Порохомания
Владимир Завгородний
10.02.2020
Ладно, давайте попробуем серьёзно, и, по возможности, коротко.
Вот, значит, какая получается ситуация.
Миллиардер Порошенко становится президентом страны, которая мгновенно оказывается втянута в войну. В течение пяти лет Президент Порошенко всеми силами вытаскивает страну из жопы. По дороге достигая: безвизового режима с ЕС, роста экономики, признания украинской церкви в общем, такие вещи, которые с наскоку за пять лет многим не удавались даже без войны. По дороге также перестаёт быть миллиардером, потому что хренову тучу денег вваливает в армию и в благотворительность.
Всё это время Президенту Порошенко срут на голову журналисты, оппозиционеры, антикоррупционеры и прочие реформаторы, спешно покинувшие свою страну не в силах выдержать ослепительный блеск реформ.
Несмотря на это, Порошенко не ограничивает свободу слова, не устраивает политических преследований, не вводит военное положение, в чём его упрекают, мол, почему не ввёл военное положение, раз война. Потом ненадолго вводит, и его теперь упрекают в том, что, мол, почему ввёл военное положение, раз война.
Несмотря на весь этот грёбаный цирк, Президент Порошенко проводит свободные и демократические выборы. Проигрывает. Уходит с поста. Остаётся в политике, работать на благо страны.
Президент Зеленский, построивший свою избирательную кампанию на лозунгах, что Порошенко ворюга, не хочет остановить войну и вообще всё делает не так, приходит к власти. Но почему-то ему не удаётся показать стремительный рост экономики (хотя воровать уже ж некому, да?), войну остановить не удаётся (хотя уже ж никто на ней не наживается, да?), и, вообще, как-то со стремительными прорывами не задалось. Цены растут, тарифы растут, безработица растёт зато доллар падает, ура, победа!
В этой ситуации президент Зеленский сосредотачивает все усилия на том, чтобы проклятого а) барыгу, б) ворюгу, в) прочее Порошенко призвать к ответу, посадить в тюрьму, ну или хотя бы чтобы он уже наконец сбежал из страны с 0.88 тонны наличных долларов.
При этом несмотря на ручную прокуратуру, подконтрольный ГБР, импотентский НАБУ и дружественное МВД, посадить Порошенко не получается. То есть пять лет кричали, что он коррупционер и ворюга, и даже сам Зеленский в это поверил. А теперь выходит, что не выходит. И поэтому Порошенко таскают на допросы в ГБР по каким-то бредовым совершенно предъявам про Керченский пролив.
И вот сейчас важно. Сосредоточьтесь.
Идея фикс на счёт Порошенко так плотно поселилась в голове у Зеленского, что это уже начинает смахивать на патологию. Потому что в то время, как (напомню) Порошенко остался в политике, чтобы как-то чем-то помочь стране, в это время Зеленский по каким-то причинам не хочет, чтобы Порошенко посещал дипломатические мероприятия всякие. Я не знаю, почему. Может, из-за роста комплексует, а может, просто не хочет, чтобы сравнивали. Ну как, знаете, не хочется встречаться с её бывшим, особенно если она проговорилась, что у него был длиннее и толще.
Вот, например, чтобы Порошенко не поехал в Давос, ручное ГБР скоренько вызвало Порошенко на допрос. А теперь чтобы Порошенко не поехал на Мюнхенскую конференцию по безопасности, и чтобы Зеленский на этой конференции чувствовал себя безопасно в соответствии с её названием, теперь гражданину Ермаку поставлена задача чем-нибудь занять Порошенко в Украине. И он обязательно с ней справится, и Порошенко снова вызовут на допрос, но это не точно, может, автомобилем переедут, как с Гонтаревой было, а может, «молотов» кинут в окошко, КТО ЗНАЕТ, сейчас такое время, всё может быть.
То есть понимаете, президент Зеленский сейчас из-за своего помешательства на Порошенко, действует в ущерб интересам страны. Он препятствует тому, чтобы Порошенко опытный дипломат, уважаемый многими человек, наконец имеющий личные связи, поехал на очередную конференцию и, может быть, что-нибудь там полезное сделал. Но Зеленского не интересует, что полезного может быть сделано для страны. Зеленского интересует, чтобы проклятый Порошенко куда-нибудь делся, и наконец перестали Зеленского с ним сравнивать, и наконец увидели, что он, Зеленский, великий лидер, решительный реформатор, молодой технократ, И ЕЩЁ ОН ВЫСОКИЙ, И СТРОЙНЫЙ, И ЕГО ВСЕ ЛЮБЯТ, ОН ОЧЕНЬ ПОПУЛЯРЕН, ЕМУ ВСЕ ЗАВИДУЮТ!
