ЛАЙКА — Збірка М. Номиса
— Щоб над тобою світло не світило і сонце праведне не сходило! І кістки мої струхнуться в ямі. — То б уже й мої кости струхнулися. Іди (або: Мовчи) за доброї памяти! — ... поки не лаяли.
Ідолів син. — Ідолова дочка. Іродів син! — Іродів сину! А Ірод його відає! А як би ти язик прикусив! А знав би ти морес! (Морес — прочухан, як хто провиниться). А вже ж я тобі кінця дощу! А щоб їх вихром винесло! А щоб ти ходив, як води ходять!
А щоб ти під царський вінець не пішла (не треба гіршого слова сказати дівці)! А щоб на вас чума насіла, матері вашій чорт! А сто крот болячок у твої печінки! А сто дідьків у твої бебехи та печінки! А щоб ти скрутилось, прокляте! А щоб ти не стишився! А щоб тебе лють задусила! А щоб його побила руда глина. — ... та що з кручі падає. — ... глина, що падає з християнина!
|