Лист Віталію Захарченко, Лист Віталію Захарченко Нлаштування

[Олесь Вахній]

МІНІСТРУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ЗАХАРЧЕНКО В.Ю. від ВАХНІЯ ОЛЕКСАНДРА ВІТАЛІЙОВИЧА
1971 р.н., зареєстрованого в м. Черкаси vahnij@ua.fm

СКАРГА-КЛОПОТАННЯ

Пане Віталію! Події котрі відбуваються в Україні впродовж останніх двох місяців, є наслідком злочинної внутрішньої політики режиму, міністром якого Ви є. Кількасотлітня бездержавність українського народу, яка була наслідком силового прилучення теренів України до держав інших народів та наднаціональних імперій, суттєво гальмувала розвиток національної свідомості українців. Впродовж століть, владну функцію в Україні здійснювали зумисне населені в Україну етнічні чужинці-окупанти та запроданці з числа самих українців. Стверджую, що до числа останніх належите і Ви. Ви не обтяжували свій куций розум роздумами над причиною того, чому для Вас, етнічного українця, мовою щоденного вжитку є російська. Вас не турбував факт бездержавності рідного народу. Навпаки. Ви подались на службу до лав злочинної Сов`єйської Армії, а після закінчення служби працювали в каральних органах на території окупованої Москвою Латвії. На жаль, за свої злочини Ви донині не отримали належного покарання. Загальновідомо, що безкарність дарує злочинцеві віру у власну непомильність.

Факт проголошення Україною незалежності жодним чином не усунув від влади морально розкладених, духовно здеградованих і цілком безпринципних покидьків і ворогів народу. Надавши собі формальної легітимізації референдумом від 1-го грудня 1991-го року, окупаційна адміністрація, не маючи на те жодного морального та юридичного права, почала здійснювати в Україні владні повноваження. Час засвідчив, що єдиним керунком дій посадовців владних структур було запопадливе виконання вказівок зовнішніх чинників та гін за особистою вигодою.
Посталі на злочинних традиціях ЧК, НКВД, ГПУ, КГБ та сов`єтського МВД силові структури формально незалежної України, продовжують виконувати роль організацій котрі придушують будь-які спротиви громадян свавіллю нинішньої злочинної системи.
Особисто мені, неодноразово доводилось стикатись з упередженим трактуванням своїх дій працівниками структури, тимчасовим очільником якої під сучасну пору є Ви. Мою принципову незгоду з свавіллям і узурпацією влади та всих царин суспільного життя, трактували екстремізмом й "злочинною діяльністю". Стверджую, що на відміну від Вас особисто, Ваших попередників і нинішніх підлеглих, боротьба з несправедливістю, нічого окрім матеріальних збитків моїй родині не дала. Свідчень ненависті працівників МВС до громадських активістів побут дарує більше ніж достатньо.

16.05.12., гурт небайдужих громадян, після неодноразових звернень до керівництва Святошинського РУ ГУ МВС в м.Києві, вдались до показового закриття однієї з заборонених постановою Кабінету Міністрів від 15.05.09. зали ігрових автоматів за адресою: м. Київ, пр. Перемоги 100-Д. Наступного дня, 17.05.12., близько 07.00., до помешкання де я мешкаю в м.Києві за адресою бульвар Кольцова 15-А, пом.314, з'явились двоє чоловіків в цивільному, які не показуючи жодних посвідчень й не відрекомендувавшись, вдались до погроз, образ моєї гідності й залякувань. Згодом, вже в часі ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, осіб котрі вдерлись до помешкання, вдалось ідентифікувати як працівників Головного Управління МВС в м. Києві. Їхні прізвища Цимбал й Линько. Впродовж години, працівники ГУ МВС в м. Києві, в брутальній формі намагались розпитувати мене про подробиці закриття ігрової зали, про мою громадську діяльність та про особисте життя моїх знайомих які могли бути причетними на їхню думку до події. Близько 08.00., до помешкання прибуло троє осіб в формі працівників МВС, які також не показуючи посвідчень та не відрекомендовуючись почали здійснювати обшук та фотографувати. Я бачив, як особи в формі працівників МВС долучили до списку нібито знайдених в мене речей, предмети котрі ніколи мені не належали, і які швидше всього принесені в помешкання самими працівниками МВС. Здогадуюсь, що вносились вони до списку з метою неправдивого обтяження.

