорогою вишиванкою не буде щирої української душі!
Кожен по-справжньому український президент не може відразу виглядати сильним, адже українське національне відродження мусить долати величезний внутрішній і зовнішній спротив. Тому створення українського оточення президента-українця є набагато важливішим, ніж просто обрати кандидата і піти додому у власних справах, чекаючи манни небесної. Урок президентства Ющенка полягає в тому, що незважаючи на потужний інформаційний тиск, інтриги і підкуп, не можна зраджувати свого президента, не можна політикам-патріотам дозволяти витиснути себе з його оточення, не можна українству залишатись таким організаційно слабким і пасивним! Тисячі полеглих за Україну героїв і людська турбота про потомків підказують нам зрозумілу істину – не треба толерантно дозволяти чужим людям і порадникам зі світу будувати нам державу! Якщо немає сильного українського духу в державі, це рівнозначно тому, що нас-українців немає, є небезпека стати абияк-мовним споживацьким натовпом, що завидує чужим народам і правителям. Тому наше завдання вдвічі складніше - обрати президента, а й стати опорою президента , не зрадити ні за яких обставин, не дозволити знову випхати себе з президентського оточення і не дай Бог не стати критикуючими збоку. Президент діє через активних громадян держави і важливо, щоб ця активність була здобута не обманом, а постала як внутрішня потреба українців самовизначитись і запровадити справедливий порядок в Україні. Ми не ідеальні, тому кожен наступний президент з етнічних українців, матиме ту саму проблему слабкості українського оточення. Проте в наших силах все змінити. Головне – запровадити принципи виборів українського президента, які дозволять обирати щораз кращого і цим зміцнювати державу і змінювати власне життя на краще: 1. Кожен наступний український президент додає свою лепту в побудову національної державності, вага якої визначається особистим таланом і ступенем підтримки українством. 2. Жоден кандидат в президенти з етнічних українців не має права будувати стратегію боротьби на критиці попередника – він рекламує тільки бачення власної місії. 3. В між виборчий період вся українська громада працює над висуненням і рекламою єдиного народного кандидата в президенти. Якщо серед кандидатів в президенти з етнічних українців немає порозуміння щодо визнання єдиного найсильнішого кандидата, мудрість нації полягає в голосуванні за другий термін чинного президент-українця. В умовах діючих загроз не час вільної конкуренції між кандидатами –українцями. Головне завдання українських політичних сил – це пошук і завчасне висунення народного кандидата в президента.
Треба бути свідомими того, що український парламентаризм терпить потужні зовнішні впливи і в умовах інформаційної поразки України не може бути рушієм національної державності. Нас виведе з кризи тільки запровадження наступності якісної зміни народних президентів, які керуватимуться українськими гуманітарними цінностями і українською історичною традицією державності, матимуть ясне сучасне бачення світових процесів і місця в них України. Отже справа не в особах, а в нашій здатності підкорятись єдиній успішній стратегії, яка, зважаючи на чисельність українців в Україні, завжди є переможною при будь-якій системі виборів. Не треба боятись захотіти мати президентом одного з нас, дарма що він не є героєм політ-шоу і не купує рейтинги в продажних соціологів! На жаль ніхто не знає, як на цей раз поводитимуть себе націонал-демократи і як визначаться самі українці в останні тижні перед виборами. Будемо сподіватись, що все буде гаразд і попереду найцікавіше, у порівнянні з чим шоу рейтингових кандидатів виглядатиме смішною «проплаченою» тусовкою.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
