Гадання на Водохреща – давня народна традиція. За збігом обставин, саме на 19 січня припадають політичні гадання політологів, соціологів та зацікавлених осіб, а з ними – і виборців. Результати 1 туру оприлюднені, штаби обох суперників заявили про перемогу. Фактичну і можливу, бо 10-відсотковий розрив між опонентами – показник відносний і ситуація може змінитися неочікувано для обох.
Це особливість цих перегонів, коли ніхто, навіть ворожки, не можуть спрогнозувати розподіл голосів. Найбільша інтрига наступних 20 днів – таємні та публічні домовленості учасників виборчих перегонів. Попри обіцянки Яценюка та Тігіпка не йти на переговори із претендентами на президентство, інформація про такий процес вже лунає. Зрозуміло, що Ю.Тимошенко не звикла здавати свої позиції і заради перемоги ладна пропонувати вагомі преференції і ще «півцарства на додаток» обом учасникам. Чи встоять вони від спокуси? Те ж саме, на інший манер, входить і у плани В.Януковича. Він не поспішає, бо перше місце додало йому впевненості, а оплески його оточення не дають можливості зібратися із думками. Вся ця картина може вписатися у єдине поняття – розпочалися торги, звісно, на свою користь. Причому, думка так званого електорату, за голос якого йде торг, не враховується. Враховується лише особливість мислення для подальшого політтехнологічного впливу на свідомість певної групи виборців. З приводу виборців «торгашів» бентежить лише одне – яку форму надати меседжу про отримані преференції, щоб, по-перше, виконати домовленості, а по-друге, не втратити свій імідж, на який витрачено фінансові ресурси і який знадобиться у майбутньому для створення партії.
Така постановка питання стосується, перш за все, С.Тігіпка. При всьому його намаганні виглядати «сильною фігурою» на шаховій дошці, він залишається пішаком «у великій грі», та й самостійна політична гра не входить у його плани. У випадку С.Тігіпко гасло «сильний Президент» ще не є ознакою сильної та самостійної людини. С.Тігіпко є провідником інтересів вузької групи багатіїв різних мастей і психологія у нього відповідна, що не має нічого спільного із очікуванням населення. Непопулярні економічні реформи пану Тігіпко не притаманні, бо й він є з середовища багатів. Нищити себе власноруч або бути знищеним такими ж, як він - безглуздя для нього. Самостійно Сильним Президентом С.Тігіпко може стати у єдиному випадку – коли перерахує усі власні фінансові ресурси до копійки до казни, публічно підтвердить цей факт і тоді він переїде до президентського кабінету на зарплату Глави Держави з народною підтримкою. Лише за таких умов світ і Творець визнає в ньому Сильного Президента як Сильну Людину і надасть всебічне Сприяння.
Наразі, як стратег від бізнесу, він триматиме паузу, щоб отримати най «золоті гори» та зважити пропозиції обох штабів. Це і є його кінцева мета на цих виборах. Більш того, це є єдиним прагненням пана Тігіпка – стати посередником між владою та бізнесом, прийняти в обійми бізнес угрупування, зокрема, з рядів ПР та видавати їм індульгенції за великі гроші.
Його припущення з приводу того, що «з’явиться третя сила, що запропонує непопулярні реформи і тоді він буде розглядати пропозиції» виглядає, м’яко кажучи, наївно.
Сергію Леонідовичу! Це ж проста арифметика: третя сила серед двох перших, тим більш, адекватна та орієнтована на народні інтереси, не з’явиться раптом з нізвідки. Сподіватися на перевтілення ПР та БЮТ у пронародні сили за духом – утопія.
Попри 13,6%, у пана Тігіпка дуже хистка позиція, бо відповідно до його наступних кроків новоспечений електорат може стати або його платформою у політичній грі, або, навпаки, назавжди похоронити його як політика. Стати самому «третьою силою», що проводить у ВР непопулярні економічні реформи, йому не дано. В опозицію С.Тігіпко піти також не може, бо за всіма ознаками новою опозицією стане А.Яценюк. Блокування ж з А.Яценюком суперечить планам С.Тігіпко. З огляду на все вище сказане, С.Тігіпко ще довго буде маніпулювати нашими очікуваннями, щоб «і рибку з’їсти, і вуса не замазати».
Що до Арсенія Петровича. Своїм виступом після оголошення попередніх результатів 1 туру він дав зрозуміти, що чітко усвідомив себе у ролі опозиції. Якщо його наміри щирі, досвід у цій якості знадобиться на наступних президентських виборах. Таким чином, справджується те, що сказано у Повідомлені http://h.ua/story/248396/. А.Яценюк очолить опозицію замість В.Януковича.
