Станіслав Колокольніков щиро-дитинно усміхається веселим вустами і сумними очима. Він здається незахищеним диваком, хоча вміє бути не тільки гострим на слово, а й зухвалим і саркастичним (поза сценою). Та навіть його сарказм – не руйнівний глум, бо Колокольніков має душу добряка, хоча через свою наївність (або принциповість) може висловити щось болюче на чиюсь адресу. Але розумний розуміє: бовкнув блаженний, нема чого на нього ображатися, він прагне покращити світ.  ›››

Коли наполегливо шукаєш – обов’язково знаходиш. А інколи цікаві знайомства починаються витягатися, як та нитка з клубочка. Отак із гончаркою Наталею Мазикіною мене познайомив герой попереднього інтерв’ю Сергій Казьмін. Він розповів, що вона навчилася гончарству під час тривалого перебування в Японії, працює в тамтешньому стилі, а тому цікавість подвоїлася. І от якось на Андріївському узвозі ми зустрілися й познайомилися вже особисто. Наталя дійсно довгий час подорожувала Китаєм і Японією, в Японії навчилася гончарству і побувала на багатьох виставках і ярмарках. Знає китайську і японську мови, випускниця Інституту іноземних мов з дипломною роботою з історії китайських ієрогліфів, людина, з дитинства знайома з мистецтвом.  ›››

Сьогодні ми зустрічаємося з головою Київської організації Національної спілки письменників України, головним редактором літературного журналу «Київ», письменником, перекладачем Віктором Барановим. Привід – вихід його нового роману «Заплава». Твір за стилем і змістом вельми жорсткий і безкомпромісний, такий, що відповідає нинішньому світоглядові автора.  ›››

...Історики знають, що масові переслідування починаються з переслідування одиниць. Імовірно, що й зараз ми вступаємо в час, де жертвою може стати кожен. Тому дозвольте поділитися простими порадами, як поводитися за таких умов. Одні з цих порад я вичитав із книжок, другі вивів із власного досвіду, а ще інші почув від людей, мудріших за мене.  ›››

Анатолій Крим – це вже не півострів, а цілий материк, населений цікавими колоритними людьми: порядними й негідниками, диваками й прагматиками, безсрібниками і крутіями, патріотами і безбатченками. Вони повнокровно діють в його п’єсах, кінофільмах, оповіданнях й романах, виявляючи весь спектр почуттів і «вибриків» розуму. Цей народ на сторінках – з досвіду письменника, котрий понюхав життя в усіх його проявах. Біографія сприяла.  ›››

Біографія нашого гостя Данила Дірова – художника, філософа, мандрівника, народного дипломата – напрочуд феєрична. Його родовід – суцільний інтернаціонал, в якому найбільше, певно, німецької та польської крові (до речі, знаменитий піаніст, композитор і політик Ігнацій Падеревський – прямий предок), та пан Данило вважає себе українцем, притому що сім’я науковців (мати – доктор філософії, а батько – доктор технічних наук) за період зростання Данила 16 разів переїжджали з місця на місце, скажімо, з Рахова до Алтаю… з Вінниці до Санкт-Петербургу… з Москви до Києва…  ›››

Акт незалежності України 24 серпня 1991 р. належить до найважливіших здобутків в історії українського народу, бо він дав йому нагоду бутим господарем на своїй землі та самостійно вирішувати свою долю.  ›››

І все-таки парад потрібен. Державне свято, 20-ліття Незалежності, як же без параду? Це ж фактично перша така урочиста дата — повноліття молодої держави. Люди повинні побачити її честь і славу, її оборонну міць, її провідників і достойників, відчути ритм карбованих кроків у самому серці столиці. Досі ж так і було, а на ювілей не буде?!  ›››

Цими днями українці відзначають 20-ту річницю незалежності своєї держави. За два десятки років виросло нове покоління, яке не знає впливу комуністичного режиму, відбулося чимало подій, що змінили, іноді навіть докорінно, життя в Україні. Чи зуміли українці оцінити здобуту на початку 90-х і омріяну, часто вистраждану попередниками незалежність; яким є релігійно-духовне, церковне, суспільне обличчя сучасної, молодої України; чим живе в ній і як розвивається, зокрема, Українська Греко-Католицька Церква? Про це — сьогоднішня розмова з людиною, яку, згідно з соціологічними опитуваннями, визнають для себе беззаперечним моральним авторитетом українці різних соціальних прошарків і культурних традицій, різних конфесій і віросповідань, — Предстоятелем УГКЦ в 2001-2010 роках Патріархом ЛЮБОМИРОМ (Гузаром).  ›››

Новий роман "Найдовша ніч Президента" Володимира Яворівського, голови Національної спілки письменників України й народного депутата (фракція "БЮТ-"Батьківщина"), спонукав до зустрічі з ним. Твір невеликий – всього 90 сторінок. В ньому чітко проглядаються образи Віктора Ющенка, Юлії Тимошенко, Віктора Януковича, а також відомі персони політичного бомонду країни, але роман є художнім, а не документальним чи публіцистичним твором.  ›››