Звісно, заощаджувати на дітях не можна, але платників податків має цікавити чи стане після зміни підпорядкування статус «Артеку» національним, українським, або дрейфуватиме він як маленький острівець-заповідник з піонерами-ленінцями на борту. На жаль, виховної концепції «Артеку» народові чомусь не представлено.  ›››

Протистояння в системі влади віддзеркалюють гуманітарну двополюсність центрів сили. Тому політичним шляхом вилікувати систему практично неможливо. Це означає, що ні силою Конституції чи закону, ні відкритою організованою політичною боротьбою процес проросійської гуманітарної консолідації суспільства не подолати. Як не парадоксально, але це можуть зробити звичайні пересічні українці, якби лиш цього захотіли...  ›››

На жаль, є фактом, що українці неймовірно розпорошені по світу. В цьому особливого позитиву і радості нема. Та наші земляки, розумні, талановиті, ініціативні, гідно представляють український народ в усіх усюдах, куди вони потрапляють за різних обставин.  ›››

Час українського романтизму доходить кінця. Романтизм героїчних борців за українську волю і яскрава національна ідея неодмінно консолідували б суспільство навколо українських гуманітарних цінностей, але цього не сталось, бо Росія так і не вийшла з незалежної України. Говорячи це ми в глибині душі з самого початку відмовлялись вірити в такий жахливий діагноз. Росія дуже зручно влаштувалась в усіх структурах держави, опираючись на тисячі таємних і тепер неприхованих прихильників, посібників, найманців і технологів російського впливу на українців. Є всі ознаки того, що в Україні домінує силовий процес консолідації суспільства навколо гуманітарних цінностей Росії.  ›››

А чому? Чому цей конкурс справді допомагає дітям відчути смак до рідної мови? Спробував знайти відповідь на це запитання. За всі вісім попередніх конкурсів (а це таки – поважна дистанція) бачиш, що організатори мовного турніру виробили справді національну стратегію: ставка зроблена передовсім на вчительство та громадськість.  ›››

Щорічно відзначаючи День пам’яті героїв Крут, мимоволі задумуємось над долею сучасної молоді. Адже молода жертва в боротьбі з чужою силою для кожного покоління українців стає ледь не історичною закономірністю  ›››

Багато чого з того, що маємо нині, легко було спрогнозувати ще принаймні років 15-20 тому. Авангардні прояви сьогоднішніх загальних негараздів – матеріально-технологічної вбогості країни та духовно-інтелектуальної вбогості псевдоеліти – були видимі ще на початку 90-х. Зваживши на ці прояви тоді, можна було б уникнути кризи нині. Не взявши до уваги сьогоднішні сигнали з майбутнього, українці за 5-7 років знов пожинатимуть гіркі плоди чергової кризи.  ›››

Івано-франківця Степана Процюка, прозаїка, поета, есеїста, автора п'ятнадцяти книг, лауреата кількох національних літературних премій, одного із засновників літпроектів – «Інша проза» та «Інша література», напевно, вже можна назвати одним з найуспішніших письменників України. Адже за життя автора його творчість почали вивчати в школах. Комусь він нестерпно подобається, а дехто його писання, навпаки, люто ненавидить. Читачі називають Степана Процюка «бунтарем» в літературі, а колеги, письменники старшого й середнього покоління й досі вважають його таким, що «замахнувся на устої» в літературі.  ›››

Ми вже звикли бачити їх присутніми на всіх телешоу і на популярних сторінках преси та в мережі Інтернет. Вони поважно, бундючно і складно балакають про українські справи все якось ніби з позиції стороннього оглядача, ніби з іншої точки планети Земля. То вони лякають нас крахом банківської системи чи державності, то аргументовано доводять тезу про те, що нормальний україномовний українець ні на що не здатний в “цій країні ”.  ›››

Про невмирущі традиції боротьби за Українську Соборність, про їхнє значення для нашої нації розповідає доктор історичних наук Микола ЛИТВИН.  ›››