Молитва за Україну на Майдані об’єднала християн традиційних українських Церков і породила хвилю високого духовного піднесення в народі. Вона надихнула вірних УГКЦ, УПЦ КП, УАПЦ, УПЦ (МП) та РКЦ в Україні збиратись щомісяця 13-го числа на Софійському майдані й молитися за зміцнення любові та єдності.  ›››

«Спільною платформою спілкування сіоністів і українських буржуазних націоналістів стала ненависть до Радянської влади», — писала газета «Радянська Україна» (сполучена посудина з московською пресою) у вересні 1971 року. Стаття називалася «Змова приречених». Сторінки тодішніх «українських» часописів рясніють заголовками і рубриками на кшталт «Факти проти сіоністів», «Зловісні промені синьо-білої зірки», «Провокаційна метушня сіоністів».  ›››

Цього дня 402 роки тому Самозванець, що видавав себе за царевича Дмитрія, вирушив у похід на Москву. Більшу частину його війська складали запорожці, селяни Чернігівщини та надвірні загони українських князів. Через 9 місяців це військо взяло Москву, і невдовзі Лжедмитрій І став першим московським імператором  ›››

Сьогодні виповнюється 140 років від народження відомого історика та політика, голови Центральної Ради Михайла Грушевського. І саме сьогодні у Києві, у будинку по вулиці Паньківській, де колись мешкав Грушевський, відкривається його музей.  ›››

Цього дня 65 років тому частини Південно-Західного фронту і загони народного ополчення залишили третю й останню лінію оборони Києва та відступили на лівий берег Дніпра  ›››

1 вересня німецька армія вторглася на територію Польщі з півночі, заходу і півдня. 17 вересня 1939 року Червона армія розпочала вторгнення на територію Західної України та Західної Білорусі, що тоді входили до складу Польської держави  ›››

Минає шістдесят п’ятий рік від тих вересневих днів, коли нацисти, окупувавши Київ, почади розстрілювати киян у бабиному Яру. У документах, зібраних Фондом “Пам’ять Бабиного Яру” і Музеєм історії Києва, можна знайти списки розстріляних городян, військовополонених, заручників. І саме завдяки цим спискам у ці дні науковці відділяють правду тогочасних свідчень від радянської брехні.  ›››

Мiнiстерство юстицiї України виносить на громадське обговорення проект Закону України "Про визначення статусу етнiчних українцiв, виселених з територiї Польщi в 1944-1946, 1948 i 1951 роках". Законопроект пропонує надати українцям, насильно виселеним з територiї Польщi понад пiвстолiття тому, статус депортованих, а акти таких переселень визнати незаконними.  ›››

22 вересня 2006 року у Польщі під час цьогорічних Днів Майданека відбудеться проща духовенства УГКЦ та РКЦ з Польщі та України. Ця урочистість буде пов'язана з духовним посланням блаженного священномученика Омеляна Ковча - греко-католицького священика, який загинув в концентраційному таборі у Майданеку через те, що, будучи парохом у Перемишлянах (Львівська обл., Україна), допомагав євреям. У прощі також візьмуть участь колишні в'язні Майданека, а також молодь з Любліна. Урочистості відбудуться під патронатом Глави УГКЦ Блаженнішого Любомира та Люблінського Митрополита, Архієпископа Юзефа Жицінського.  ›››

Багатонаціональній аудиторії він відомий передусім як англійський письменник-мариніст, котрий мав ім'я Джозеф Конрад і, набираючись життєвого досвіду для майбутніх книг, проплавав майже дев'ятнадцять років на кораблях, що належали тодішній «володарці морів» Великій Британії. Тож для пересічного читача, не надто обізнаного з біографічними подробицями, стане істинною несподіванкою повідомлення, що людина, котра зайняла одне з почесних місць в усій англомовній літературі (письменника вважали своїм учителем, наприклад, нобелівські лауреати Хемінгуей та Фолкнер), за національністю була поляком, мала справжнє ім'я Юзеф Теодор Конрад Коженьовський, народилася в Україні, а море вперше побачила в Одесі у дев'ятирічному віці. Джозеф Конрад — то тільки псевдонім.  ›››