Коли наполегливо шукаєш – обов’язково знаходиш. А інколи цікаві знайомства починаються витягатися, як та нитка з клубочка. Отак із гончаркою Наталею Мазикіною мене познайомив герой попереднього інтерв’ю Сергій Казьмін. Він розповів, що вона навчилася гончарству під час тривалого перебування в Японії, працює в тамтешньому стилі, а тому цікавість подвоїлася. І от якось на Андріївському узвозі ми зустрілися й познайомилися вже особисто. Наталя дійсно довгий час подорожувала Китаєм і Японією, в Японії навчилася гончарству і побувала на багатьох виставках і ярмарках. Знає китайську і японську мови, випускниця Інституту іноземних мов з дипломною роботою з історії китайських ієрогліфів, людина, з дитинства знайома з мистецтвом.
›››
Разом із дорослішанням нових поколінь ми вступаємо в епоху славнозвісного DIY (do it yourself – зроби сам). Оскільки життєвий досвід показує людям і молодим зокрема, що ні від кого нічого чекати не доводиться, вони все більше схиляються до простої думки «коли не я, то ніхто». І беруться, зрештою, до роботи: захищають свій життєвий простір, організують свій час конструктивно на противагу деструктивним тенденціям часу.
›››
Є люди, які після кожної якоїсь угоди з Росією бігають туди-сюди, надоїдають запитаннями і, не дослухавши, повторюють мантру: «Всьо пропало!!!». Так було, зокрема, після відомих Харківських угод. Мене ж найбільше засмутила в тій ситуації не угода, а поведінка нашої парламентської опозиції, яка до блокування туалетів і щитової підготувалась набагато краще. Було очевидно, що російський флот із Севастополя не піде і несподіванкою був лише спосіб формального визнання Україною неспроможності змусити його покинути насиджене місце. Надто багато ознак свідчило про те, що попросити флот можна, але реально немає сили його звідти «викурити».
›››
Журналіст і письменник Володимир Коскін починав як поет (“Книга віршів про кохання”, “Земне і небесне”). Згодом видав книжки гостросюжетної прози: “Пекельним колом”, “Позбавлені долі”, “Королі афер”, “Містифікатор”. Найсвіжіша книжка “Йоржі атакують!” (видавництво “Ярославів вал”) – це не тільки феєрверк кумедно-дотепних пригод, а й роман-попередження: природу не можна вичерпувати, як юшку з казана.
›››
Про позитивний владний тандем, як про узгоджену дію представницької і виконавчої влади, в Україні говорять давно, але політики діють навпаки. Дуже зручним видається нав’язаний зовні ідіотський принцип розподілу влади на «гілки». Своєрідна програма –технологія проти ідеї сильної держави. Ділять владу на атоми і потім «героїчно» переборюють власноруч створену проблему шляхом «перерозподілу» чи навіть «делегування» повноважень між цими уявними «гілляками» владного дерева.
›››
Нашою гостею є народна артистка України Ірина Кліщевська, засновник, директор і художній керівник київського камерного театру «Колесо» (нині академічний державний). Що Ірину Кліщевську можна назвати яскравим, оригінальним режисером, вона ще й талановита актриса широкого діапазону, провідний майстер сцени. Створені нею образи точні і цікаві, вона володіє мистецтвом психологічного малюнка і виразної зовнішньої деталі, грає на межі комедійного і трагедійного. Завдяки зусиллям Ірини Кліщевської театр «Колесо» завоював гідне місце серед найкращих вітчизняних театральних колективів і здобув відомість у світі.
›››
Гіві Сіхарулідзе – це навіть щось більше, ніж ансамбль: видатний танцюрист і хореограф, актор і кінорежисер (чотири із шести його фільмів мають міжнародні нагороди, в тому числі – “Срібного ведмедя” на Берлінале та російського “Оскара” – “Ніку” -- за роль у картині „Солнце неспящих”). А ще він один з найвідоміших у світі грузинських прозаїків. Київською зустріччю з батоно Гіві почато новий проект “Зустрічі у Посла Грузії”.
›››
Опубліковано: Андрій | 13.10.2011, 00:56 Розділ: Анонси, Події
Суспільство заблукало в словах. Важко сказати, чи це через технічний прогрес, чи просто власну нездатність. Але факт лишається фактом – інформаційний простір виливає на нас тисячі слів, але всі вони заплутані в клубок, що з часом усе більш нагадує вузол царя Гордія. Концепції, теорії, змови, викриття, пропаганди, агітації, емоції… Чим більше в те поринаєш, тим більше хочеться закритися і перевести дихання. Страшний біг, але біг по колу, біг без визначеної мети. І ні секунди подумати. Ось і секрет. Треба більше думати, бо справжній плід походить зі справжньої думки.
›››