Як швидко летить час: здавалося б, щойно розпочався Великий піст, не встигли озирнутися, а вже й Чистий четвер. А за два дні — й найвеличніше для всіх православних християн (на відміну від католиків, які традиційно урочистіше відзначають Різдво) свято Воскресіння Христового — Великдень.
Останній тиждень перед Великоднем називається білим або чистим. На цьому тижні віруючі люди дотримуються посту так само суворо, як і на першому тижні Великого посту. Старі люди, колись бувало, сповідуються вдруге.
Це — найкращий час для сівби ранніх ярих зернових культур і гороху — «буде колоситься і без бур’янів».
Чистий четвер
Чистий четвер — це день весіннього очищення. Замовляння проти всякого зла. Душі померлих приходять на землю, (їм на ніч залишають купіль). Перунові купання в річках або символічні обливання річковою водою до схід сонця, молитви до Дажбога та дівочі хороводи.
Ще вдосвіта, до східсонця, селяни чистили в стайнях, коморах, на подвір’ї, в хатах — все повинно бути чистим і виглядати по-святковому. В саду, на городі господар згрібав на купу торішнє листя, бадилля бур’янів і підпалював — «щоб очистити землю від морозу, зими, смерті і всякої нечисті». Робилося це з спеціяльними закликаннями.
Існує повір’я, що в Чистий четвер, до східсонця ворон носить з гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом цілого року. Отож хворі люди купалися, бувало, вночі — «поки ворон дітей не купає», щоб очиститись від хвороби. Потім хворий набирав відро води з свого купелю, ніс ту воду на перехресну дорогу і виливав — «щоб там усе лихо зоставалося». Та ще й заклинання примовляв.
Обережні люди ранком цього дня з хати не виходили, а як були в дорозі, то обминали перехрестя — «щоб хвороба не вчепилася».
В Чистий четвер стрижуть, бувало, дітей — «щоб волосся не лізло і голова не боліла».
Ввечорі в церкві відправляються «Страсті». Колись в цей час, люди намагалися зберігти урочистий спокій і додержувались тиші: ні сміху, ні співів, навіть голосних розмов на вулицях коли в церкві читалися єванглії, чути не було.
Стоячи в церкві під час читання Єванглії, не можна куняти, бо «нечиста сила занесе в пекло».
Люди повертаючися з церкві намагалися донести додому «страсну» свічку так, щоб вона не погасла. Для цього робили спеціяльні ліхтарі з кольорового паперу, або фарбованого скла у формі місяця або зірки, що було гарною оздобою цього вечора.
Полум’ям страстної свічки викопчували хрест у хаті на сволоці — «щоб лиха нечисть хату минала». А якщо полум’ям цієї свічки випалить хрест на воротях, то в двір не забіжить «поганий собака», тобто нечиста сила, що в цей вечір бігає по землі в такій подобі.
Протягом усього посту, щочетверга, кидали на горище по одному полінці, а в Чистий четвер цими дровами палили піч і сподівалися, що відьма прийде до хати просити вогню — це для тих, хто дуже хотів бачити відьму.
Страстна свічка в народному віруванні мала велику магічну силу. Народ вірив, що ця свічка в скрутний час стає людям у пригоді, її запалювали і ставили перед образами, коли на мешканців дому нападав страх, наприклад під час грози, «щоб грім хати не спалив», або під час тяжкої хвороби або складних пологів, та ще давали в руки вмираючому.
Страстні свічки селяни лили самі, бо «трудова свіча лучче Богові вгодна» . І лили їх дуже великими, щоб вистачало надовго.
В Чистий четвер, коли в церкві відправляються Страсті, господині викидають на горище дванадцять сухих полін — «щоб паска не запала».
В цей день селяни майже нічого не роблять. Вони запевняють, що в того, хто працює в цей день, виросте на тілі «мертва кістка» — тобто наростень.
Хлопчики робили дерев’яні стукалки, «довбешки», або «катала». Як тільки задзвонять при читанні Єванглії дзвони, хлопчики починали стукати у дзвіницю, в ограду або дошки — «відганяти нечисту силу».
Є такі селяни, що починаючи з Чистого четверга і аж до Воскресіння Христового, нічого не їдять, а є такі, що й води не п’ють. Роблять це найчастіше згідно з обітницею, що дається під час хвороби.
В деяких місцевостях у Чистий четвер дівчата заворожують собі красу. Вони збираються перед світанком на берегах рік та ставків і там дожидаються сходу сонця. Як тільки сонце вийде з-за обрію, дівчата роздягаються, розпускають коси і стрибають у воду, примовляючи:
Водиця, на тобі русу косу, Дай мені дівочу красу!
Колись в Чистий четвер селяни кололи кабанів, бо ж на великодньому столі повинні бути шинка й ковбаса. А що цей четвер «чистий», то «як заколоти в цей день кабана, сало буде чисте».
Крім кабана кололи ще й поросятко, бо за старим звичаєм на Україні, разом с паскою, в церкві святили й печене порося з шматком хріну в зубах.
Підготувавши до зустрічі свята душу й тіло, саме час узятися до кулінарних та інших господарчих приготувань. Останній четвер перед Пасхою недарма називають Чистим: у цей день, за традицією, чистенько прибирали в хаті, милися, дівчата ополіскували голову настоєм запашного любистку... І, звісно, розпочинали пекти паски та фарбувати крашанки. Адже завтра, у Страсну п'ятницю, краще не працювати й присвятити весь день молитвам.
Власне, крашанки можна і навіть краще фарбувати у суботу, свіжішими будуть. Хоча якщо ви збираєтеся розписувати писанки, то в останній день можете і не встигнути. А от пекти паски в останній день ризиковано, особливо якщо ви плануєте йти на Всеношну службу до церкви. По-перше, часу цей процес, особливо в непідготовленої господині, займає багато часу, і розпочавши рано-вранці, останню порцію пасок (якщо, звісно, печете багато — щоб пригостити всіх) ви ризикуєте витягти з духовки вже пізно ввечері. А перед тим як ставити запашний хлібець у великодній кошик, варто дати йому хоча б 12 годин (краще — не менше доби) постояти, «дійти». Адже щойно випечена здоба дуже ніжна й легко «травмується». Отже, порада знавця — печіть паски в четвер. Тим паче, що в суботу вам і без того буде чим зайнятися по кухні, щоб накрити багатий великодній стіл.
Треба проаналізувати кожного гада хто робив це криваве ... - хто він, його родословна, ...
...››› Павло| 17.11.2008, 06:52
Да, голодмор сделали коммунисты. А нынешние либералы демократы не несут ответсвенности за алкоголизм, наркоманию, развращение молодёжи? Прививки от краснухи это голодмор сегодняшний! Сколько творится чего мы не знаем. Власть была ...››› Д. Деренюха| 16.11.2008, 09:47
Здається в статті недооцінено росіян. Їхнє загально-національне нахабство ще не раз струсоне Україну.
...››› Геннадій| 15.11.2008, 23:47
Почему, мы украинцы идём вперёд с головой повёрнутой назад? Да был героизм у наших доблестных отцов и дедов. Но, это прошлое, прошлое.... А, Украине нужен героизм сегодняшний и будущий. Украине нужны героические поступки сегодня!...››› Д. Деренюха| 15.11.2008, 18:19
ого, снова будуть драть задницы наших политиканов ))))
...››› антон| 14.11.2008, 21:59
Новини
Події
Фотогалереї
Поштовий
веб-клієнт
Про
сайт
Електронна пошта
