Ніхто б не подумав, що в Україні й досі буде модним полювання на український буржуазний націоналізм. Висловлювання вітренківців і особливо Петра Симоненка до уваги не беруться як звичайні партійні заклинання – знак комуно приналежності. Найпослідовнішим, науково-підкованим борцем проти українського націоналізму чомусь вважається відомий нардеп, академік Дмитро Табачник. А яка послідовність у вишукуванні найменших проявів українського націоналізму! В цьому можна пересвідчитись, прочитавши його останнє інтерв’ю одному з інтернет-видань. Не менш цікаві і доволі емоційні коментарі відвідувачів сайту, яких пан Табачник дивним чином зумів довести до піку нервового збудження.
Проте жодні одкровення журналістам не можуть зрівнятись з нардепівським шедевром. В цьому сенсі стаття «Украина перед рассветом» в інтернет-виданні «Версії» є своєрідним відкриттям жанру – романтичного політтрилера. Хоча Дмитро Табачник вважається людиною начитаною, стиль у нього доволі важкий, зате яка експресія! Стаття вражає яскравою і доволі некультурною риторикою на адресу чинного президента, але згодом можна дістатися до опису сокровенних мрій нардепа. Це романтична мрія про особливий «Український світанок», де остаточно не буде українських націоналістів разом з осоружним Ющенком. В сутінках біля ледь освітленого кабінетного стола авторові ввижається: «сам Ющенко кажется повелителем нечистого Вием или ведьмой, пытающейся запугать народ полетами в гробу исторических мифов и призывами с того света шухевичей, бандер и прочих упырей». Нервово виблискують скельця окулярів академіка, рука посмикує сивіючу лопатисту борідку, вгору піднято якийсь палець, а затим паралізуючі холодом слова: «Близится крик петуха, что прозвучит над Украиной после президентских выборов, и с ним близится предрассветное поспешное бегство своры вампиров, с 2005 года пьющих кровь из народа!» Ну хіба не талановито як для політичного трилера?
Можна б іще розважатись шедевральним гумором нардепа-академіка, але це не більше як моторошний літературний вступ до серйозної політичної програми: «Україна перед світанком»: 1. Перехід України до федеративно-земельного устрою. Тому, що збереження унітарності загрожує «огаличенням»(тобто українізацією) Великій Україні. Мотивується ще й тим, що Велика Україна вже не буде «утримувати депресивний Захід». 2. Запровадження державного статусу російської мови як права «російського народу – одного з державотворчих в Україні» 3. Відмова від державної політики етнічної уніфікації і від гасла «титульна нація». 4. Відмова від державного втручання в конфесійне питання і від гасла «Єдина національна церква» 5. Державні гарантії проти проведення фашизації, пропаганди фашизму і культитвування націоналізму. 6. Державні гарантії нейтралітету України. 7. Заключна теза в суто в ленінському стилі: «Без реализации перечисленных пунктов победа над агрессивным национализмом будет неполной и, в итоге, уйдет в песок». І тут же дає дуже цінні поради для гарантованої перемоги: «нельзя бороться, не затрагивая главного, человеконенависнической идеолологии Ющенко и его клики, терпеть в составе правительства или называть коллегами одиозные фигуры вроде Васюныка, Вакарчука, Вовкуна, Сагана».
На мій погляд, важко назвати цих людей націоналіствами – звичайні українці і до жодних націоналістичних організацій напевно не належать. Хоча за особливою радянською логікою українці завжди є прихованими націоналістами. Отже вся шестипунктова програма боротьби з ющенківським спадком після президентських виборів швидше за все зводиться до етнічних зачисток українців-націоналістів при владі, яких там не густо. Тому розлогі розмірковування академіка Табачника про фашизм в Україні можна розуміти по-всякому, очевидно він має бути дуже схожим на подобу «кровожерного» українського націоналізму.
Отже програма нещадного викорінення українського націоналізму стартувала задовго до президентських виборів. Українці, будьте обачними, толерантними і політкоректними! Бо, можливо, хтось ненароком побачить вас в образі фашиста-націоналіста за незгоду з одним з шести пунктів антинаціоналістичної програми чи за елементарне бажання почути у відповідь українську мову. За перевіреною радянською комуністичною технологією програму знищення українського націоналізму будуть реалізовувати , звісно ж , руками толерантних українців та їхніми голосами на виборах. Будь-який історик чи соціолог, не академік, підтвердить соціальну інерцію страху бути звинуваченим в українському націоналізмі на фоні комуністичного ідеологічного кліше про «дружбу народів».
Тому в Дмитра Табачника напевно є підстави для романтичної кінцівки власного політтрилера, яку подаю в перекладі державною мовою: «Скоро світанок. І треба зустріти перші промені пробудженого сонця, знаючи, в якому керунку прямувати…» «Вірною дорогою ідете, товариші!»- сказав би вождь світового пролетаріату. А ми й не здогадувались, що для декого боротьба з українським націоналізмом це вічна революційна романтика, захоплююче полювання в Україні на недобиті рецидиви українського буржуазного націоналізму. В азарті можна забути про факт проголошення незалежності і початок ХХІ століття, але голос обачності пробуджує до тями - не варто видражнювати і виманювати на себе український націоналізм, від гріха подалі… Тому навіть найсміливіші і захищені недоторканністю давні ідеологи і практики винищування націоналізму зараз роблять це в тиші кабінету, піонерським скрипучим пером із зірочкою, щораз здригаючись від придуманого жаху і відчуваючи захребетний холодок від одного слова – «націоналізм». Поки свіжі ще картини нічного марева комуністичної ери, вони тремтячою рукою пишуть свого політтрилера, наївно сподіваючись залякати звичайних українців їхнім же націоналізмом. Краще б писали про світанок над Україною!
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта