IPB WARNING [2] mysql_connect(): Headers and client library minor version mismatch. Headers:50552 Library:50648 (Line: 131 of /ips_kernel/class_db_mysql.php) [ Українська національна ідея - якою бути Україні? - Форум українця ]
Перед Україною постійно поставало і зараз стоїть завдання зрозуміти і виокремити Українську національну ідею. тільки сформувавши її ми зможемо побачити шлях розвитку нашої держави.Специфіка України полягає в тому,що нашу національну ідею пожна знайти, народити, сформулювати по-перше тільки на нашій землі, а по-друге опираючись на наші Українські цінності. Нещодавно в Коблево відбувся всеукраїнський молодіжний форум "Якою бути Україні: пошук національної ідеї".Багато різних ідей пропонувалось...Проте Здебільшого на мою думку форум сприяв нівелюванюю української національної ідеї. Софія Федина - президент ГО Український Культурний Рух, магістр політичних наук моя група, що скаладалась з предстаників Луганська, Дніпропетровська, Запоріжжя та Львова представила своє бачення: "В Україні своя Правда, і Сила, і Воля! Єдність! Право! Віра! Доля! Слава Україні!" Запрошую всіх небайдужих написати і поділитися роздумами про Ваше бачення національної Ідеї для України.
тут для залишення повідомлення треба передовсім зареєструватись, але якщо клікнути на лінк http://www.pisni.org.ua/forum.php?fid=6 - там вільний форум. можете лишати свої повідомлення там. Дякую
Перед Україною постійно поставало і зараз стоїть завдання зрозуміти і виокремити Українську національну ідею. тільки сформувавши її ми зможемо побачити шлях розвитку нашої держави.Специфіка України полягає в тому,що нашу національну ідею пожна знайти, народити, сформулювати по-перше тільки на нашій землі, а по-друге опираючись на наші Українські цінності.
Нешодавно я узяв почитати підручник з історії України. Так так ТАКЕ написано, що в мене й вуха опустилися. Виявилося, що так звані "запорізькі козаки" були україньськими не більше, ніж татарськими, чи інших національностей. "Українців+россіян+білорусів" там було біля 35 відсотків. А самих українців? Так річ у тім, що "українців" у ті часи не існувало, і тільки переносячи нинішні поняття в минуле, можна там помітити "українців". А були територіі під владою Польщі, і жили там люди, під владою Польщі. І ніякого "государства Украинского" не було, аж поки радянська влада не створила Українську СРСР. Ну а як же з "національно-визвольною" боротьбою за українську незалежність? Виявилось, що ті запорожськи козаки, що повинні були боротися за "українську незалежність" боролися насправді за гроші і привілеї, за право володіти українцями і збирати з них гроші. І під час цієї боротьби (за привілеї та гроші) козаки винищили безліч українців. Голодомор 30-х років, порівняно з діями козаків - це як дрібна неприємність.
Який же з цьго висновок? Перш за все треба ясно зрозуміти, що ніякого "славного минулого" в україньского народу не було. А була історія, часами дуже трагічна. І треба пишатися не міфічним героїчним минулим, а тим, що українці в цих несприятливих умовах витримали, не зламалися. І думати треба не про те, що вже минуло. Ні, треба думати про те, що попереду. Майбутнє, як звісно, не існує, доки його не створять. Так що треба думати, яке майбутнє бажане для України. Оце й буде національна ідея.
Дякую за таке бачення, але маю питаня: читаючи цей так званий підручник, невже ви не бачили інших? чи ви не знаєте про історичні розвідки Дорошенка, Грушевського, Крип"якевича, Яворницького? чому потрібно вірити такій ганебній і принизливій пропаганда? На мою думку неможливо побудувати майбутнє не знаючи і не визнаючи свого минулого. Будь-ласка, скажіть , де ви такий підручник знайшли?
Дякую за таке бачення, але маю питаня: читаючи цей так званий підручник, невже ви не бачили інших? чи ви не знаєте про історичні розвідки Дорошенка, Грушевського, Крип"якевича, Яворницького? чому потрібно вірити такій ганебній і принизливій пропаганда? На мою думку неможливо побудувати майбутнє не знаючи і не визнаючи свого минулого. Будь-ласка, скажіть , де ви такий підручник знайшли?
Нажаль, у цьму підручнику не пропаганда. Автори, в міру можливого, стоять на "проукраїнській" точці зору. Але, крім точки зору, є ще сухі факти. Так от, якщо дивитьсь на факти - історія України не схожа на гарну казку...
Я дуже добре знаю історію України передовсім з об"єктивних джерел - і знаю, що будь-яка нація гордилася б нашими здобутками, особливо доби козаччини. Але Українці не можуть бачити пророка у своїй Вітчизні - їм би тільки нарікати та загаджувати все. Але скажіть, що це за книга така, і де видана?
Щановне товариство! закликаю до дискусії: яке ваше бачення та розуміння національної ідеї України?
