Дуже багато говорено про радянсько-німецький договір про ненапад, знаний як пакт Молотова-Ріббентропа. Той відкрив шлюзи Другої світової війни і знаменував домовленість про поділ Європи. Але значно менш відомою є інша угода, також підписана Молотовим і Рібентропом, через місяць з невеликим після першої, 28 вересня 1939 року, яка офіційно звалася Німецько-Радянською угодою про дружбу і кордон між СРСР і Німеччиною. Це була ще більш цинічна угода, аніж перша.  ›››

Пацифікація або умиротворення. Це слово позначає акцію, розпочату у вересні 1930 року, 75 років тому, польською владою на Галичині та Волині. Це надзвичайно сумна сторінка польсько-українських стосунків... Й офіційної оцінки вона ще не одержала. Власне, відсутня й спільна оцінка цієї сторінки інтелектуалами з двох боків.  ›››

Упродовж майже двох століть вона була провідним університетом православного світу і культурним центром, звідки поширювалися Україною європейські цінності.
Чи пам’ятають кияни, хто заснував Києво-Могилянську академію?  ›››

“Країна Інкогніта” на "Радіо Свобода". Українська військова організація. Цей термін, нині відомий, мабуть, фаховим історикам, та частині жителів Західної України. Тим часом ідеться про організацію, яка зіграла величезну роль в історії всієї України. Власне, чи існувала б сьогодні незалежна Україна, якби 85 років тому не була створена Українська військова організація? Але однозначно оцінити УВО важко і сьогодні.  ›››

Стаття харківського історика пана Білецького, написана 10 років тому, переживши декілька етапів формування сучасного українсього соціуму та політикуму, досі не втратила актуальності. Як, зокрема, ось ці рядки: "Напевно, історія не простить усім нам, хто нині існує в нашій рідній, широкій і благодатній Україні, якщо ми дозволимо собі злочинно знехтувати унікальною можливістю мирним та ненасильницьким шляхом реально втілити у життя багатовікову мрію українського народу, який завжди жадав бачити свою улюблену землю насправді вільним, оновленим, справедливим, щасливим, заможним і квітучим краєм"...  ›››

Україна певний час встигла побути королівством у Середньовіччі. Чи мала Україна шанс ствердитися на мапі середньовічної Європи як одна з “нормальних”, так би мовити, тодішніх монархій, тобто королівств? Розмова в студії радіо “Свобода”.  ›››

28 червня виповнилось 354 роки знаменитій битві під Берестечком. За розмахом і кількістю людських втрат з обох боків їй не було подібних в усій Європі ХVII століття. На межі сучасних Рівненської, Волинської та Львівської областей у битві зійшлися 2 стотисячні армії. Війську короля Речі Посполитої Яна Другого Казимира протистояли полки гетьмана Богдана Хмельницького, загони селян і кіннота кримського хана Іслам-Гірея Третього  ›››

Державні нації дбають про те, щоб молоде покоління прилучалося до власної історії. Пам’ятати її — право та обов’язок цивілізованих націй. Дивно сьогодні читати цей твір! Крізь призму нашого непрощенного безпам’ятства з пожовклих сторінок постає світ, який вражає уяву й видається неймовірним. В Україні триста (!) років тому було створено одну з перших у Європі конституцій, а ми три століття потому не мали свободи!..  ›››

230 років тому російська імператриця Катерина II наказала зруйнувати Запорозьку Січ. Знищення Запорозької Січі є однією з найтрагічніших дат в історії утвердження української державності. Тим прикріший факт замовчування істориками, навіть вітчизняними, мотивів, які спонукали російську імперію до жахливої за своїми геополітичними наслідками акції.  ›››

Катастрофа 1941 року замовчувана в радянській історіографії, яка подає його не як катастрофу, не як небажання значної частини військових і цивільного населення боронити сталінський режим, а воно подається як період тимчасових невдач Червоної армії.  ›››