Останнім часом набула розголосу проблема слогану «Спасибо жителям Донбасса за …» і далі або пряма репліка про президента, або евфемізми, пов’язані з цікавими випадками його професійної діяльності. І останній виток був позначений атакою силових структур на підприємців “ProstoPrint”: на їх приміщення та майно під час акції на Майдані Незалежності. Щодо цього коротко хочеться зазначити декілька речей.
По-перше. Слоган поганенький, бо ображає значну частину населення Донбасу, яка ніякого відношення до президента не має, навіть належить до кращих представників українського суспільства. Також він поганенький через роздмухування стереотипів, народжених під час Помаранчевої революції 2004 року. Може бути, що носії слогану таким чином намагаються боротися проти свавілля і незаконних дій влади, але насправді виходить зворотній ефект – підтримання старого й підлого імперського принципу: розділяй і володарюй. А саме з цим якраз і варто боротися, інакше культурний вододіл (штучний чи природний – не має значення) між Сходом і Заходом подоланий не буде. Доречі, слоган дістав широкого розголосу через фанатів київського «Динамо», тож чи варто брати на озброєння чийсь не дуже вдалий жарт? Критика, якщо вже вона необхідна, повинна бути прицільною, а не катком, що за собою тягне і правих, і винних.
По-друге. Влада вкотре вирішила діяти за допомогою радянської методи, себто – силового впливу (можна сказати, що це логічне продовження вуличної методи розборок, звідки радянська влада, в принципі, й походить). Тут варто згадати, що в правовій демократичній державі суперечки такого роду (образи тощо) повинні вирішуватися законним шляхом, через суд (яким би він поганим не був), а не за допомогою загонів силовиків. Думаю, у них і так вистачає завдань для виконання, аби відволікати їх на такого роду непорозуміння. Очікувати, що подібний вплив матиме ефект у насиченому керосином громадському просторі тепер – безглуздо. Події на Майдані це довели. Звісно, одна справа, коли конфлікт вирішується один на один між конкретними людьми, та зовсім інакше варто вести справи в суспільстві. Воно є структурою більш крихкою, ніж окремі відносини, це інший рівень поведінки, тож і маніпулювати тут треба адекватними інструментами.
По-третє. Всі ці заворушення нічого не вирішують. Жодної проблеми. Бо жодна зі сторін конфлікту ані поставила питань, ані запропонувала шляхи їх вирішення. Тож усі ці бурхливі емоції залишаються бурхливими емоціями, не більше. Ми не добилися єдності в суспільстві, ми не добилися порозуміння між владою і народом, то навіщо все це було? Випустити пару? А чи не забагато ми випускаємо дорогоцінної пари, яку можна було б погнати по трубах нашого спільного локомотиву натомість? Якщо це питання свободи слова, то чи правомірно ображати гамузом цілий шмат суспільства через дії одного чи декількох його, можливо, не найкращих представників? Якщо це питання чиєїсь гідності, то чи гідно у відповідь на образу збирати ватагу і бити обличчя? Забагато виходить напівриторичних запитань. І, як завжди, замало відповідей.
Вкотре хочеться запропонувати зосередитися на шляхах вирішення дійсно важливих проблем замість роздмухування стереотипів і бійок. Стимулювання, за словами однієї людини, «донбасофобії» навряд чи оздоровить суспільство.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12