Как и я сказал, это начинает смахивать на патологию.
https://tverezo.info/post/111937-----------------------------------
Румынская православная церковь признала автокефальную Православную церковь Украины
Владимир Завгородний
14.02.2020
По поводу этой новости в редакции произошёл некоторый разброд и шатание в её оценках. Алла сказала, что надо ещё посмотреть, что там за румынская церковь такая, и насколько она велика, а стало быть, насколько велико признание. Прозапас сказал, что лично он всё ещё в глубине души за Одина, впрочем, неохотно согласился с тем, что Один ему паски не посвятит, так что Отец Дедюхин требовал зачитать протоколы молебнов, и поминается ли в них митрополит Епифаний, а иначе нещитово, и признание не на сто процентов. Таня Адамс продолжала расследование «А что там в Омане», но об этом отдельно.
Потом пришёл Орк, пытался отлупить несогласных веником и кричал «Совсем охренели, у вас что новостей так много хороших?! Чё вы перебираете вот это ну, признание им не такое, и церковь маловата будет» Веник отобрали, никто не пострадал.
В этой новости интересно, как спустя почти год после ухода с президентского поста дело Порошенко успешно продолжается. Не каждый президент в истории Украины может сказать, что он раскрутил маховик хоть каких-то реформ или там судьбоносных решений так, чтобы следующий президент немедленно всё не пересрал и не обвинил «папередника» в популизме, национализме, коммунизме или метеоризме.
Порошенко это удалось.
Пока часть Украины билась в конфуциях с пеной у рта и кричала про торговлю на крови, свинарчуков, увеличил состояние в стопятьсот тысяч раз, в это время Порошенко, уходя с поста, оставил нам международную коалицию, успешные суды с Газпромом, реформируемую армию, независимую церковь, безвизовый режим, закреплённый в Конституции вектор на ЕС и НАТО, ну и там мелочи всякие ещё типа свободы слова.
Как видим, маховик был раскручен грамотно, уверенно и мощно. И остановить его так просто не под силу ни Зеленскому, ни Путину. И только мудрый украинский народ сможет это сделать, если уверенно ещё пару раз скажет: ВЕРНУТЬ! ВСЁ! ВЗАД! На выборах скажет или так
Международную коалицию мы уже частично просрали.
Суды с Газпромом ну так, могло быть, наверное, лучше.
Реформы в армии просрали.
ЕС и НАТО с некоторым пор под вопросом, но то, конечно, у Арахамии просто опять случилось выпадение контекста, то не считается.
Свобода слова, верховенство права, независимые правоохранительные органы ну, это смешно просто обсуждать. Раньше было плохо, ага, не было политической воли, так нам сейчас сделают так, чтобы мы поняли, что раньше было всё тип-топ.
Что мы разрешим просрать следующим?
https://tverezo.info/post/112140-----------------------------------------------
Танці з гранатою
Гліб Бабіч
Мнения 12 февраля 2020 г.
Іноді спостерігати за тим, як хороші розумні люди тягають по просторах соціальних мереж підібраний під ногами незрозумілий предмет цікавої форми, цікаво. Ти дивишся на те, як вони передають його один одному, вихоплюють з рук, крутять перед очима. Ти слухаєш їх розумні версії про суть цього предмета і навіть можливі плани щодо його використання для покращення світобудови.
Потім тобі стає сумно, а потім і взагалі тривожно та сумно.
Тому що ти знаєш, що ця «цікава штучка» граната «Ф-1».
Тому що ти вже зрозумів це не макет. І захоплюючу дискусію від кривавих бризок відокремлює ось це кільце, яке забавно бовтається збоку. Тим більше, що тягають гранату в основному за нього, зручно ж.
Тим більше, все частіше лунає глибокодумна фраза: «Нічого страшного не станеться, якщо»
Коли ви почали тягати зі сторінки на сторінку фразу «Порошенко вже не торт» та інші сентенції про «збитого льотчика» і селекційні фантазії про «вирощування нового лідера», це було повчально. Повчальність полягала в тому, що вкидання цього в інформпростір було зроблено неприховано технологічно. Тобто в відкриту. Проте навіть лідери громадської думки, з готовністю і одночасно, схопилися за цей «предмет» і почали «пропускати його через себе». Використовуючи для цього всю міць свого таланту, фантазії, здатності до переконання і вбивчої іронії. І б*ьний «вкид» став виглядати достовірніше і природніше. Тому що «пропустили через себе». Тому що вжилися в роль «мудрих і обєктивних». Тому що «біле пальто» це, курва, красиво. Скільки разів ти сам не казав про зворотне. Тому що є туга за «собою минулим», трохи більше вільному в помилках. І коли ти говориш фразу «не можна увійти двічі в одну воду», ти солодко мрієш саме про це.