Є тільки один правильний шлях до національної ідеї, і цей шлях - науковий. Треба не придумувати різні "національні ідеї", але систематично вивчити стан речей з "національними ідеями" в світі. Я б рекомендував усім почати збирати і систематизувати інформацію про те, як у різних народів, в різних країнах, в різні часи вирішувалися питання "національної ідеї". Треба зібрані дані оформити у вигляді таблиць (так легше буде вести порівняння), і в цих таблицях розмістити різні нації, починаючи з найбільшої - китайців. У стовпцях цієї таблиці можна розмістити інформацію про роль релігії, мови і таке інше. Якщо буде зібрана така інформація, можна буде почати, використовуючи фактичний матеріал, розмірковувати, куди б в цій таблиці краще поставити Україну. Важливе зауваження. Треба увесь час пам'ятати про фактор часу, щоб не переплутати те, що було раніше, і є неактуальним, з тим, що є в даний час в тій чи іншій країні. Бо, як мені здається, не всі ясно розуміють, що сьогоднішній світ - це не те, що було у минулому України.
Нажаль, у цьму підручнику не пропаганда. Автори, в міру можливого, стоять на "проукраїнській" точці зору. Але, крім точки зору, є ще сухі факти. Так от, якщо дивитьсь на факти - історія України не схожа на гарну казку...
Друже Віктор! Мені цікаві твої висновки і однозначно, що твій метод дасть добрий резулльтат, якщо його застосувати із розумом... Порівняльний аналіз - звичайно щось таки дасть (хоч, на мою особисту думку, це метод тих, хто не знає нічого свого: "шукатимемо по чужих городах, якщо до свого ліньки дійти"), окрім прогаяного на нього часу...
Більше маю зауважень до дрібних косметичних моментів у твоїх думках.
Будь уважний. Шкільний підручник - для школярів. Для дорослої людини, яка шукає - є дорослі книжки.
Я працюю в системі освіти. І бачу саме ту ваву, яку ти говориш. Ти говориш, що не схожа на гарну казку - абсолютно згоден! Але простота підручника - покликана для виховання у дитячому віці! Підручники, звичайно, різні і, я би сказав, що вони не достатньо уявляють мету виховання молоді... Питання виховання патріотизму для сучасних підручників - хворе питання і є темою іншої сумної лінії форуму. Але, якщо і в них посіяти вавку так званої "об'єктивності" то дебілізм наступного покоління тільки пошириться.
Є різні життєві шляхи... Є двірник, є перукар, програміст, інженер і професор у вищій школі... Але всі вони мають бути виразниками національної ідеї (яку вже настільки загадили її шукачі. Біда вся в тому, що Вона є! Її шукати не треба. Той, хто її шукає - ніколи її не знайде, тільки займатиметься вигадками). Мають бути громадянами України - тобто бути захисниками і виразниками інтересів України.
У школі дається МІНІМУМ! Найпростіша форма подачі інформації, щоби випускник, навіть не продовжуючи освіту, вже мав все для того, щоб захищати Державу. Повторю - МІНІМУМ. Ніяких протилежних думок... Ніяких взаємовиключень, штибу "ми хороші і одночасно погані". Якщо ти хочеш отримати нормальну людину, маєш її виховувати у нормальному, а не у шизофренічному руслі.
Немає держави, яка у фундамент закладає взаємовиключні твердження "ми добрі, але і погані". І тільки в Україні всіма силами у системі освіти таке роблять. А потім у вишах викладачі між собою із сумом констатують, що чим далі - тим ТУПІШЕ студенти.
А підручники і справді - варто ще більше наточити на безальтернативне - "Ми - розумні, ми - гідні, ми - НАЙКРАЩІ В СВІТІ". Доки цього не буде - доти ми будемо ОСТАННІМИ в світі... Зрозумійте вже!!
Нажаль, у цьму підручнику не пропаганда. Автори, в міру можливого, стоять на "проукраїнській" точці зору. Але, крім точки зору, є ще сухі факти. Так от, якщо дивитьсь на факти - історія України не схожа на гарну казку...
Будь уважний. Шкільний підручник - для школярів. Для дорослої людини, яка шукає - є дорослі книжки.
Немає держави, яка у фундамент закладає взаємовиключні твердження "ми добрі, але і погані". І тільки в Україні всіма силами у системі освіти таке роблять. А потім у вишах викладачі між собою із сумом констатують, що чим далі - тим ТУПІШЕ студенти.
А підручники і справді - варто ще більше наточити на безальтернативне - "Ми - розумні, ми - гідні, ми - НАЙКРАЩІ В СВІТІ". Доки цього не буде - доти ми будемо ОСТАННІМИ в світі... Зрозумійте вже!!
Я працюю у Харківському національному університеті, так що мав можливість взяти собі підручник для університету. І коли я цей підручник читав, я, перш за все, цікавився не словами, а сухими цифрами. І ці цифри вражають!
Звичайно, має право на існування й та точка зору, що треба усіляко прикрашати власне минуле, бо це буде підіймати настрій людей. Мені й самому думки про "славетне минуле" зігріли б душу. Але, враховуючи, що національної ідеї у українських патріотів ще нема, і не видно, коли вона з'явиться, треба дивитись на жорстоку дійсьність, не заплющуючи очі. Тільки так можливо знайти правильний шлях!