21.05.12., я подав на Ваше "Звернення" з проханням дати оцінку діям працівників МВС. На початку липня, я отримав відповідь з Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві з підписом начальника райвідділу Гладика Ю.Т, в якій стверджувалось що "проведеною перевіркою, зазначені у зверненні факти та обставини, свого підтвердження не знайшли". Відповідь була датована 09.06.12., проте на конверті в якому вона надійшла стояв штамп "Укрпошти" м. Києва від 26.06.12.
13.07.12., я подав до канцелярії Святошинського РУ ГУ МВС в м.Києві "Клопотання" з проханням дати можливість ознайомитись з матеріалами перевірки.
16.07.12., я зателефонував до чергової частини Святошинського РУ ГУ МВС в м. Києві, й поцікавився, яким саме чином моє клопотання буде задоволено. Особа жіночої статі яка відповідала на мій телефонний дзвінок, не відрекомендувалась, проте повідомила, що моє клопотання передано до інформаційного відділу Святошинського РУ ГУ МВС в м .Києві, назвала прізвище Ковалинської Наталі й дала телефон 4248534, за яким я можу її знайти. Зателефонувавши за наданим телефоном, я довідався що Наталя Ковалинська перебуває у відпустці, а моє клопотання з канцелярії не надходило.

19.07.12., бл.15.00., я прибув до Святошинського РУ ГУ МВС в м. Києві й безпосередньо звернувся до працівників канцелярії з проханням повідомити мені про рішення в справі поданого мною клопотання. Працівниця канцелярії яка не відрекомендувалась, повідомила мені, що матеріали по моєму клопотанню передані начальнику слідчого відділу Святошинського РУ ГУ МВС в м. Києві Сліпчуку Олегу Степановичу.

Близько 15.20., я звернувся до начальника слідчого відділу Святошинського РУ ГУ МВС в м.Києві Сліпчука Олега Степановича з проханням задовільнити подане мною 13.07.12. до канцелярії Святошинського РУ ГУ МВС в м. Києві клопотання. Довідавшись про причини мого візиту, начальник слідчого відділу Святошинського РУ ГУ МВС в м. Києві Сліпчук О.С. заявив (цитую дослівно) що він "відірве голову" черговому за те що пропустив мене до райвідділу. Згодом, начальник слідчого відділу Святошинського РУ ГУ МВС в м.Києві Сліпчук О.С. зателефонував до ст. слідчого Управління МВС в м.Києві Горовенко І.М. в провадженні якого на той час перебувала кримінальна справа за фактом закриття ігрової зали "Євролот" й зверхнім тоном запитав чи потрібно мене затримувати. Після того, начальник слідчого відділу Святошинського РУ ГУ МВС в м.Києві Сліпчук О.С. повідомив мені, що він нічого про моє клопотання не знає, і чути не хоче. На хамську поведінку Ваших підлеглих, 20.07.12. мною було подано скаргу на ім`я Генерального прокурора. 15.08.12., прокуратура Святошинського р-ну м. Києва передала мою "Скаргу" Вашому підлеглому, начальнику Святошинського РУ ГУ МВС в м. Києві Гладику Ю.Т. 21.09.12., від Вашого підлеглого Гладика Ю.Т., за №51/В-1697/1, я отримав відповідь, в якій мені повідомлялось: "за результатами розгляду проведено службове розслідування у ході якого неправомірних дій з боку начальника слідчого відділу підполковника міліції Сліпчука О.С. не встановлено". Доречі, з матеріалами перевірки моєї скарги від 21.05.12. я не зміг ознайомитись і донині. Чому Ваші підлеглі дозволяють собі таку показову зневагу до громадян України?
Досудове розслідування порушеної за фактом показового закриття зали ігрових автоматів кримінальної справи, так і не отримало жодних доказів моєї причетності до інкримінованого злочину. Висновки трасологічної, дактилоскопічної, портретної експертиз, а також покази свідків свідчили про абсурдність висунутих супроти мене обвинувачень.

10.01.14., до судової зали, в супроводі двох працівників МВС в цивільному, зайшов громадянин Єременко М.О., який мешкає в селищі Коцюбинське (поблизу Києва) за адресою: вул. Парижської Комуни 5, пом.4. Згідно пояснень прокурора Брянцева, свідок Єременко перебуває під "програмою захисту свідків". Дані 10.01.14. громадянином Єременко свідчення були такими що цілковито не відповідали дійсності, й неправдиво обтяжували мене й ще кількох громадських активістів. Стверджую, що громадянин Єременко М.О. певний час належав до нашого гурту, але з серпня 2013-го року, почав чинити провокативні дії, які могли призвести до конфлікту в середовищі громадських активістів. Нині вже стає зрозумілим, що Ваші підлеглі використовують громадянина Єременко М.О. як особу котра погоджується виконувати провокативні дії. Стверджую, що факт використання штатних чи позаштатних провокаторів в судових розглядах, для цивілізованого суспільства є неприйнятним, і таким що викликає обурення і осуд.

