Злочинна сав`єтська традиція Нлаштування

[Олесь Вахній]

https://*.youtube /watch?v=7ox8yqyExXg

Накинуте тугим арканом на шиї киян та прибулих до столиці підвищення цін за оплату транспортних послуг, не спричинили належних збурень та вимог політичних, цінових й кадрових пертурбацій. Життя продовжує вирувати імітацією протестів, лайками, розвінчувальними прес-конференціями і бійками депутатів у Верховній Раді, шарудінням забруднених отрутою брехні, наклепів і перекручень шпальт газет та низькоякісних листівок.
Всажений привладним олігархатом в крісло Київського міського Голови Віталій Кличко, від самих початків не обтяжував себе боротьбою з лишеною у спадок від попередників корупційною камарильєю. Ані він, ані його злодійкувате оточення, так і не обтяжили свій куций розум роздумами з приводу існування чеснот моралі і справедливості. Прагнучи набути слухняний «виборчий електорат» й зберегти підтримку посадовців, Кличко так і не розпочав боротьби з лишеною у спадок від злодійкуватих попередників системою.
Впродовж кількох років, громадські активісти намагаються з`ясувати суму коштів, котру отримує керівництво метрополітену за розміщення реклами на стінах станцій, електронних табло й в вагонах метрополітену. Куди йдуть якщо не мільйони, то принаймні сотні тисяч? Замовчування свідчить про нещирість й небажання класти в казну здобуті керівництвом підземного транспорту й міста кошти.
Не останню роль в справі паразитування на проблемах мешканців та гостей столиці, відіграють й лишені у спадок від почилого (і геть не в Бозі) сатанинського Сав`єтського Саюзу методи запобігання перед підлим і розбещеним людом. Прагнучи зберегти вірність й разом з тим віддячити власних адептів, тоталітарна комуністична система запровадила для морально розкладеного і духовного збоченого люду цілу низку пільг. На жаль, формально незалежна Україна їх так і не скасувала.
Свідомим призначення і причин буття людини, дивною і обурливою видається ситуація з продовженням ганебної «традиції» надання пільг істотам котрі нічим не пов`язані з Україною вцілому та змагом за постання української держави зокрема. Чому, і за які заслуги, особи котрі в часи окупації служили в силових структурах окупаційного режиму (МВД, КГБ, СА, прокуратурі), нині мають право на безкоштовний проїзд в громадському транспорті? Хіба кращими від них є особи котрі працювали в постколоніальній адміністрації? Зрештою, чи заслуговують на таку пільгу люд, котрий і в період окупації, і в новітні часи, виготовляли на підприємствах низькоякісну і нікому не потрібну продукцію?
Тяжко жити в країні, де керунком до дій посадовців є не прагнення служити ближнім, а забаганка керувати, вирішувати й державним коштом збагачуватись.
Олесь Вахній

Відео з встановленого на станції метро «Святошин» монітора. Пільговиків (себто осіб котрі не оплачують проїзд в метро) більше ніж тих хто оплачує. Хіба це нормально?