Це ж треба бути вченим юристом, щоб додуматись до законодавчого переслідування громадян за екстремізм! Так можна оголосити поза законом будь-який, відмінний від написаної норми, стан звичайної людини. Головне – в перших статтях туманно описати предмет переслідування.
Йдеться про проект закону «Про протидію екстремізму» авторства нардепа Колєсніченка В.В. Що ж насправді є екстремальним станом людини, проти якого закликають так жорстко боротись? Екстремум – це крайні відхилення від стабільного перебігу якогось процесу. У світі все більше екстремального – час такий. Тому мало кому відоме чуття нормального життя. Вочевидь це стан задоволення умовами життя, праці, вільне родинне і етнічне самобутнє середовище, духовна гармонія у вільному віруванні, задоволення державою, владою, народними обранцями і президентом.
Українці ніколи не мали спокою, а тепер і поготів. Тому звикли терпіти і є потенційними екстремістами, а дехто вже протестує і хоче змінити життя на краще - це явні екстремісти. Отже екстремізм – це нормальний стан живої, не байдужої людини, яка не хоче жити, як худоба. Це нормальна людська реакція на зовнішні впливи і обставини, коли спокійне і розмірене життя неможливе і це неможливо змінити засобами демократії, звернень до влади, інших людей світу. В сучасному, неспокійному світі екстремальний стан людини є нормальним, зумовленим обставинами і оголошувати його поза законом – це схоже на злочин проти людяності і прав людини.
Автори згданого законопроекту якось дивно тлумачать екстремізм: «екстремізм – діяльність фізичної особи або (та) юридичної особи, або (та) об’єднання громадян чи їхні публічні заклики або (та) підбурювання, які спрямовані на насильницьке захоплення влади чи незаконне втручання в діяльність органів влади, посягання на основи конституційного ладу та національної безпеки, порушення прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, яка є наслідком несприйняття правових норм чи інших правил поведінки (соціальних норм)» Отже під екстремізмом автори розуміють фактично антидержавну і антиконституційну діяльність, але саме ця сфера права вже доволі вичерпно врегульована чинним законодавством.
Діючі закони можна вдосконалювати, домагатись додержання букви закону і Конституції, приміром, забезпечуючи реальний статус державної мови чи статус народних обранців як слуг народу. Отже закон проти екстремізму ніби зайвий, схожий на якусь дивну політичну технологію. Перелічені в статі 6 форми забороненої екстремістської діяльності не мають конкретики закону і більше личать пропогандивній статті. А все тому, що поняття екстремізму, як особливе і відмінне, проектом не визначене. А як діятимуть суди, не маючи чітких критеріїв оцінки вини. З допомогою такого закону дуже зручно боротись проти звичайного, властивого людині екстремізму в безвиході життєвої ситуації. Наприклад, коли влада не в змозі врегульовувати екстремальні стани незадоволеного суспільства.
Замість працювати на потребу людей, політикам дуже хочеться боротись не з причинами, а з реакцією на таке життя, «підводити під статтю» надто не задоволених громадян, сиріч екстремістів. Перед майбутніми виборами може такий проект може «особливо пригодитись» партії влади, адже він дозволяє успішно лякати законом усіх незадоволених владою та силовими засобами «законно» втихомирювати звичайну, людську опозицію. Це стає зрозуміло із пропонованих заходів протидії екстремізму: - «попередження поширення ідеології екстремізму та здійснення екстремістської діяльності, у тому числі виявлення і подальше усунення причин і умов, що сприяють її здійсненню та поширенню; - виявлення, попередження та припинення екстремістської діяльності фізичних та юридичних осіб, об’єднань громадян ; - притягнення до відповідальності винуватих в екстремістській діяльності фізичних та юридичних осіб, об’єднань громадян.»
Придумали абсурдний і смішний термін – ідеологія екстремізму. Партії не мають ідеології, а стихійний процес протесту проти поганого життя, виявляється, має. Може деякі політики, перебуваючи в дурмані «Русского міра», мали на увазі ідеологію українського націоналізму, яка формулює конкретні претензії до сучасного українського життя і вимагає змін? Тим не менше на боротьбу з неконкретним екстремізмом законодавець пропонує кинути всі засоби впливу і всі силові структури включно з СБУ. Але найбільше дивують запропоновані способи протидії екстремізму: - «визнання матеріалів екстремістськими;(вочевидь цензура) - недопущення проявів екстремістської діяльності при проведенні масових заходів;(силовикам дозволено діяти на власний розсуд) - вжиття заходів боротьби щодо юридичних або (та) об’єднань громадян, які не зареєстровані або не легалізовані у встановленому законом порядку чи яким відмовлено у реєстрації або легалізації, чи які примусово розпущені за рішенням суду, але продовжують діяти;(можливе переслідування неугодної громадської активності) - внесення подання про неприпустимість здійснення екстремістської діяльності; - призупинення екстремістської діяльності юридичної особи або (та) об’єднання громадян; (залякування потенційних «екстремістів») - ліквідація юридичної особи або (та) об’єднання громадян, які займаються екстремістською діяльністю та заборона їх діяльності;(під статус екстремістських попадуть майже всі проукраїнські організації включно із «Просвітою») - вжиття заходів боротьби з діяльністю юридичних осіб або (та) об’єднань громадян , діяльність яких визнана екстремістською відповідно до міжнародних правових актів та законодавства України». (можливе маніпулятивне застосування міжнародних актів, як це сталось, приміром, з Хартією міноритарних мов)
Проект містить такі жорсткі заходи превентивного «внормування» потенційних екстремістів, що до покарань чи заборон будуть вдаватись рідко. Набагато дієвішим буде жорстке попередження прокурора. Внаслідок прийняття такого закону чимало організацій громадянського спротиву вже не ризикуватимуть виходити на акції протесту, а журналісти утримаються від гострих публікацій. Адже в умовах цієї судової системи від зловживання подібним законом захистити невинного дуже важко.
В Україні стане неможливо довести, що ти не верблюд, пардон – екстреміст. Навіть в інтернеті шукатимуть екстремістів, хоч треба шукати негідників. При цьому окремі, привілейовані екстремісти, які зараз відверто ображають українців, можуть залишитись неляканими і при новому законі. Це тому, що закон не відповідає на питання: що таке екстремізм як нове поняття людського права? Це такий стан знервованої життям людини, чи злочин? Та хіба може бути злочином наше незадоволення життям, одвічне, ще біблійне призначення людини пізнавати добро і зло досвідом власного життя і хотіти не так раю на землі, а вільного життя? На жаль, марно сперечатись з політиками, які вважають себе головнішими від народу, адже за цим проектом подібні думки напевно вже вважаються пропагандою ідеології екстремізму.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
