Тоді він сповідував свободу і гідність людини, віру в Природу і в Силу Бога, визнавав жіноче і чоловіче начало як на небі, так і на землі. Бог і Софія на небі, сильний і розумний чоловік та ніжна й мудра дружина на землі.
Що, вже перевертав, кажете? Ще в 2007-му, на обкладинці своєї книги? Та невже? І що тоді сталося? Рай небесний настав? І тепер йому порядок навести знову тільки прапор заважає, так?
Знову про символи і мислення
А здається, так просто! Писалося ж уже: символи – вторинні, мислення первинне! Символ вбирає у себе всі ті думки, що накопичувалися у ньому протягом сторіч. Тобто як і ті задуми, що були вкладені в нього в момент його створення, так і те значення, яке надавали йому люди згодом.
Тому сонячна Свастика – прадавній арійський, а згодом й християнський символ, ще й досі збережений в розписі Софії Київської і оздобленні Почаївської Лаври, стала для нас ще й символом німецького фашизму.
А віра в те, що існує якесь первинне й істинне значення символів виникає внаслідок віри в давні цивілізації, їхню мудрість і силу. Хто зна, може й так – що ми знаємо про них?
Але якби ці цивілізації існували й досі, то чи стояли б вони увесь цей час на місці, очікуючи нас? Якими були б тепер? Чи прагнули б повернутися до власного минулого, а чи шукали б нове?
Та чи й справді були вони кращими й досконалішими за нас, хоча б в морально-етичному плані? Чомусь же загинула і міфічна Атлантида, і така ж міфічна Лемурія? Може неспроста? Карма, розплата, Бог? Власна розпущеність чи недолугість? Що їх зруйнувало?
А проте певні підстави для знищення „диявольської літератури” ацтеків і майя конкістадори в свій час таки дійсно мали. Криваві масові людські жертвоприношення, здійснювані цими цивілізаціями (як і Вавилонською, до речі, теж) – факт доведений.
Проте українці чомусь вірять, що їхні предки були не такими. Іншими, не кровожерними. Може й справді, хто зна? Але тоді, щоб вижити серед кривавих цивілізацій минувшини, вони мали б бути досить незначним, відокремленим народом.
І в будь-якому разі така віра в якісь кращі, досконаліші знання минувшини означає прагнення повернутися назад. Прагнення, протилежне християнському (Христовому) наміру зрушити світ вперед.
Тому й не дивно, що ті, що виступають за зміну кольорів прапору, разом з тим часто виявляються ще й язичниками-антихристиянами.
Проте й справді – існує ще й третій варіант подібних міркувань: символи як геном. Символи – як інформація. Яка, проте, існує лише тоді, коли є її:
передавач, приймач, матеріальний носій... та здатність до її декодування.
Так ген людини спрацьовує при його передачі від батьків до дітей тільки в певному сприятливому середовищі, здатному сприймати й обробляти цю інформацію – в яйцеклітині утроби матері.
А спроби використати гени поза тим якимсь іншим чином здебільшого приречені на невдачу. І якщо символи сприймати як предковічний геном – то ми не знаємо ким вони були створені, навіщо і для кого.
І в якому середовищі мали працювати. Яким є спосіб декодування захованої в них інформації?
Віримо, правда, що створені вони Богом і що одного тільки нашого розуму достатньо для їх сприймання. А насправді змішуємо поняття – бо і приймач в нас розум, і декодер він же. Хоча останнім мали б бути ..знання?
Але які вони, ці знання? Чи можемо бути упевнені, наприклад, що дохристиянські ідоли могли бути дерев’яними, як в це вірять тепер рідновіри? Адже чи не єдиний відомий нам збережений ідол – Збручанський, кам’яний!
А раптом дерев’яних ідолів ніколи й не існувало? І служили вони зовсім іншим цілям, ніж поклоніння Богу? Наприклад були вежами цілком реальних приймально-передаючих пристроїв вищих цивілізацій, як це стверджує в своїй книзі пан Фурдуй?
А віра в їхню святість – це лише спосіб уберегти їх від знищення варварами-туземцями?
І чи не сподобляються сучасні язичники, що б’ють поклони дерев’яному ідолу, папуасу, що молиться на вежу мобільного зв’язку?
Чим гірше? – адже вона теж вирішує долю людини, служить любові і ненависті. Приносить горе і радість, сповіщає про смерть і народження.
Про Бога, Хаос і Розруху
Кажуть, що блакитно-жовтий прапор несе розруху. А ви ніколи не задумувалися над тим, чому зруйнувати щось легше, ніж створити? Чи Бог дурний, що задумав Світ саме таким?
А насправді ж-бо просто – якби творення було легшим, то світ давно вже був би завалений попередніми творіннями, в ньому не знайшлося б місця для нічого нового і кращого.
Тому Бог і поставив на перше місце Хаос, а не Творення, тому й дав Всесвіту ентропію, яка знищуючи все застаріле, спонукає його до розвитку.
Але навіть в цьому простенькому протистоянні творення й руйнування проявляється вже 4 варіанти розвитку:
зруйнувати щось погане; зруйнувати щось хороше; створити щось хороше; створити щось погане.
Найкраще звичайно одночасно руйнувати погане і творити хороше, але для початку – чи не пора би: а) навчитися не творити поганого; б) не руйнувати хорошого?
І якщо за 20-ть років незалежності України було в ній хоч щось хороше, то його берегти треба, а не руйнувати!
Це до того, що наш прапор давно вже обріс новими значеннями. І якщо його тепер просто перевернути, а все інше залишити таким, як було, то навряд чи щось суттєво зміниться – хіба що в гіршу сторону.
Тим більше, що наш теперішній президент це вже робив – ще в часи свого попереднього Прем’єрства. І що? Комусь тоді це принесло щастя і благо?
Тому вихід з наших проблем є – але не в тому, щоб символам поклонятися. Він в наших вчинках і діях.
Не можеш зробити нічого доброго – то не роби хоча б поганого. Не можеш врятувати світ – то зроби хоча б те найменше, на що здатний.
Можеш не піддаватися на провокації – не піддавайся! Можеш думати вільно – думай! І не програмуйте себе ніколи – повірте, це робити і без вас є кому!
... і трішки про політику
Перевернути прапор, легалізувати носіння зброї, возродити язичество. Чому це вже не дивує? Може тому, що питання мови, федералізації і вступу в НАТО вже нікому не цікаві? І треба знайти їм гідну заміну?
Ба, більше того, ризикну припустити, що найближчим часом, не далі як за рік, побачимо й нові „суперактуальні” проблеми, які з такою ж радістю візьметься обговорювати „правильне” етно-українське середовище.
Що ж ви, мої браття-українці, такі легковірні і такі недолугі – раз так легко „ведетеся” на кожну дурницю, яку вам підсовують? Забули хто в нас при владі?
Пора вже жити за їхніми принципами – не вірити, не боятися і не просити. Але ще бажано – й думати при цьому... Ну хоч трішечччки!!!
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