Прикладом провокативної діяльності громадянина Єременка М.О., який неправдиво обтяжив в судовій залі, й до вчинення якої його спонукають працівники МВС, може бути наступний факт: 26.07.13., неподалік станції метро "Академмістечко" (Святошинський р-он м. Києва) гуртом небайдужих громадян було зафіксовано діяльність ігрового закладу. Подію фіксував на відео запрошений мною журналіст радіо та телепрограми "Голос Америки". Після події, громадянин Єременко М.О. повідомив мені що йому відомий номер мобільного телефону власниці закладу, й запропонував погрозами знищення майна зали де здійснювались ігрові дії, вимагати в неї гроші. Стверджую, що громадянин Єременко М.О. ігнорував мою відмову від вчинення пропонованих ним дій. 09.08.13. о 18.39.31. з мобільного телефону № 050-9905664, який належить громадянину Єременко М.О., на мобільний телефон №093-1948013, яким я на той час користувався, громадянином Єременко М.О. було переслано номер 050-3557447. Згідно слів Єременка М.О., номер телефону належав власниці закладу де здійснювались ігрові дії. 31.08.13., о 10.51.07. з номеру 063-0573643, який також належить громадянину Єременко М.О., на номер мобільного телефону 093-1948013, яким я на той час послуговувався, громадянин Єременко М.О. надіслав номер своєї банківської картки: 4149437746506268. В телефонній розмові він зажадав аби я вдався до залякування власниці зали де здійснювались незаконні ігрові дії, і вимагав від неї виплати на його рахунок. Після моєї відмови, а також після того як гурт громадських активістів вказав йому на неприпустимість таких дій, громадянин Єременко М.О. вдався до брехливих обвинувачень в мережі Інтернет громадських активістів. Методи, якими це здійснювалось від його імені, свідчили, що реальними їх виконавцями є працівники МВС.

Даною "Скаргою-клопотанням" прагну звернути Вашу увагу і на наступний факт: супроти ТОВ "Євролот", за фактом організації заборонених постановою Кабінету Міністрів від 15.05.09. азартних ігор, Святошинським РУ ГУ МВС в м. Києві, після показового закриття зали ігрових автоматів, було порушено кримінальну справу. В матеріалах порушеної відносно мене кримінальної справи №08-24380 (том І, ст. 27) є документ датований 05.06.12. й адресований на ім`я начальника слідчого управління Головного управління МВС України в місті Києві В.В. Василишена. Документ підписаний Начальником СВ Святошинського РУ Зозулею С.В. В документі зазначається, що "згідно усної вказівки" матеріали кримінальної справи направляються до слідчого управління м. Києва. Поясніть будь-ласка, хіба усна вказівка для передачі матеріалів кримінальної справи з одного райвідділу до іншого або з райвідділу до Управління МВС міста передбачена чинним на той час КПК(в редакції 1961-го року)? Згідно долучених до матеріалів кримінальної справи документів, слідче управління ГУ МВС в м. Києві отримало згаданий мною документ 06.06.12. На ст. 29 тому І порушеної відносно мене кримінальної справи, міститься датована 08.08.12. постанова про прийняття кримінальної справи до свого провадження слідчим Горовенко І.В. В томі V порушеної відносно мене кримінальної справи №08-24380, за номером 12/1-8611 є лист начальника слідчого управління Головного управління МВС України в місті Києві В.В. Василишена адресований заступнику прокурора м. Києва М. Чинчину, в якому є прохання скасувати постанову про порушення відносно ТОВ "Євролот" кримінальної справи. Сам лист В. В. Василишена на ім`я М. Чинчина датований також 08.06.12. Виникає логічне запитання, невже прийнявши 08.06.12. до свого провадження матеріали кримінальної справи, слідчий Горовенко І.М. встиг переконати начальника слідчого управління Головного управління МВС України в місті Києві В.В. Василишена в необхідності закрити супроти власників ігрової зали кримінальну справу? Факти свідчать, що усну вказівку про передання матеріалів кримінальної справи супроти мене з СВ Святошинського РУ ГУ МВС в м. Києві до СВ Управління МВС в м. Києві зробили саме для того, аби закрити кримінальну справу супроти власників зали ігрових автоматів.

Пане Захарченко! Даною "Скаргою-Клопотанням" вимагаю від Вас:

1. Перевірити (і перевірити по справжньому) викладені мною факти в скарзі поданою мною на Ваше ім`я від 21.05.12.

2. З`ясувати, чи здійснювалась насправді перевірка викладених мною в скарзі поданою мною на Ваше ім`я від 21.05.12. фактів керівництвом Святошинського РУ ГУ МВС в м. Києві.

3. Зобов`язати працівників МВС припинити ганебну практику використання провокаторів супроти громадських активістів.

4. Перевірити факт надсилання на номер мого мобільного телефону №093-1948013 (яким я на той час користувався) громадянином Єременко М.О. повідомлень з пропозицією здійснити шантаж і здирництво з власників зал де здійснюються незаконні ігрові дії. 5. Пояснити, якими нормативними документами регламентуються "усні вказівки", й на підставі яких матеріали кримінальної справи були передані з Святошинського РУ ГУ МВС в м. Києві до СВ Управління МВС в м. Києві.

Вахній О.В.

P.S. Скаргу заніс 21.01.14. Здав в приймальню. Прийняли і зареєстрували.
Вхідний № В-138