Нову редакцію закону України „Про захист суспільної моралі” та етичні проблеми сучасного розвитку української мови обговорили на „круглому столі” в Інституті філології Національного університету ім. Т.Шевченка
„Етичні проблеми сучасного розвитку української мови” - таку назву мав „круглий стіл”, що відбувся в Інституті філології Національного університету ім. Т.Шевченка, зініційований Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі.
У вступному слові директор Інституту філології Національного університету ім. Т.Шевченка, доктор філологічних наук, професор, Відмінник освіти Григорій Семенюк означив: „Ми зібралися обговорити новий проект закону „Про захист суспільної моралі” і зупинитися на тих питаннях, які сьогодні для нас є актуальними. Ми охоче погодилися, тому що вважаємо себе одним з тих осередків, де ця суспільна мораль формується, де зростає справжня молода інтелігенція, майбутня еліта нації. Ми – за моральне суспільство, ми – за ті цінності, що формувалися в нашому народі впродовж віків, передавалися від батька до сина. Нам важливо мати непохитними критерії цих цінностей, а для цього мусимо їх боронити, утверджувати в повсякденні. Геніальний Шевченко знав спосіб не лише як вберегти, а й возвеличити свій упосліджений в кріпаччині народ – „малих отих рабів німих”: „Я на сторожі коло їх поставлю слово”. Це те могутнє слово, яке віддзеркалює народну душу, слово, яке розкриває формулу національної енергії”.
Продовжив і розвинув цю думку, розпочинаючи презентацію нової редакції закону „Про захист суспільної моралі”, Голова Національної комісії, член-кореспондент Академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор Василь Костицький: „Мова – це така духовна канва, яка об’єднує нас в націю. Тож треба захищати мову, чи ні? Чому є закон про українську мову? І це сприймається нормально. А коли говоримо про закон „Про захист суспільної моралі”, у людей виникає запитання: а чи треба законом захищати мораль?”
До уваги широкої аудиторії з числа представників професорсько-викладацького складу, магістрів і студентів, громадських організацій та членів науково-консультативної ради з мистецтвознавчих питань при Національній експертній комісії України з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький запропонував основні концептуальні засади, на яких вибудуваний новий закон „Про захист суспільної моралі”, і які покликані, опираючись на верховенство права, забезпечити суспільству нові європейські стандарти у сфері захисту суспільної моралі.
Голова Національної комісії зазначив, зокрема, що багато хто в нашому суспільстві не зовсім уявляє собі, в чому полягає зміст державної політики, пов’язаної з захистом суспільної моралі, якими є принципи цього захисту, а також те, яка філософія сучасного права має бути покладена в основу правового регулювання такої тонкої матерії, як захист моралі. „Держава просто повинна захистити мораль від негативного впливу – пропаганди фашизму, неофашизму, українофобії, ксенофобії й антисемітизму, від порнографії. Причому не здійснюючи цензуру, не втручаючись у наше право вибору, що слухати, що творити, що купляти – тобто не втручаючись у наше приватне життя, але виконуючи запит суспільства. А суспільство хоче такого захисту, про що свідчать результати соціологічного дослідження: 59 процентів українців претендують на запровадження моральної цензури, а 51 відсоток українців вважають стан моралі на сьогодні загрозою національній безпеці.”, - наголосив Василь Костицький.
Під час презентації Василь Костицький звернув увагу присутніх на принципи захисту суспільної моралі, виписані у новій редакції закону. Основні з них – це верховенство права, повага до прав і свобод людини, заборона цензури. „Це нові „правила гри”, це європейські стандарти, до яких ми прагнемо, але які створюють незручності для капіталу, бо це тягне за собою додаткові затрати: треба обладнати місця для продажу продукції, яка не повинна бути доступною для неповнолітніх, треба зробити пакети, треба перевести рейтингові телепередачі на вечірній час.” – сказав Василь Костицький. – Через те, попри суспільний діалог із ЗМІ, підписання численних хартій і меморандумів, на нашу простягнуту руку ми отримуємо у відповідь не лише другу руку, а й камінь, тобто різного роду звинувачення”. Власне для того, щоб суспільство краще зрозуміло, що пропонує нова редакція закону, над якою працювала понад сотня вчених та фахівців, і відбувається широке публічне обговорення статей і розділів правового документа, а також принципів і засад, на яких держава й уповноважений нею орган – Національна комісія будує свою роботу у сфері захисту суспільної моралі.
