Скульптура буває підкреслено рельєфна, різка, гротескова, натомість не позбавлена півтонів, варто тільки поміняти ракурс огляду чи освітлення. А є скульптура примхливо-нечітка, летюча, м'яка, вислизаюча. Якщо вже порівнювати зі скульптурою, то актриса Київського академічного театру «Колесо» Наталя Надірадзе (точніше, її персонажі) явно належить до першої категорії – рельєфної, рвучкої. Хоча поза сценою вона буває акварельною, ніжно-мрійливою.  ›››

Гідність – таке просте слово, а за ним стоїть така складна світобудова. Відстоювати свою гідність, зберігати гідність, дотриматися гідности, відповісти з гідністю…Отже гідність – цнота самозахисна і тиха. На неї наступає нечестива сила, яка може – ображати гідність, зневажати гідність, не рахуватися з гідністю…  ›››

Кожна криза - це загострення якоїсь хвороби. Сьогодні ми бачимо хворобу такого складного живого організму як суспільство: - це криза людської спільноти у цілому і криза української спільноти зокрема. Криза української спільноти як частинки Людства, але зі своїми національними особливостями, характерними тільки нам.  ›››

При згадці про ролю особистости в житті людства думка мимоволі повертається у бік величних імен і біографій знаменитостей, яким вдавалося «перевернути світ». Список таких імен невичерпний. Проте в житті ледь не кожної такої постаті наступав момент, коли вона виявлялася безпорадною перед фатумом подій і зазнавала гіркої поразки. Розгадка цієї суперечности, як на мене, проста: не людина, а Бог є Господом історії. Людина може увійти в резонанс з історією, але лише доти, доки своїми діями вона обводить ті письмена, що накреслені Господнім Провидінням.  ›››

У дуету вокальної імпровізації Ігоря Сіліна й Ольги Ткаченко, створеного в Києві, ствердженого в Росії і прославленого на різних континентах, дуже екзотична назва – «Duo Zikr» і зовсім незвичайна манера співу. Езотерична (первобутня, природна), гармонійно-мелодійна музика дуету перебуває за межами порівнянь і аналогій, її «форму і зміст» пояснити звичними термінами дуже складно, ну хіба що можна сказати: це Магічний Театр Голосу.  ›››

Найвища характеристика людини – простий і мудрий. Такі особистості є рідкісними у всі часи. Це щастя – бути з ними знайомим. Художник Анатолій Постоюк одночасно дитинний і всерозуміючий. Він знаний и не популярний. Він ніби заслонений тією справою, яку чесно робить. Ну хто швидко скаже, що в музеї Києво-Печерської лаври діораму «Стоянка первісної людини» створив художник Анатолій Постоюк? Або ж трагічно-глибокі діорами «Канів», «Холодний яр», «Богуслав» в краєзнавчих музеях Черкас, Богуслава теж справа рук Анатолія Постоюка?  ›››

Спілкувалась тьотя Алла з юними глядачами українською мовою, бо вважала, що 13 хвилин дитячої казки з екрану важать для виховання в дітях почуття національної гідності більше, ніж годинні лекції. «Мову не можна нав'язувати – це спричинить агресію. Любов до слова потрібно виховувати через культуру, насамперед через хорошу пісню, цікаві вистави, мультфільми»,– вважає Алла Мігай.  ›››

Прийнято вважати, що художник живе у своєму світі ілюзій і далеко не завжди зважає на те, що навколо. А, може, якраз навпаки? Його реальність більш справжня, ніж наша, адже вона там, десь поруч з горніми світами, у пануванні гармонії Вищого розуму.  ›››

Михайло Воронін – не просто людина, це концерн, що тримається на плечах нібито звичайного кравця, який почав свій шлях з «двома грошами надії» у кишенях. Це рідкісний, феноменальний випадок, коли людина не тільки «сама себе зробила», а й перетворила своє ім'я на бренд, відомий у всьому світі.  ›››

Так склалося, що філософія переживає кризу трансформації. Вона всіляко прагне віднайти шляхи втілення, але чомусь залишається “піднебесною” сферою. Нібито і шляхи ці вже давно відомі, якщо не обмежувати розмаїтий світ Софії теоретичними трактатами та трактуваннями, але очевидним стає те, що навіть фаховій філософії варто розширювати і коло проблем, і засоби їх подачі.  ›››