Провід ОУН з глибоким сумом сповіщає українців, що 9 вересня 2007 року у Києві на 95-му році життя відійшов у вічність Василь Степанович Кук – останній головнокомандуючий Української Повстанської Армії, один з провідних діячів революційної Організації Українських Націоналістів часів збройної боротьби за незалежність, автор ряду публікацій на тему національно-визвольних змагань, керівник наукового відділу Всеукраїнського Братства ветеранів ОУН-УПА (підпільні псевдо „Ведмідь”, „Леміш”, „Юрко” та ін.). З Його відходом український націоналістичний рух зазнав тяжкої втрати, а Україна втратила вірного сина.
Василь Кук перейняв командування УПА після загибелі Романа Шухевича у 1950 році. Він також очолив ОУН та Українську Головну Визвольну Раду (УГВР).
У січні генерал-хорунжому УПА мало б виповнитися 95 років.
Як повідомили у прес-службі Братства ОУН-УПА, прощання з покійним відбудеться 10 вересня з 12 до 17 години у Будинку вчителя (м. Київ, вул. Володимирська, 57).
А поховають Василя Кука 11 вересня на його «малій батьківщині», в с. Красне Буського району Львівської області, як заповідав покійний.
БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА
Василь Кук (псевдо – Леміш, Юрко, Медвідь, полковник Коваль).
Народився 11 січня 1913 року у с. Красному, Золочівського повіту (зараз Бузький р-н, Львівської області), син залізничника. Закінчив Золочівську гімназію, потім Люблінський університет (спеціальність право та економіка).
Член ОУН з 1929 року, в університеті очолював студентську групу ОУН, з 1930 року член Золочівської повітової екзекутиви.
Із 1933 року, навчаючись на юридичному факультеті Люблінського університету, стає зв’язковим Крайової екзекутиви. З 1933 по 1936 рік Василь Кук відбуває перший арешт, а потім ув’язнення. З травня 1937 року перейшов на нелегальне становище.
Після звільнення організує підпільну друкарню на Підгаєччині, низку диверсійних акцій проти поляків. Повітовий провідник Золочівщини. Організував боївку, мали добути гроші для організації. Акція мала трагічні наслідки, Василь Кук був арештований та за браком доказів випущений.
Від 1939 року Василь Кук перебрався до Кракова, де керує оргвідділом ОУН. З квітня 1941 року - член Проводу. 30 червня 1941 року він брав участь у проголошенні Акта про відродження Української держави у Львові, очолив спеціальну похідну групу, яка мала завдання здійснити таку ж акцію в Києві. Заарештований нацистами під Києвом. Утік, продовжив підпільну роботу, очоливши у Дніпропетровську Провід ОУН.
З 1942-го - крайовий провiдник ОУН, керівник групи УПА-Південь (1944-49), згодом - заступник Р.Шухевича. Від березня 1950-го Голова Проводу ОУН, Головний командир УПА, полковник. Після провалів Охримовича і Матвієйка був практично втрачений зв'язок із Закордонними частинами ОУН. Послабленню діяльності сприяли і міжнародні умови - проблематичність можливого конфлікту між Заходом і Сходом, посилення репресій проти населення, провокації загонів КГБ, що творили жахливі злочини, маскуючись під УПА, втрата людьми надії на перемогу.
Кук вперше запровадив в практику ОУН випуск листівок російською мовою. Архівні документи свідчать про те, що Василеві Куку вдалося залучити до підпілля етнічно неукраїнське представників російськомовне населення. Василь Кук обстоював реформування ідеології ОУН від «донцовської» правої до ліволіберальної. У виданій у 1950 році за керівництва В.Кука підпільній брошурі «Хто такі бандерівці та що вони хочуть» прослідковувалися навіть соціал-демократичні ідеї.
Із 1944 року Василь Кук повертається в Галичину, стає одним із найближчих соратників Романа Шухевича, згодом його заступником. Після смерті останнього в березні 1950 р. перебирає на себе обов’язки керівника УПА.
