Новачок
Група: Користувачі
Повідомлень: 9
З нами з: 4.12.05
З: м. Харків, Україна
Користувач №: 43
|
ГОЛОДОМОР - ПРОДОВЖЕННЯ
Ми, українці, Нація, яка пережила найстрашнішу трагедію в історії людства - більшовицькі Голодомори. Ці дикі варварські голодомори вбили мільйони, спустошили цілі регіони, знищили деякі верстви населення.
В цьому, 2005 році Україна перший раз відзначала українську катастрофу - Голодомор. Не знаю як в інших містах, а в Харкові були російські промови губернатора, розповіді про трагедію якогось незрозумілого „народу України” (хіба євреї і росіяни України не стояли по той бік Голоду з чекістськими маузерами і партквитками в руках), а також зігнані на площу ПТУшники, які не знали „а що сьогодні за концерт”.
Але сяк-так трагедію Голодомору відзначали. А замість цього нам, українцям, треба було не відзначати, а робити висновки. Хто винний в Голодоморі? Навіщо він був потрібен? Чи зацікавлений хтось в його повторі сьогодні? Як цього уникнути? Ось питання, на які ми повинні знайти відповіді.
Голодомор це не просто голод і смерть, це спроба остаточного вирішення „українського питання”. Для більшовицької верхівки (єврейської, російської на той час) йшлося про повну колонізацію України. Провести її можна було в два етапи: знищення більшої частини українського населення та чужинська колонізація теренів України. Тодішнім матеріалом для колонізації служили росіяни.
Необхідність цього була викликана тим, що неможливо невеликій національній меншині правити моноетнічною (однонаціональною) державою, особливо коли мова йде про таку стару і значну Націю як Українську. Але розбавивши її нацменами легко керувати цим багатонаціональним хаосом, натравлюючи одну групу на іншу.
План цей не був виконаний до кінця з багатьох причин, одна з них підготовка СРСР до світової війни, де не можна було нехтувати таким відмінним військовим матеріалом як українці. Але і та частина плану, яка була виконана, коштувала нам 20 мільйонів життів.
А тепер задамося здавалося б дивним питанням - чи є Голодомор сьогодні? Як системи штучно організованого голоду - ні, немає! Але як система колонізації України і заміни етнографічного матеріалу - він є! І темпи його збільшуються і стають дедалі страшнішими. Загальні втрати населення за роки Незалежності наближаються до 5 мільйонів, ще до 7 мільйонів фактично виїхали з України.
Просто тепер змінилися методи і пріоритети, цілі залишилися старі - Колонізація! Тепер замість голоду проти українців використовуються нестерпні соціальні умови (що не дозволяють мати більше однієї дитини), інформаційні війни, які ведуть до абсолютної денаціоналізації і т.д. і т.п.
Цей цілеспрямований інформаційно-економічний Голодомор має і другий вимір - поступове заселення України чужинцями. Якщо сьогодні колонізація України росіянами неможлива (через їх швидке кількісне скорочення навіть у Росії), замість них знайдені нові „претенденти” - негри, індуси, китайці - увесь смітник третього світу. Їх ввезення не тільки притягується, але і всіляко рекламується в тих же засобах масової інформації.
Українці можуть протистояти цьому тільки озброївшись знанням історії і механізмів Голодоморів. Саме тому тема Голодомору повинна стати одною з ключових тем сьогодення. Українець тільки тоді втримається і стане господарем своєї землі, коли зможе твердо сказати: „Я знаю Правду”.
Організація „Патріот України”
--------------------------------------------------------------------------------------------
Аби знищити націю, необов’язково нищити її фізично.
Достатньо розбавити її інородцями,
і захисна спроможність нації різко спадає...”
Олександр Довженко
СЛУЖБОВА ЗАПИСКА ІТАЛІЙСЬКОГО КОНСУЛА
ГРАДЕНІГО ІЗ ХАРКОВА СВОЄМУ УРЯДОВІ
(№474/106 ВІД 31 ТРАВНЯ 1933 Р.)