Спостерігаючи за цим, я мовчав. По-перше, було досить людей, яки кричали вам, що це граната. А не важок від годинника з зозулею, не горіхокол, і не іграшка БДСМ. А по-друге, була надія, що потягавши предмет по окрузі, ви скажете «Ха, це ж граната! Я завжди знав, але хотів вам переконливо показати як ніколи не треба робити ».
Але ось біда. За останні пять днів троє людей, яких я безсумнівно поважаю і ціную, сказали мені практично однакову фразу. Чомусь, посміхаючись, з обличчям сповненим відчайдушної приреченості: «Ось побачиш, ми ще будемо захищати Зеленського так, як до цього Пороха. Але не тому, що ми будемо його підтримувати. А тому, що в альтернативі будуть регіонали і росія».
У цьому самому місці я зрозумів, що кільце з гранати вже тягнуть. І запобіжна чека прийшла в рух. Ще трохи, і спрацює пружина, відбудеться накол, і через кілька секунд «хлоп» і вибух вибє розум із решти «розумної частини» суспільства. Ось це, власне, і була та мета, на яку працюють останні технології «вкидань».
Це знак. Знак того, панове, що ви вже готові «дої*атися до мишей». Мабуть, ви теж втомилися, але вам потрібно обґрунтування слабкості. Щоб це «гідно виглядало». Хоча б як «горе від розуму».
Ви вже майже погодилися на альтернативу між «3,14дець і повний 3,14дець». Ви розповідаєте мені про те, що вам треба «ростити лідерів». Забуваючи про те, що пять з гаком років я провів, забезпечуючи вам цю можливість на фронті. Але все, що «виросло», це набір дятлів, фріків, «патріотів за викликом», «нових облич» після пластичних операцій і дутих «кандидатів в царі». І закінчилося все сумним цирком, що загрожує перерости в «цирковий абсолютизм». І ви готуєте мене до того, що наступна стадія героїчний бій за один сорт лайна проти іншого?
А знаєте, чим закінчиться варіант боротьби «за Зеленського проти регіоналів?». Звичайно, виграють регіонали. Тому що в цей раз ви не просто пересретесь за*аєте один-одного до кривавих мозолів на робочих поверхнях. І не буде ніякого сумного «ми зробили все, що могли». Цим ви обманювали себе в минулий раз двічі це не проходить. Частину з вас зачистять про всяк випадок. А частину безсумнівно візьмуть на службу. І ви будете розповідати один одному про те, що «наступного разу будете захищати регіоналів, щоб не прийшов особисто путін (ху*тін, або хто там буде). А потім «захищати путина, щоб не прийшов Вельзевул». І так далі.
Шлях вниз самий прогресуючий і перспективний. Йому допомагають закони фізики і відсутність необхідності в зусиллях. І його вища стадія вільне падіння.
Я ось що хочу вам сказати. Якщо це стане трендом, особисто я в наступний раз нічию дупу прикривати не прийду. У 14 у мене була альтернатива. Україна і спокійне існування в спокійній країні. Я вибрав Україну і помножив на нуль багато речей у своєму житті. Саме для того, щоб дати можливість будувати. І майже вийшло. І навіть зараз ще є шанси. Так-так. Ми ще не всі шанси просрали, як не дивно.
Але добровільна деградація це без мене.
Мене більше влаштує здохнути на маленькій барикаді в колі тих, хто зміг не втратити себе. Або все виправити. Але це тільки якщо наша «розумна меншість» не перетворитися на зграю папуг з гранатою. Які голосно і багато кричать, щоб заглушити власне сумління. І тягнуть за веселе кільце з незрозумілої їм конструкції.
Вибачте, якщо кого образив. Я все одно краще ніж граната. Я нею ще й користуватися можу навчити.
Так що залиште ці танці.
https://*.srblog.co.ua/page/glib-babich-tanci-z-granatoju
22.02.20 - 16:26
Умови
використання та цитування матеріалів сайту