До речі, у пана Яценюка була реальна можливість не лише зайняти місце С.Тігіпка у шкалі результатів 1 туру, а й переломити виборчий процес на свою користь. 7 грудня він отримав конфіденційний лист із «повідомленням». Навожу уривок: «Якщо Ви, Арсенію Петровичу, свідомі власної відповідальності, при бажанні Вам може бути надана інформація про механізм та керованість, зокрема і безпосередньо, поточним виборчим процесом і, звичайно, надане Сприяння в цьому. За таких умов розстановка позицій кандидатів буде радикально змінена у короткий термін. Поняття «бажання» у даному випадку не є рівнозначним поняттю «примха».
Пан А.Яценюк проігнорував цей лист і навіть не поцікавився природою цього повідомлення. Як наслідок, через 7 днів його рейтинг завмер на зльоті і його політтехнологи мало голову собі не зламали, намагаючись зрозуміти та виправити ситуацію.
Арсенію Петровичу! До тих помилок, які Ви вже усвідомили та визнали публічно, Ви припустилися найголовнішої – проігнорували попередження та пропозицію. Пихатість і зарозумілість, вихваляння себе є вадами усіх представників політикуму, але в опозиції це протирічить природі самого опозиційного процесу. «Почую кожного» тепер має стати Вашим гаслом, Арсенію Петровичу. Не пропустить головного.
Ще декілька абзаців про О.Мороза. Агонія політичного діяча очевидна усім, крім самого Сан Санича та його оточення. Проте злитися та дорікати він може хіба що на себе за свій вибір. Його нарікання на різні рекламні бюджети опонентів та пропозиція фінансувати виборчі кампанії кандидатів з державного бюджету виглядає, м’яко кажучи, антисоціалістично. Більш того, він протирічить сам собі, адже всюди стверджує, що казна пуста, а на рекламну кампанію лише однієї Тимошенко витрачено близько 2 млрд. доларів. Помножити на 18 – це бюджет європейської країни. В такому разі слід або вгаувати апетити політтехнологів і взагалі відмовитися від промивання мізків громадян, або включити друкарський верстат і заклеїти всю країну біг-мордами.
Олександре Олександровичу! Ви стоїте на колінах перед Богом. Майте мужність визнати свою поразку перед Ним. Ваша завзятість – Ваш ворог. Вийдіть з віртуального світу політики і усвідомте реальність. Чи може Ви бажаєте дійти до кінця?
І ще про поняття. На цих виборах політтехнологи Ю.Тимошенко спотворили саме поняття «голосувати серцем». Вдало, на їхню думку, використаний журналістський штамп викликав супротив опонентів «червоносердечних» і породив заклик «голосувати розумом». Тепер, голосувати серцем за Януковича стало якось не ідеологічно, а розумом голосувати за Тимошенко якось не виходить. Та й за Януковича – також. Уся піар-компанія Леді Ю розрахована на почуття, тобто Вона апелює до наших душ. Виборча ж кампанія Януковича цілком прагматична, взиває до холодного розрахунку, а самого Лідера ПР представляють виваженим «Кремінем» із поблажливою усмішкою володаря. Але чи голосують люди за Януковича розумом, як це розраховують його політтехнологи? Скоріше голосують через безвихідь, через брак інформації та відсутності реальної альтернативи популізму Тимошенко. Сам же Янукович викликає асоціації із «дванадцятою годиною» - вже не минулий день, але ще й не завтрашній. Чіпляється за владу, проте не знає, що з нею потім робити у президентському кріслі. Бо немає Проекту відбудови Держави. Тому й невпевненість. Навіть якщо б йому дати «ключі» для розбудови Держави, він не готовий їх сприйняти. Відсутність того самого розуму не дозволяє.
А тим часом, маніпулювання нашою свідомістю призвело до нового чинника розподілу населення – на розумних та сердечних і ми граємося у ці «табори» безпідставно. Як «серця», так і «розуму» шукати у претендентів годі. Тому хочу виправити це непорозуміння. Гармонійне поєднання душі, серця і розуму є ознакою благословенного вибору, у будь-чому. Часткою душі ми звертаємося до Господа за мудрістю та розумом, вирішуємо глибоко у душі наші питання і пропускаємо через серце наші рішення. Серце – це лише ворота душі, її віддзеркалення. Будь-яке рішення через прагматичний, холодний розум – є домисли людські: «Бог створив людину правою, а люди пустилися в різні домисли». Символічним є те, що на ваги покладено саме «серце» проти «розуму». Тому за будь-якого вибору він не буде гармонійним та благословенним.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
