Патріотизм переможе Нлаштування

[Байда]

Чорними хмарами вкрита руїна,
Вітер на згарищах грізно гуде
Мов дика пустеля лежить Україна
Плаче дівчина і месника жде...


Йде 2005 рік, 7 листопада на вулиці України вийдуть якісь "люди", щоб святкувати 88 річницю жовтневого перевороту. Ми можемо зрозуміти євреїв і росіян, яким цей переворот дав контроль над 1/6 частиною суходолу. Але ми не розуміємо тих українців, що йдуть в колонах під червоними прапорами. Що вони святкують? А ось що :
1917 - 1923 Перший чекістський терор - 200 тисяч вбитих українців;
1921 - 1922 Перший голодомор - 2 мільйона померлих українців;
1923 - 1930 Другий чекістський терор - більше 500 тисяч сбитих українців;
1927 - 1930 Розкуркулення села - 750 тисяч вбитих і репресованих українців;
1930 - 1933 Другий голодомор - 6 мільйонів померлих українців;
1937 - 1938 Єжовщина - більше 400 тисяч вбитих українців;
1946 Третій голодомор - близько 1 мільйона померлих українців.
Абсолютно в кожній українській родини є вбиті, репресовані, або померлі від голоду під час радянської влади. І якщо ви не знаєте про них нічого, то просто ви не цікавилися. Копніть вглиб на два - три покоління і переконаєтесь, що це стосується і вашої сім'ї. Святкувати 7 листопада для українців, це теж саме, що поздоровляти з днем народження людину, що вбила вашу матір, батька або братів та сестер. Вбила жорстоко і з холодним розрахунком.
Але хтось (хворий на голову) скаже "це історія" і "давайте дивитися в майбутнє". Давайте. Тож що ми маємо зараз? Посткомуністичний період став логічним продовженням нищення Нації. Одну космополітичну ідеологію - комунізм, замінила інша - лібералізм. "Червоний капітал" змінив "Золотий капітал". Колишні голови обкомів КПРС пересіли в чиновницькі крісла, банківські кабінети, стали керівниками партії як лівого, так і правого спрямування. І весь час вони підсовують нам безальтернативну альтернативу - не подобається капіталізм ось вам комунізм, не подобається комунізм - значить отримайте капіталізм! Насправді це всього дві сторони однієї медалі, вони нерозривні і взаємопов'язані. Вихід же треба шукати там, де шукали його націоналісти всіх країн: в корпоративізмі і солідарності Нації, в поєднанні частого підприємництва з державним контролем і монополією на корисні копалини і стратегічні підприємства. Українська Молодь вже повертається обличчям до соціального націоналізму. Ми не віддамо вулицю ані ліберальним "порістам", ані червоним уродам! Ми зробимо Україну - Українською!

Організація "Патріот України"

[самурай]

знаєте, я вже перечитала таку величезну купу інформації про ОУН-УПА, про те, як ставились до них протягом десятиліть і прийшла до висновку, що ніде не знайти правди! А головне - ніколи не переконати "радянських громадян" у тому, що ОУН-УПА, як і будь-яка організація заради країни, бореться за власну країну.