Ще на початку дев'яностих, на хвилі загального національного піднесення, небезпідставно можна було стверджувати, що не мине і кількох років з дня проголошення Декларації, як на теренах незалежної української держави утвориться потужна консолідована спільнота українців, а революційний патріотичний запал, що охопив тоді населення новоствореної держави, перетвориться на самодостатню і конструктивну любов народу до своєї країни. Події 1991 року мали б завершити довготривалий і складний процес формування української нації.
За роки незалежності повага громадян України до своєї держави носила ситуативний характер і коливалась в залежності від політичної та економічної ситуації в країні. Виявилося, що патріотизм по-українськи - почуття зовсім не безкорисне. Особливо це стосується молодого покоління з притаманним йому споживчим ставленням як до суспільства в цілому, так і до держави зокрема.
Згідно результатів соціологічного опитування, що проводилося Центром соціальних досліджень "Софія" напередодні шістнадцятого Дня незалежності, 40% українців хотіли б виїхати за кордон. Ще кожен шостий громадянин України бажає емігрувати назавжди.
Кожен десятий опитаний зовсім не пишається своїм громадянством, "скоріше не пишається" і того більше - 17,2%. Не однозначним виявилося ставлення українців і до Дня незалежності. Лише половина опитаних вважають 24 серпня святом, для інших - це виключно вихідний день.
Отже, можемо зробити невтішні висновки: близько 10% українських громадян ставляться до власної держави вороже, а більше третини займають пасивну громадянську позицію.
Певно, що шукачі кращої долі на чужині найменше замислюються про втрату власного коріння та культурної спадщини. Економічні чинники для них є вирішальними. Можемо навіть припустити певну підміну понять в свідомості сучасних українців: для багатьох з них патріотизм - це не відповідальність за долю вітчизни і готовність служити її інтересам (а саме таке визначення можемо прочитати в словниках), а примітивне почуття власності чи, в кращому разі, певна прихильність до держави, яку, керуючись логікою подібних "патріотів", їй, державі, треба ще заслужити.
Треба проаналізувати кожного гада хто робив це криваве ... - хто він, його родословна, ...
...››› Павло| 17.11.2008, 06:52
Да, голодмор сделали коммунисты. А нынешние либералы демократы не несут ответсвенности за алкоголизм, наркоманию, развращение молодёжи? Прививки от краснухи это голодмор сегодняшний! Сколько творится чего мы не знаем. Власть была ...››› Д. Деренюха| 16.11.2008, 09:47
Здається в статті недооцінено росіян. Їхнє загально-національне нахабство ще не раз струсоне Україну.
...››› Геннадій| 15.11.2008, 23:47
Почему, мы украинцы идём вперёд с головой повёрнутой назад? Да был героизм у наших доблестных отцов и дедов. Но, это прошлое, прошлое.... А, Украине нужен героизм сегодняшний и будущий. Украине нужны героические поступки сегодня!...››› Д. Деренюха| 15.11.2008, 18:19
ого, снова будуть драть задницы наших политиканов ))))
...››› антон| 14.11.2008, 21:59
Інші публікації
«Свічка пам 'яті» Програма заходів за участю Президента України В.А.Ющенка у зв’язку з 75-ми...
Новини
Події
Фотогалереї
Поштовий
веб-клієнт
Про
сайт
Електронна пошта