Голод продовжує так страшно знищувати людей, що залишається зовсім незрозумілим, як світ може залишатися байдужим до такої катастрофи, і як інтернаціональна преса, яка так активно закликає до міжнародного осуду Німеччини, винної в т. зв. „Страшних переслідуваннях євреїв”, особливо мовчить про цю бойню, організовану радянським урядом, в якому самі євреї грають велику, хоча і не першу роль.
Насправді ж немає сумніву:
що цей голод походить зі свідомо організованого неврожаю, „щоб провчити селянина”;
що жоден єврей не знаходиться серед загиблих у себе вдома, і що навпаки, усі вони добре вгодовані під братським крилом ГПУ.
„Етнографічний матеріал” буде змінений, цинічно сказав один єврей, „велика риба” місцевого ГПУ. Сьогодні можна передбачати смерть цього „етнографічного матеріалу”; він має бути знищеним. Яким би страшним і неймовірним не здавалося б це передбачення, його все ж таки потрібно вважати реальним і в стадії здійснення.
Уряд Москви дійсно завчасно підготував за допомогою жорстоких реквізицій (про які я неодноразово посилав звіти), не неврожай - це було б м’яко сказано, - а повну відсутність яких би то не було засобів до існування в українських селах, на Кубані, на середній Волзі.
Три постулати можуть знаходитися в основі такої політики:
пасивний опір селянина проти колективного господарства;
переконання, що неможливо привести цей „етнографічний матеріал” до зразка дійсного комуніста;
ясно усвідомлена потреба в одержавленні земель, на яких українська свідомість пробуджується з небезпекою майбутніх можливих політичних ускладнень, і де для зміцнення імперії було б краще, щоб населення жило, здебільшого російське.
Перший постулат впливає із рішення уряду, що підтверджують багато членів партії.
Метою третього рішення, безсумнівно, була, жертвуючи 10-15 мільйонами осіб, ліквідація української проблеми на протязі кількох місяців. Нехай ця цифра не здається перебільшеною. Я думаю, що її перевершать, і що її, напевно, вже досягли. Це велике нещастя, яке косить мільйони осіб і знищує дітей всього народу, вражає в дійсності тільки Україну, Кубань і Середню Волгу. Професіонали, гідні всілякої довіри, які мали можливість проїхати по інших частинах території, одностайно заявляють, що катастрофа обмежена винятково Україною, Кубанню і середньою Волгою.
„Катастрофа починається за Курськом”, - сказав письменник Андрєєв, який приїхав кілька днів тому назад з Москви...
Вважаю потрібним представити ще один епізодичний образ ситуації:
Товариш Френкель, член „Колегії” ГПУ, зізнався одному відомому мені чоловікові, що в Харкові щоночі забирають до 200 трупів, померлих на вулиці з голоду. Зі своєї сторони можу засвідчити, що сам бачив після опівночі, як перед консульством приїздили вантажні автомобілі з 10-15 трупами...
На ринку ранком 21 травня померлих поскидали, як купу ганчірок, у болото, в гній вздовж паркана, який відокремлює площу від ріки. Їх було близько 30. Ранком 23-го я нарахував їх уже 51. Одна дитина смоктала молоко з грудей мертвої матері. На тій же Пушкінській вулиці за кілька метрів від консульства одна селянка була весь день із двома дітьми, присівши на сходинки, як і десятки інших мам, котрі були одні вище, другі - нижче по тій же дорозі. Вона тримала просту коробку, у яку час від часу хтись кидав копійку. Ввечері одним рухом відсунула від себе обох дітей і, піднявшись, кинулася під трамвай, який мчався на повній швидкості. Через пів години я бачив двірника, що підмітав кишки нещасливої. Двоє дітей все ще стояли там і дивилися...
