Значний дефіцит справедливості та рівності в суспільстві колись «окончательно и бесповоротно победившего социализма» найприроднішим способом вписується в довгий ряд невдач, що незмінно переслідують борців за соціальну справедливість. Їх фатальна неминучість створює прецедент існування правила без виключення. Причину завідомої приреченості всіх спроб побудувати суспільство загального благополуччя повинна була б з’ясувати така суспільствознавча наука, як політична економія. Однак численні ще зовсім недавно догідливі тлумачі свавільних дій практикуючих будівельників комунізму, що сточили всі зуби об граніт пролетарської політекономії, стверджують зараз, що такої науки, мовляв, не існує взагалі. З цим доволі запізнілим зізнанням неможна не погодитися. Дійсно, чи можна уявити собі пролетарську фізику або, скажімо, буржуазну математику? Ось так і політична економія як одна з провідних суспільствознавчих наук, повинна була б з’ясувати хоча б принципову можливість прийнятного рішення численних протиріч у людському суспільстві для нашого загального, а не тільки пролетарського, задоволення.
В якості єдиного засобу вдосконалення людської самоорганізації всі різновиди борців за соціальну справедливість, бачать тільки позаекономічний розподіл матеріальних благ. Є надзвичайно доцільним з’ясувати вплив позаекономічного розподілу на характер суспільної і економічної організації в залежності від його долі в сукупному результаті суспільного виробництва. Тим самим надається приваблива можливість знайти таке її значення, котре дозволить назавжди усунути несправедливість у людському суспільстві.
Стосовно до заснованого на приватній власності суспільства позаекономічний розподіл можна розділити на декілька характерних областей.
Перша з них має чітко визначене начало у вигляді свого нульового значення. Повна відсутність позаекономічного розподілу надасть приватним власникам необмежену економічну свободу, наслідком якої буде швидке поглиблення майнового розшарування, соціальні струси, поширення насильства, деградація всіх сфер людської діяльності, територіальне розділення. Практично виключається можливість стійкого існування окремої незалежної людської спільноти через виникнення і швидке поширення в економічних і громадських стосунках некерованого самовільного процесу. Ось так необмежена економічна свобода обертається величезним лихом для суспільства, що її допустило. По мірі збільшення долі позаекономічного розподілу ступінь стійкості суспільства буде зростати. Перша область використання позаекономічного розподілу обмежується мінімальним неприйнятним ступенем нестійкості суспільства.
Друга область, відтак, з мінімального прийнятного ступеня стійкості починається. Вона включає до себе так званий «гуманний демократичний капіталізм», впираючись далі в невидимий, але відчутний економікою бар’єр, за котрим почав давати значні збої хвалений виробничий механізм Швеції. Тобто, друга область використання позаекономічного розподілу обмежується найбільшим допустимим ступенем адміністративного втручання в економіку.
Третя область, отже, з найменшим недопустимим ступенем адміністративного втручання в економіку починається. Вона включає до себе надмірний позаекономічний розподіл у вигляді ступенів недорозвиненості капіталізму, що збільшуються, затим нерозвиненості, завершуючись радянською системою тотального централізованого розподілу сукупного результату суспільного виробництва.
Переважне використання першої області позаекономічного розподілу відноситься до ранніх форм так званого первісного капіталізму, коли суспільство ще не сягло розуміння необхідності обмеження свавільної діяльності приватних власників. Тільки насильством можна зберегти цілісність такого суспільства, жорстокість котрого повинна зростати відповідно до скорочення долі позаекономічного розподілу. Швидке розорення дрібних і середніх підприємств, утворення гігантських, аж до галузевих і не тільки, монополій зведуть нанівець роль і значення товарно-грошових відносин, замінивши їх у швидкості тотальним централізованим розподілом. Ось так дві крайності в економічних відносинах: повна економічна свобода і повна відсутність такої – сходяться в одному й тому самому, замикаючись на вбогості, деградації і роз’єднанні.
Більш менш благополучно уникнути здійснення численних похмурих пророцтв капіталістичному суспільству дозволив перехід до використання найбільш прийнятного позаекономічного розподілу, в межах котрого тільки й можливо достатньо стійке існування заснованого на приватній власності суспільства у вигляді найбільш вогодованих демократій. Саме позаекономічний розподіл є тією самою дієвою уздою, котра не дозволяє приватним власникам у їхній безоглядній гонитві за наживою переступити ту невидиму межу, за якою економічні і суспільні відносини швидко набувають яскраво виражених ознак некерованого самовільного процесу.
Третя область позаекономічного розподілу використовується у випадках значного обмеження можливостей суспільного виробництва (війни, стихійні лиха, природні катаклізми тощо). Однак інколи самі обмеження обумовлені навмисним використанням надмірного позаекономічного розподілу, коли суспільство звертає на шлях, вистелений благими намірами найбільш одержимих борців за соціальну справедливість. Виходить так, що суспільство, яке використовує надмірний позаекономічний розподіл, самовільно тяжіє до такого свого стану, котрий викликає необхідність використання такого розподілу.
Очевидно, що позаекономічний розподіл здійснює великий вплив на характер супільно-економічних відносин, змінюючи їх у самих широких межах: від форм, притаманних некерованому самовільному процесу, до притаманних системі тоталітарного централізованого розподілу. Однак він не дає отримати модель суспільного ладу, яка б перевищувала за ступенем довершеності її громадської та економічної організації «гуманний і демократичний капіталізм». Не доводиться навіть говорити про суспільні та економічні відносини, котрі хоч би віддалено відповідали численним описам непорівнянних достоїнств таких у соціалістичному або комуністичному суспільстві, бо не виявлено ані соціалістичного, ані комуністичного позаекономічного розподілу. Ось так і слабка надія на можливість знайти таку долю позаекономічного розподілу, котра дозволила б без усіляких «ізмів» раз і назавжди усунути несправедливість у людському суспільстві, одразу виявилася недоцільною. Наявна очевидна недостатність самого позаекономічного розподілу, яка визначає обмеженість і порочність ідеї соціалістичної та примарність комуністичної, а разом із тим беззмістовність таких понять, як соціалізм і комунізм.
Таким чином, можливість подальшого удосконалення суспільної та економічної організації необхідно шукати в області розподілу економічного.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12