Захоплений у полон 1954 р. Василь Кук шість років перебував в ув’язненні, звідки був звільнений у часи хрущовської «відлиги». З 1960 року працював у Центральному державному історичному архіві в Києві, в Інституті історії АН УРСР. Після написання праці «Марксизм-ленінізм про українське національне питання» був звільнений з роботи із забороною працювати в школах та наукових установах.
Після проголошення Незалежності України Василь Кук очолив науковий напрям роботи Всеукраїнського Братства ОУН-УПА і вже не брав активної участі у політичному житті країни. Однак, до кінця життя продовжував брати участь у громадському житті.
Вична память герою-- лыцарю Украины Васылю Куку . Вична память тым романтыкам незалежности Украины яки залышылысь для нас невидомымы Жаль и дуже сумно що плодамы бородьбы Васыля Кука корыстуються зовсим инши люды Вична память Васылю Куку вин и иого боротьба навикы залышыться в пантеони славы Украины и в сердцях щырых украинцив Слава Героям
Вична память герою-- лыцарю Украины Васылю Куку . Вична память тым романтыкам незалежности Украины яки залышылысь для нас невидомымы Жаль и дуже сумно що плодамы бородьбы Васыля Кука корыстуються зовсим инши люды Вична память Васылю Куку вин и иого боротьба навикы залышыться в пантеони славы Украины и в сердцях щырых украинцив Слава Героям
Він пройшов нелегкий шлях - шлях до самостійної вільної неьки-України, шлях, який повністю вкритий терном. Але він не зійшов з цього шляху і залишався вірним своїм переконанням при любій владі і обставинах.І сьогодні славний син українського народу знаходиться поряд з найкращими синами України- Тарасом Шевченком, Іваном Франком, Романом Шухевичом, а поряд з багатьма іншими славними українцями, які внесли свій вклад, відали своє життя за нашу неньку Україну.
Спочивай наш батьку, спочивай,
Шлях життєвий іншим передай,
щоб продовжили нелегку твою справу
І завжди повсюди, щоб лунало:
Слава, слава Україні!!!
Ми живем в своїй державі,
що розквітне скоро в славі.
Буде мова процвітати,
пісня на весь світ лунати.
Всіх героїв України
Будем славити щоднини.
І сьогодні Україна
молиться за свого сина,
молиться і гірко плаче,
що вже більше не побачить
командира Василя,
останнього ватажка УПА!!!
Слава героям України!!!
нехай земля буде пухом!
.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
Провід ОУН з глибоким сумом сповіщає українців, що 9 вересня 2007 року у Києві на 95-му році життя відійшов у вічність Василь Степанович Кук – останній головнокомандуючий Української Повстанської Армії, один з провідних діячів революційної Організації Українських Націоналістів часів збройної боротьби за незалежність, автор ряду публікацій на тему національно-визвольних змагань, керівник наукового відділу Всеукраїнського Братства ветеранів ОУН-УПА (підпільні псевдо „Ведмідь”, „Леміш”, „Юрко” та ін.). З Його відходом український націоналістичний рух зазнав тяжкої втрати, а Україна втратила вірного сина.
У січні генерал-хорунжому УПА мало б виповнитися 95 років. 
З 1942-го - крайовий провiдник ОУН, керівник групи УПА-Південь (1944-49), згодом - заступник Р.Шухевича. Від березня 1950-го Голова Проводу ОУН, Головний командир УПА, полковник. Після провалів Охримовича і Матвієйка був практично втрачений зв'язок із Закордонними частинами ОУН. Послабленню діяльності сприяли і міжнародні умови - проблематичність можливого конфлікту між Заходом і Сходом, посилення репресій проти населення, провокації загонів КГБ, що творили жахливі злочини, маскуючись під УПА, втрата людьми надії на перемогу.