***
Якось на уроці англійської мови говорили про англійський менталітет.
− Існує вислів: «Піти по-англійському»,− розповідав учитель-поліглот Олег Паламарчук. − Це, коли гості пішли, не попрощавшись.
− А є вислів: «Піти по-українському»? − запитав один учень.
− Є, але вислів: «Іти по-українському», − уточнив учитель. − Це, коли гості прощаються, прощаються − і не йдуть.
***
Якось учитель-поліглот мав розмову із своїм колегою із Росії.
− У нас, в Росії, дві великих проблеми: дороги і дураки, − скаржився на долю росіянин.
− А у нас, в Україні, − скаржився українець, − аж три проблеми: дороги , дураки і дури.
***
Якось учитель-поліглот Олег Паламарчук зустрів свою колишню ученицю:
− Ну, як у тебе справи? − поцікавився учитель.
− Ну, рік тому я була від щастя на сьомому небі, а тепер я на сьомому місяці.
− О-го, − аж прицмокнув учитель. − Ну і високо ви, дівки, літаєте.
***
Якось одна учениця спізнилася на урок. І вчитель-поліглот Олег Паламарчук зробив їй зауваження:
− У народі кажуть: хто рано встає − тому Бог дає.
− А у нас, в школі, кажуть, − відповіла дівчина, − хто рано встає, той цілий день ходить сонний.
***
До вчителя-поліглота на індивідуальний урок прийшла учениця – одинадцятикласниця. Вчитель щось додруковував на комп’ютері і попросив почекати хвильку.
− Так далі жити не можна! Я зараз пишу протест Президенту України, − пояснив учитель.
− А про який тест ви пишете? − поцікавилася одинадцятикласниця. − З англійської мови? З української мови? З математики?
***
Якось одна учениця запитала вчителя-поліглота:
− Як можна рішити рівняння з двома невідомими?
− Ну, я думаю, що є два способи.
− А які саме, − допитувалася дівчина.
− Ну, а про це я ще не подумав.
***
Якось до вчителя-поліглота Олега Паламарчука завітав гість із сусідньої країни і у розмові зауважив:
− Дивно, що за цілий день я не побачив на вулицях вашого міста жодного міліціонера. Що, у вашому місті нема відділення міліції?
− Є у нас і відділення міліції, і відділення суду, і відділення влади … від народу.
Якщо вам сподобалися анекдоти, можете вийти на мій сайт: www.oleganekdot.narod.ru
− Є, але вислів: «Іти по-українському», − уточнив учитель. − Це, коли гості прощаються, прощаються − і не йдуть.
- а це дійсно так і є)))))))))
Хто знає анекдоти про кумів, пишіть їх сюди.
Кум1: В мене сусіда помер недавно....
Кум2: Та ви шо, куме? А хто ж це??..
1: Та ви знаєте його....ну отой, що в день по 30 бокалів пива випивав...
2: Ааааааа.... і по два літра самогону??
1: Да, да. Він самий.
2: А від чого ж помер?
1: Та чорт його знає....
Кум прийшов до кума в гості. Жінка поставила на стіл дві тарілки вареників, пляшку горілки. Кум наливає по чарці, випили, закусили. Кум знову наливає по чарці. Знову випили, закусили.
А в куті сидить собака.
- Куме а чого ваш пес на мене дивиться?
- Куме, не звертайте на нього уваги. Він так на усіх дивиться, хто їсть з його тарілки.
росіянин каже УКРАЇНЦЮ
-От не панімаю я вашєго хохлятского,
-напрімєр словО "незабаром" ваапще какоєто не понятноє
-возлє бара ,около бара,дурастіка какаята...
Українець відповідає
-А я не розумію вашого москальського
-наприклад слово "cравні"
-срав чи ні ?чорт вас знає москалів...
сорі за вульгарні вирази
Львів. Затишна кавярня. Сидять хлопці, пьють каву...
Коли один забігає та кричить:
- Хлопці Москалі наших бьють...
Всі підскочили та вилетіли з кавярні на допомогу, а один залишився - сидить, увесь побілів, зуби зчеплені, очі вилізли, руками за край столу вчепився, ледве тримається.
Господар до нього:
- Що трапилось?...
- Ой, -каже - Всравсь...
- Що, від жаху?...
- Та ні - від люті...
Якось один учень запитав учителя-поліглота:
- Які речі, на вашу думку, є важливі в житті, а які ні?
- Ну, все залежить від ситуації, - завагався учитель. - Ось, наприклад, не важливо: чи у крісла чотири ніжки, чи три, - аж поки на це крісло ти не сядеш.
Invision Power Board (http://www.invisionboard.com)
© Invision Power Services (http://www.invisionpower.com)
There appears to be an error with the database.
You can try to refresh the page by clicking here.
Error Returned
We apologise for any inconvenience