Прикладом християнського героїзму вражені мешканці Прикарпаття. Семирічний хлопчик, який мужньо прийняв смерть, може стати наймолодшим святим України. Ярославу Сухоребському лікарі поставили діагноз - саркома лівої ноги. Дитина витерпіла такі муки, що їх не під силу витримати навіть мужнім чоловікам. У хвилини найтяжчих нападів хлопчик не плакав і не кричав, а молився, показуючи приклади християнського героїзму. Його духовний наставник збирає усі належні документи, щоб розпочати процес беатифікації – визнання святим малолітнього мученика.
Семирічний хлопчик із Прикарпаття може стати наймолодшим святим України. Ярослав Сухоребський помер у муках від страшної хвороби. Десятки листів свідчать – молитва до нього зцілює від різноманітних недуг. Ярослав був звичайною дитиною. Ходив у дитсадок і бавився з ровесниками. Друзі розповідають, з-поміж усіх він вирізнявся хіба що добротою.
Валентин Іваночко, товариш: "Він був дуже терпеливий. У нас у садочку був такий хлопчик, такий, що всіх дуже бив, такий розбишака. Всі на нього злилися, а Славчик на нього обіди не тримав, а любив теж і дружив з ним не менше, ніж з усіма".
Коли хлопчикові було півтора року, його мамі приснилася Діва Марія – сказала, що незабаром забере дитину. Через шість років він зламав ногу. Лікарі встановили діагноз – саркома. Ані в Києві, ані в Німеччині не допомогли. Хлопчик не плакав, щодня молився та заспокоював батьків. На його тілі з’явились кровоточиві рани. Лікарі відмовлялись робити перев’язки та радили ампутувати ногу. Батьки не погодились. Сім’я переїхала до монастиря. Туди з’їжджалися священики та ченці, аби подивитись на дитину, яка багато молилася, причащалася і дивувала мужністю. Після смерті з тіла хлопчика зникли всі пухлини. Згодом люди, які знали дитину, почали молитися до нього, як до святого.
о.Леонід Григоренко, священик: "На Різдво чудесний запах ладану чувся на могилці Славчика, там ніхто не кадив. Коли всі молилися, чули, як пахне ладан кругом. Так Господь, він у дивний спосіб дає якісь знаки. Навіть коли ви приїдете на могилку Славчика в хмарну погоду, то легко зауважити, що з'являється сонечко, ні з того, ні з сього, десь з-за хмарки з'являється і на вас гріє".
Проголосити святим за церковними канонами можна через 4 роки після смерті. Наразі духовний наставник хлопчика збирає всі необхідні документи. Йому приходять десятки листів про зцілення Ярославом. Нещодавно його іменем назвали один із трьох великих дзвонів новозбудованої церкви в Івано-Франківську. (С) ICTV
Славчик народився 16 травня 1997 року у Олега та Ірини Сухоребських і мав сестричку Наталю. Ще в садочку вирізнявся добротою, лагідністю і любов’ю до всіх.
У шість рочків почалася його хресна дорога: перелом лівої ніжки, саркома лівого колінка, через які переносив великі болі.
Багато діточок в наш час терпить, але з-поміж них одиниці на мільйон вирізняються вірою в Євхаристійного Ісуса. Особливість страждань Славчика в тому, що він щоденно приймав Святе Причастя; цілий рік у час найбільших агоній свій спокій, лік і силу він знаходив у Пресвятій Євхаристії. Дорослі заламувалися психологічно: лікарі відмовлялися робити перев’язки, друзів опановував відчай, а Славчик ні разу не нарікнув. В руках — вервичка, поруч — мощі блаженного Миколая Чарнецького та Василія Величковського при незгасаючій лампаді вдень і вночі.
Із спокоєм в душі семилітня дитина не спускала очей з ікони Богородиці. 13 жовтня, опівночі, Пресвята Богородиця Покрова супроводжувала його душу до неба, як пообіцяла це мамі шість років раніше: „Я візьму у тебе Славчика“. Свідки останніх годин земного життя хлопчика розповідають, що він цілий був спухлий, агонії ставали щораз більші і раптом, простягнувши руки навхрест, Славчик посміхнувся такою радісною усмішкою, якої раніше в нього ніхто не бачив. Своїми оченятами він зустрівся з невидимою для нас Богородицею. А пізніше просто заснув. Рідні зрозуміли, що Славчик перейшов до вічності. За кілька годин всі здивувалися: набряки лиця, рук і ніг у хлопчика десь щезли. Перед нами постало бездоганно миле тіло Божого дитяти. Він заснув в опінії святості.
До початку беатифікаційного процесу залишилося 4 роки. Тому можна збирати свідчення свідків Славчикового подвигу життя, які послужили б у скорій його беатифікації. Йому не потрібно навіть канонізації, бо Господь у Небі вже має його як святого, але нам, земним мандрівникам, потрібне проголошення його і блаженним, і святим, щоби інші діти та дорослі наслідували його віру, надію, любов, і не просто терпіли, але терпіли без нарікання, вбачаючи в цьому Божу Волю, мужньо зносячи будь-які хрести, черпаючи силу для спокою серця в Євхаристійному Господі Ісусі за прикладом блаженної дитини Славчика.
Хай дзвін, споруджений на його світлу пам’ять, щоденно нагадує нам, що над храмом Матері Божої Неустанної Помочі є присутній наш Славчик, який кличе нас до Ісуса і нагадує нам про Небо.
PS. Дорогі брати і сестри! Якщо хтось з Вас має у своєму серці живий спогад про життя чи добрий приклад Ярослава Сухоребського, ласкаво просимо написати про це у формі листа до батьків і передати до монастиря св. Йосифа Обручника, як матеріал для майбутньої беатифікації цієї Божої дитини. Адреса: вул. Івасюка, 48 у м. Івано-Франківську, тел. 8 (0342) 77-15-13; моб. 8-097-526-40-73. Ієромонах Леонід ГРИГОРЕНКО ЧНІ.
Перелом лівої ніжки, саркома лівого колінка-свідчить про завершальну стадію хвороби. Як лікувати саркому??? Прочитайте медичну літературі і лишень після цього звинувачуйте батьків, священників, лікарів??? Ампутація ніжки-лише колосальна психічна травма! Якщо б ампутація допомогла - її б зробили лікарі, а не лише радили!!!
Читаю, знаете, и не понимаю! КАК можно было такое допустить? ЧЕМ вы умиляетесь-то так? Если врачи говорили - ампутировать, значит надо было ампутировать, а не в монастырь какой-то везти ребенка! Потерял бы ногу - сохранил бы жизнь!
"Туди з’їжджалися священики та ченці, аби подивитись на дитину, яка багато молилася, причащалася і дивувала мужністю." - и что?! Никто из якобы "святош" не смог понять, что ребенка лечить надо, а не "любоваться" стойкостью в агонии???
Он святой, безусловно. Так сказал Иисус о детях. Он святой, и он мученик. Но умер он по вине взрослых людей, не понимающих, что они буквально убили этого ребенка!!!
и прости их, Господи, ибо религиозная пелена, никак не связанная с верой, застила им глаза их...
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
СВЯТІ ДІТИ УКРАЇНИ
