Мистецькі творіння дедалі активніше перетворюють на ерзац-продукт ширвжитку другого плану — їх замінили театралізованими політико-економічними баталіями, які набрали таких обертів, аж складається враження, що всі ми — глядачі вистави без початку й кінця під назвою “Самостійна Україна”.  ›››

Цинізм і бруд звично супроводжують кожну виборчу кампанію в Україні. Проте є речі, які не варто вивалювати в багнюці заодно з ненависними комусь конкурентами виборчих перегонів. Не варто робити це ні на замовлення, ні у вигляді словесного ремствування здичавілої і зневіреної впень душі. Заборонити це важко, бо дехто за це одержує гроші від тих, кому потрібна наша земля «на пашу», а ще більше роблять це з бажання показатись розумником чи дотепним пересмішником.  ›››

Пам'ятаєте казкове: «Піди туди, не знаю куди, зроби те, не знаю що». Так це про музичний гурт «ДахаБраха», який виник як суцільний експеримент з ініціативи Владислава Троїцького, керівника, господаря і режисера Центру сучасного мистецтва «ДАХ» у Києві. Троє дівчат у високих чорних кучмах та українських національних строях й один парубок своїм співом-грою миттєво ввергають слухачів у подив: з одного боку, звучить українською мовою щось правічно-кореневе, до болю рідне-знайоме, з другого боку, розумієш, що в такій театральній, драматургічній, містеріальній подачі ти нічого подібного не чув.  ›››