Є у Києві на Прорізній вулиці чудовий прихисток для душі, що має чудову назву – Молодий театр. Щоправда, не зважаючи на назву, в ньому працюють різні за віком актори. В атмосфері театру розлита розкутість, навіть по закутках не ховається бундючність. Бо ж Молодий театр молодий не тільки за назвою, а й за духом. Нема тут суворих охоронців в уніформі, нема вертушки на службовому вході, в адміністративних кімнатах чомусь часто сміються, а самі актори не проти перекинутися анекдотом з білетеркою або гардеробницею.
›››
30 листопада у приміщенні Культурного центру НАУКМА в Києві відбулися Надзвичайні збори “Україна – зона культурного лиха”. На часі – страйк культурних закладів
›››
Життя художника і музиканта Валерія Вітера напрочуд яскраве, бурхливе, насичене і навіть феєричне. Він пізнав велику славу в “епоху ансамблю “Кобзи” (в якому Вітер був солістом), і тепер пожинає стійке визнання, бо ніколи не почиває на лаврах. Цікаво що при неймовірній творчій і подієвій насиченості долі Валерій Вітер завжди виглядає спокійно-врівноваженим й усміхненим. Може, це і є рецептом його молодості. Валерій перейшов шістдесятилітній рубіж, а виглядає юнаком, таким собі нев'янучим вундеркіндом.
›››
У кожної людини є своя історія стосунків з іншими людьми. Моя історія стосунків з братами Капрановими розпочалася років десять тому, коли я завітав до «Зеленого пса», і перше, що я побачив, – це таку невеличку афішку, клаптик паперу, який просто над дверима висів, і там – я по пам’яті процитую, це було 10 років тому, я можу помилятися: «З ворогами розмовляють німецькою, з іноземцями – англійською, з коханими – французькою, з москалями – російською. Тут розмовляють українською».
›››
В рамках Х Київського міжнародного книжкового ярмарку, присвяченого 100-річчю від дня народження Олега Ольжича, відбулась презентація літературного етнічного проекту. «Українське етнічне фентезі» – саме так видавці інформаційно-аналітичної агенції «Наш час» назвали сучасний художній жанр, що ґрунтується на автентичній українській міфології. Герої книг – козаки-характерники, мавки, водяники, упирі, хованці, перевертні, лісовики та інша чиста й нечиста сила – вступають у боротьбу за панування у світі.
›››
Подумаймо про це хоча б у День рідної мови. Як наша мова поєднує нас із далекими предками і дозволяє зберігати інакшість у глобалізованому світі? Чому двомовність може призвести до психічних розладів і роздвоєння особистості? На ці питання ще в XIX ст. давав відповідь український вчений Олександр Потебня.
›››
Цього дня 135 років тому народився поет, письменник і художник Богдан Лепкий. Більшу частину свого життя він прожив у Польщі, Австрії та Німеччині, але і там викладав українську мову та літературу, видавав українські книги, писав українською мовою вірші та прозу.
›››
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
Є у Києві на Прорізній вулиці чудовий прихисток для душі, що має чудову назву – Молодий театр. Щоправда, не зважаючи на назву, в ньому працюють різні за віком актори. В атмосфері театру розлита розкутість, навіть по закутках не ховається бундючність. Бо ж Молодий театр молодий не тільки за назвою, а й за духом. Нема тут суворих охоронців в уніформі, нема вертушки на службовому вході, в адміністративних кімнатах чомусь часто сміються, а самі актори не проти перекинутися анекдотом з білетеркою або гардеробницею.
Розмова зі Святославом Вакарчуком, народним депутатом України, лідером гурту “Океан Ельзи”
Життя художника і музиканта Валерія Вітера напрочуд яскраве, бурхливе, насичене і навіть феєричне. Він пізнав велику славу в “епоху ансамблю “Кобзи” (в якому Вітер був солістом), і тепер пожинає стійке визнання, бо ніколи не почиває на лаврах. Цікаво що при неймовірній творчій і подієвій насиченості долі Валерій Вітер завжди виглядає спокійно-врівноваженим й усміхненим. Може, це і є рецептом його молодості. Валерій перейшов шістдесятилітній рубіж, а виглядає юнаком, таким собі нев'янучим вундеркіндом.
У кожної людини є своя історія стосунків з іншими людьми. Моя історія стосунків з братами Капрановими розпочалася років десять тому, коли я завітав до «Зеленого пса», і перше, що я побачив, – це таку невеличку афішку, клаптик паперу, який просто над дверима висів, і там – я по пам’яті процитую, це було 10 років тому, я можу помилятися: «З ворогами розмовляють німецькою, з іноземцями – англійською, з коханими – французькою, з москалями – російською. Тут розмовляють українською».
В рамках Х Київського міжнародного книжкового ярмарку, присвяченого 100-річчю від дня народження Олега Ольжича, відбулась презентація літературного етнічного проекту. «Українське етнічне фентезі» – саме так видавці інформаційно-аналітичної агенції «Наш час» назвали сучасний художній жанр, що ґрунтується на автентичній українській міфології. Герої книг – козаки-характерники, мавки, водяники, упирі, хованці, перевертні, лісовики та інша чиста й нечиста сила – вступають у боротьбу за панування у світі.
“451 градус за Фаренгейтом”. В Україні збувається пророцтво Рея Бредбері.
Подумаймо про це хоча б у День рідної мови. 
Цього дня 135 років тому народився поет, письменник і художник Богдан Лепкий. Більшу частину свого життя він прожив у Польщі, Австрії та Німеччині, але і там викладав українську мову та літературу, видавав українські книги, писав українською мовою вірші та прозу.
