Шановні панове, вітаю! З рідною мовою сталася дивна річ. Тільки й чути, що, мовляв, рідна мова - це те, що конче потрібно українцю, а крім мови нічого більше й не треба. Мабуть ті, хто так кажуть - великі українські дурні, бо тільки останній дурень не розуміє, що перш за все українцям потрібен добробут, потрібне місце в сучасному світі, серед розвинених країн. А чи хтось стане поважати Україну й українців, коли у них нема нічого, крім МОВИ? Патріот України, якщо він справжній патріот, повинен думати не про "мову", а про все те, що робить країну могутньою, а це перш за все науково-технічний потенціал, промислове та сільске виробництво, розумні й стабільні закони. Але мабуть деяким не дуже розумним патріотам не цікаво думати про таки складни речі? От патякати про "мову" - це добре діло, це вони розуміють своїм малим мозком! Таким чином розмови про "мову" відвертають увагу від дійсно важливих речей. Тепер давайте згадаємо трохи історії. Чи справді для різних народів у різні часи рідна мова - це найважливіще? Звичайно, ні! Наприклад, останні 2000 років обходилися без "рідної мови" жиди (не знаю, можливо нині политкоректно їх називаті євреями?). Також наймогутніша країна світу - США якось обійшлася мовою своїх ворогів - англійців. Є ще немало країн, що розмовляють іспанською, німецькою, та іншими, не "рідними" мовами. Таким чином, балачки про те, що "рідна мова" - це найважливише для українця - це велика дурниця, а також велика брехня.
Тепер давайте поміркуємо, яку, конкретно, шкоду приносить гонитва за "рідною мовою". По-перше, мабуть дехто чув про те, що Лівобережна України більшою частиною користується російською мовою. І це Левобережжя може, за деяких обставин, відокремитися від Правобережжя, і, не виключено, приєднатися до Россії. Одною з тих обставин, що підштовхують Лівобережжя до автономії є дурні балачки про "мову". По-друге, Україна була, в доімперські часи, надзвичайно жалюгідною країною. Але спочатку Російська імперія, а потім імперія СРСР витіснили ворогів України з її території, і Україна почала розвиватися, і, в кінці кінців, стала сучасною розвиненою країною. Але сталася катастрофа - після невдалої "пєрєстройкі" імперія СРСР загинула, Україна стала "незалежною", і, як прямий результат цьго, життевий рівень українця знизився разів в 100. Звичайно, це торкнулося не всіх українців. Різні бандюки у таких умовах отримали можливість розпродавати майно України. Ну і ті, хто робив за закордонні кошти, виконуючі завдання з закордону (роблячі усілякі "єкономічні експерименти" та інші такі речі) теж жили непогано. Також непогано жили (і живуть) усілякі "демократи". Давши (новими законами) бандюкам дорогу до мільярдів, вони і собі дещо вхопили. Але для звичайного українця так звана "незалежність" була катастрофою. Крім краху української єкономіки був ще крах науково-технічного потенціалу. І цей крах продовжується і нині. Так от, "рідна мова", якщо вдастся єю повністю замінити російську, зробить цей крах повним. Річ у тім, що науково-технічний потенціал України грунтувався на використанні мови російської. Безліч документації, підручники та посібники і т.д. - усе це написано російською мовою. І якщо російська мова стане для українця мовою закордонною, то це призведе до того, що українці втратять зв'язок з минулим, будуть погано розуміти складні технічні тексти. Україна стане країною малограмотних свинопасів (мабуть, це кінцева мета "незалежності"?). Звичайно, український дурень тут же скаже мені, що, мовляв, нема проблеми, перекладемо на українську усе, що треба, і нема проблеми. Але річ у тім, що перекласти на українську усе те, що було основою могутньго науково-технічного потенціалу України, нема жодної можливості. В Україні зараз нема достатньої кількості спеціалістів високого рівня, і також грошей нема на таке діло. А грошей для цього треба дуже багато, нема жодних шансів їх знайти. З повагою, Віктор Орлов asdfig@yandex.ru
|