Близько опівночі починають перевозити їх вантажними автомобілями до Північно-Донецької товарної станції. Туди забирають і дітей... Тих, котрі не опухли і, можна думати, ще виживуть, посилають у бараки „Холодної гори”, де в будках, на сіні, помирає приблизно 8000 душ, і то переважно були діти.
Опухлих вивозять товарним потягом у поля і залишають їх за 50-60 км. від міста, щоб ніхто не бачив, як вони там помирають... Часто буває, що потяг відправляють через кілька днів після того, як його наповнюють і замикають. Кілька днів тому один залізничник, проходячи повз один із таких вагонів, почув крик. Підійшов і почув одного нещасного, який із середини молив, щоб його врятували від смороду трупів, що ставав нестерпним. Коли відкрили вагон, то побачили, що він єдиний залишився в живих. Тоді його витягнули і перенесли помирати в інший вагон, де ще були живі ті, котрих там замкнули.
Коли приїжджають на місце поховання, то викопують великі ями і витягають з вагонів усіх мертвих. Не звертають особливої уваги на дріб’язки, і часто можна бачити, як викинутий у яму оживає і перевертається в останніх проявах життя. Робота копачів при цьому не переривається і викидання трупів продовжується
Ці деталі я одержав від санітарів і можу гарантувати їхню правдивість.
В селі Гарово, яке за 50 км. від Харкова, із 1300 жителів сьогодні можна налічити тільки 200.
У в’язниці „Холодна гора” в середньому вмирає 30 чоловік на день.
Околиці Полтави постраждали здається ще більше, ніж Харкова. У Полтаві навіть лікарі починають пухнути від недоїдання.
Із Сум один комсомолець пише своїй дівчині в Харків, що там батьки вбивають своїх молодших дітей і їх поїдають...
Наприкінці згадаю про самогубство генерала ГПУ Бродського, який 18-го числа цього місяця, повернувшись із інспекційної поїздки по селах, після моторошної сцени з Балицьким, під час якої генерал кричав, що це не комунізм, а „жах”, і що йому вже досить цих інспектувань, і що він нікуди більше не поїде наводити „порядки”, (здається, провести якесь утихомирення), - пустив собі пулю в лоба...
І наприкінці: одна людина - „велика риба” місцевого уряду і партії, імені якої мені не вдалося встановити, - збожеволіла після інспектування села. На нього змушені були надягти втихомирювальну сорочку. Він теж кричав благим матом: „Це не комунізм, це катування!”
Закінчую: теперішнє нещастя призведе до колонізації України, переважно російської. Воно змінить її етнічний характер. І, може бути, в дуже близькому майбутньому не можна буде більше говорити про Україну, про українську проблему, оскільки Україна в дійсності стане російською країною.
З глибокою повагою
(Королівський) консул
(підпис) Граденіго.
--------------------------------------------------------------------------------------------
ПАРТІОТ УКРАЇНИ
Ти бачиш свою Націю - великою, а Державу - могутньою.
Ти хочеш поставити хрест на несправедливості до українців.
Ти бажаєш бути господарем в своїй країні.
Тоді для Тебе прийшов час зробити вибір: мріяти або зробити, скиглити або діяти!!!
Ставай у наші лави і Ти захистиш свою Націю, своє місто, свою Батьківщину.
Приєднуйся і ти відчуєш розкіш Боротьби та Перемоги.
Прийди і знайдеш вірних побратимів, таких як Ти - Патріотів України.
Організація „Патріот України” - незалежне, орденського типу, об`єднання українців, яке стоїть на принципах і світоглядних цінностях Українського Націоналізму і Державного Патріотизму. Через ідейний і фізичний гарт членства, через практичне втілення в життя наших ідей „Патріот України” формує нових активних вольових людей - творців майбутньої Великої України. Наші безпосередні завдання через збереження і захист нації перейти до утвердження, посилення і процвітання Української Нації та Держави.
Організація „Патріот України”
к.т. 8-0977891117; 8-0972343002; 8-0572-549563.
|
4.12.05 - 02:26
Умови
використання та цитування матеріалів сайту