Поки комуністичне зомбування ще діє і по вулицях великих міст щороку відчайдушно крокуватимуть втомлені і ображені власною роллю лицедіїв люди з червоними прапорами, кожен українець буде сам за себе в бідності і з власною мовою крадькома. Цього й треба мільйонерам з хитрим Леніном за плечима, адже з ручним привидом комунізму їм ніщо не загрожує.
›››
«Усереднений українець» — це те, що починається зі школи. Прохання «не висовуватися» — щоденна трагедія тисяч школярів. «Середній» — це ж «ніякий». Чи не родом із дитинства наше доросле скраюхатство?» Цей пролог до перформенсу абсурду, представленого театральним центром Києво–Могилянської академії, — красномовне свідчення того, що відбувається з мовою у наших школах та й у державі в цілому. Ми наче живемо в Україні й наче маємо повне право говорити рідною мовою.
›››
Нові вибори характеризуватимуться тотальною народною зневірою, падінням ідолів, аполітичністю та політичною апатією суспільних мас. Як можуть використати цей стан суспільства різного роду популістичні демагоги та тоталітарні політичні особистості? Вже зараз дедалі більше політиків закликають покінчити з демократією та встановити авторитарний режим, що виведе Україну з кризи, забезпечить стабільний розвиток, та припинить роздирання держави...
›››
Це застереження відомої української приказки хочеться нагадати тим політикам, які вважають себе національними і націоналістами. Для них президентські вибори будуть своєрідною пробою на державницьку зрілість. Якщо вони безоглядно кинуться у вир політичного протистояння , то змушені будуть рахуватись з писаними і неписаними правилами цієї конкуренції, які можуть поховати найсміливіші сподівання пройти в парламент, адже наступний рік буде роком суцільних виборів. Є кілька обставин, які диктують зовсім відмінну тактику і стратегію поведінки націонал-демократів і націоналістів на цих виборах, щоб вони виграли майбутні вибори парламентські.
›››
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
Поки комуністичне зомбування ще діє і по вулицях великих міст щороку відчайдушно крокуватимуть втомлені і ображені власною роллю лицедіїв люди з червоними прапорами, кожен українець буде сам за себе в бідності і з власною мовою крадькома. Цього й треба мільйонерам з хитрим Леніном за плечима, адже з ручним привидом комунізму їм ніщо не загрожує.
«Усереднений українець» — це те, що починається зі школи. Прохання «не висовуватися» — щоденна трагедія тисяч школярів. «Середній» — це ж «ніякий». Чи не родом із дитинства наше доросле скраюхатство?» Цей пролог до перформенсу абсурду, представленого театральним центром Києво–Могилянської академії, — красномовне свідчення того, що відбувається з мовою у наших школах та й у державі в цілому. Ми наче живемо в Україні й наче маємо повне право говорити рідною мовою.
Нові вибори характеризуватимуться тотальною народною зневірою, падінням ідолів, аполітичністю та політичною апатією суспільних мас. Як можуть використати цей стан суспільства різного роду популістичні демагоги та тоталітарні політичні особистості? Вже зараз дедалі більше політиків закликають покінчити з демократією та встановити авторитарний режим, що виведе Україну з кризи, забезпечить стабільний розвиток, та припинить роздирання держави...
