Сергія Пантюка неможливо уявити усамітненим, відстороненим, таким, що відлюдьком працює у тиші законспірованого кабінету. За своєю сутністю він – людина публічна, бунтар-організатор, обличчям і серцем завжди повергнений до подій і людей. Така в нього натура, в якій немає ні пози, ні манірності. Важко знайти серед українських літераторів більш експресивного, розкутого і веселого чолов'ягу.  ›››