В Будинку письменників відбулася презентація книги-білінгви „Нічна розмова з Європою” за участю автора, поета Станіслава Бондаренка та перекладача з Великобританії Стефана Комарницького, а також відомих колег-літераторів. Серед виступаючих і „важка артилерія” -- Іван Драч, Микола Жулинський, Василь Шкляр, а також заступник голови НСПУ Володимир Шовкошитний (ведучий вечора), Рустем Жангожа, Станіслав Шевченко, Всеволод Ткаченко, Дмитро Дроздовський, Василь Базів. Трапилися й зовсім рідкісні для таких вечорів несподіванки...
Поет Іван Драч почав здалеку – з прози й нагадав присутнім подію ще чотирирічної давнини – у Будинку вчителя тоді презентували перше видання роману Станіслава Бондаренка „От я вся – я свято”. І одночасно через дорогу – у залі Червоного корпусу – починався вечір відомого російського поета Євгена Євтушенка. „Тоді, як і зараз, я прийшов до Бондаренка, а не до Євтушенка, бо він мені цікавий”, – зазначив Іван Федорович і додав також, що високо цінує роль англійського перекладача Стефана Комарницького, з яким познайомився двома днями раніше – на презентації англомовної збірки Павла Тичини, перекладеної паном Стефаном, назвавши його головним провідником нашої літератури до Європи.
Автор передмови до „Нічної розмови” академік Микола Жулинський у виступі зазначив: „Цією полемічно бурхливою «нічною розмовою» Станіслав Бондаренко кидає виклик Європі, відкриваючи сміливо своє обличчя задля зближення позицій та витворення єдиних правил гри в процесі порозуміння і єднання. З цією метою поет «вихоплює» з глибин буття українського народу – від літописних свідчень до жахливих голодоморів, гулагів та до драматичної долі свого батька-в’язня трьох концтаборів – аргументи для докорів Європі за її байдужість до долі великого європейського народу, який завжди поривався до зближення і єднання з європейським світом”. Микола Григорович також доречно оживив у пам’яті лекції з історії слов’янських літератур, які читав видатний польський поет Адам Міцкевич у Парижі, починаючи з 1840 року. Так, в одній із них духовний речник поневоленої Польщі наголосив на прагненні слов’янських народів, ясна річ, у їх числі й українського, зблизитися з рештою Європи, зав’язати тісніші стосунки з народами Заходу... Тоді ж Адам Міцкевич акцентував: «Слов’яни завжди тяжіли й досі тяжіють до Заходу; всі вони отримали від Європи релігію, військову організацію, мистецтва й ремесла і, в свою чергу, справляли величезний вплив на Захід. Але їхній внутрішній і духовний світ і досі залишається майже невідомим...”.
Обкладинка „Нічної розмови з Європою”
Василь Шляр, який аж до початку свого виступу сидів у залі в упівській кашкетці, зазначив, що поету, який „дуже виріс за останні десять років”, страшенно пощастило з перекладачем, бо саме Стефана Комарницького в Голлівуді порекомендували й Шкляреві для перекладу „Чорного ворона”, над яким вже нібито працює пан Стефан. Потім Шкляр попросив іще п’ять хвилин і почав закидати молодому літературознавцеві Дмитру Дроздовському за критику деяких аспектів його роману. За Дмитра, який, до речі, сам дуже по-європейськи охарактеризував особливості перекладів Стефана Комарницького із Тичини й Бондаренка, вступилися інші, вважаючи, що відомий прозаїк відмовляє молодим критикам-інтелектуалам у праві на власну думку.
Через годину після початку ведучому надійшла записка, подібних до якої, за словами Володимира Шовкошитного, він ще ніколи не отримував – у записці була чимала сума й прохання продати на ці гроші кількадесят примірників „Нічної розмови”, бо присутні тернопільчани вже запізнювались на потяг; а ще просили один із примірників з дарчим написом усіх причетних до книги – „для пана Любомира”. Так і зробили, почавши з автора передмови, бо зорієнтувалися, що йдеться про найбільш читаючий в Україні Чортківський медколедж та його директора Любомира Білика.
Перекладач Стефан Комарницький виявився дуже симпатичним та вишукано-інтелігентним англійцем – привітавши українців з тим, що вони мають таку потужну поезію, починаючи з „Розстріляного Відродження”, він із задоволенням читав фрагменти „Нічної розмови” англійською по черзі з автором, який озвучував ті самі уривки українською.
Голова об”єднання поетів НСПУ Станіслав Шевченко відзначив, що з моменту прочитання в останньому за минулий рік номері „ЛУ” поеми-кліпа „Нічна розмова з Європою” він перебуває під сильним враженням „від цього найбільш модерного в нашій поезії та справді європейського тексту”.
Член НСПУ, Спілки письменників Казахстану та Міжнародного Пен-клубу Рустем Жангожа охарактеризував поему-кліп під філософським кутом зору та повідомив, що він перекладає „Нічну розмову” рідною казахською.
Голова об”єднання перекладачів НСПУ Всеволод Ткаченко читав уривок з „Нічної розмови” французькою, і навіть для тих, хто не володіє мовою Гюго й Аполлінера, це видалося дуже поетично-мелодійним образком. Промовець натякнув, що готується вихід і українсько-французького видання поеми-кліпа, але не уточнив, коли й де.
Під час роздачі подвійних автографів -- поетом та перекладачем
Сам факт появи цієї поеми, а також закиди та ідеї, сконцентровані в ній, викликали жваве обговорення теми взаємин Європи і України та нашого місця в європросторі. Зокрема, прозаїк Василь Базів наголосив, що нарешті ми дозріли до розмови з Європою на рівних, адже поема провокує до „вичавлювання із себе комплексу меншовартості”, а сам автор у своїх закидах і зізнаннях почувається вільною людиною...
Наступного дня в переповненому залі Інституту філології (Жовтому корпусі КНУ імені Т.Г. Шевченка) відбулась друга зустріч-презентація, і теж – за участю Івана Драча, Дмитра Дроздовського, Всеволода Ткаченка, Олексія Довгого, директора Меморіального музею-квартири П.Тичини Тетяни Сосновської та інших. Приємною несподіванкою було й те, що Фонд вільних журналістів імені В’ячеслава Чорновола в особі його голови Дмитра Понамарчука закупив для кожного присутнього на зустрічі викладача й студента по „Нічній розмові” – книги-білінгви потім довго підписували український поет Станіслав Бондаренко у парі з англійським перекладачем.
...Залишається додати, що книгу випустило одне з наймолодших наших видавництв з потужною назвою „Український пріоритет”, створене поетом Володимиром Шовкошитним – схоже, воно торує свій шлях до читачів із доволі широкою географією. Перекладач Стефан Комарницький, відлітаючи наступного дня до колег у Німеччину, прихопив для них більше десятка примірників „Нічної розмови”, а презентація книги в Англії, за його словами, теж не за горами.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12