Під час презентації проекту закону Василь Костицький вже вкотре зупинився на так званому „правовому коридорі”, який Національна комісія вибудовує у сфері захисту суспільної моралі. „Одна стіна такого коридору – це свобода слова, свобода інформації, свобода підприємницької діяльності та свобода творчості. Друга його стіна – права споживача (тобто ненав’язування продукції: дайте можливість вибрати, тому що я не маю такого вибору, бо вмикаю загальнодоступний телеканал і закриваю дітям очі); право на захист честі й гідності особи (це ті питання, які стосуються нашої політики, пов’язані з запобіганням національної, релігійної, міжконфесійної ворожнечі, ксенофобії, українофобії і антисемітизму); права дитини (ми працюємо над тим, щоб не допускати деформації світогляду); і останнє – це обов’язок юридичних і фізичних осіб дотримуватися моральних засад суспільства. От у цьому правовому коридорі й пропонуємо реалізувати функцію держави, пов’язану з захистом суспільної моралі”, - зауважив Голова Національної комісії.
Доповідь Василя Костицького викликала жваву дискусію. Особливий наголос виступаючі робили на моральних аспектах розвитку й функціонування сучасної української мови, яка, на думку більшості учасників „круглого столу”, теж вимагає захисту. Зокрема, на думку доктора філологічних наук, професора Юрія Коваліва, мова в житті особистості і в національному просторі є важливим чинником не тому, що вона є засобом спілкування. „Йдеться про „благо більш первинне, ніж знаряддя”, про „оселю буття, в якій живе людина” (за Гайдеґґером), бо лише завдяки мові людина здійснює істотний екзистенційний вибір, має змогу „стати історичною”. Від того, якою буде мова – хлівом, клунею, хижою чи добре спланованим будинком, навіть храмом, залежить спосіб як життя, так і його смислове наповнення для конкретної особистості та цілої нації”, - наголосив Юрій Ковалів.
Ця теза знайшла підтримку й була розвинута у виступах докторів філологічних наук, професорів Лариси Шевченко і Лариси Масенко, письменника, героя України Юрія Мушкетика, ректора Інституту екранних мистецтв, доктора мистецтвознавства Володимира Горпенка, багатьох виступаючих, які порушували наболілі проблеми морального характеру й пропонували чимало зауваг і корективів до винесеного на обговорення проекту закону, а також до вдосконалення роботи Національної комісії. Зокрема, композитор, народний артист України Олександр Злотник, коментуючи публічне вживання брутальних слів та ненормативної лексики, зауважив: „Для мене слово дуже багато значить. Кожне слово має свою мелодію. І мені прикро, що ми цю мелодію губимо”. А народний депутат першого демократичного скликання, доктор економічних наук Володимир Черняк зазначив: „Ми розуміємо, що є закон про мови, і ми не можемо покласти на Комісію не властиві їй повноваження. Але є дотичні моменти. І їх треба врахувати в новій редакції закону про захист суспільної моралі.Адже закон про мову приймався дуже давно, він потребує змін, однак досі неможливо ухвалити новий закон, і це не випадково, бо це є прояв українофобства. Важливо, щоб у законі „Про захист суспільної моралі” знайшлося місце і для захисту української мови”.
Підсумовуючи розмову за „круглим столом”, Василь Костицький зазначив, що Комісія – це, в першу чергу, майданчик для публічних дискусій, а також орган досудового розгляду спорів і закликав поважну аудиторію співпрацювати з Комісією, бо широка підтримка громадськості задля захисту суспільної моралі конче потрібна.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта