"...постійно перебуваю у пошуку своїх стилів. Тому кожна моя наступна книга не схожа на попередню ні за жанром, ні за характером, ні за стилем. Однак уже точно віднайшла себе у написанні книг дітям. Усвідомлення, що пишеш про дітей і для них – надихає." Інтерв'ю з письменницею Анною Багряною в рамках Форуму видавців.  ›››

Український інформаційний простір (і не тільки) неможливо уявити без такої постаті як художник Олег Смаль, значення якого давно переросло термін «карикатура». Дуже влучно сказав про нього Сергій Рахманін: «Кожна його робота – це завершене філософське есе. Тільки невігласи вважають, що, наприклад, його малюнки, надруковані в ЗМІ, – лише оздоблення чужих текстів. Часто-густо твори Смаля є набагато глибшими, пронизливішими й промовистішими, ніж те, що він ілюструє.  ›››

Дівчата вважають, що їхня краса не зів’яне з віком, не звертаючи уваги на оточуючих жінок, нехтують згаданою фізичною культурою, як наслідок – рихленькі тільця, целюліт, горбаті спинки й нескінченне прагнення схуднути. До того ж на спортивних дівчат дивляться, як на білих ворон, здивовано питаються: «А навіщо воно тобі?» На відповідь: «Слідкую за фігурою», – слідує: «А чого не сядеш на дієту?» Дорогенькі! Дієта може позбавити вас жиру, проте вона ніколи не підтримає тонус м’язів. Так, ви станете худими, але без елементарного фітнесу ваші принади все одно безвільно повиснуть під дією гравітації. Бездіяльність щодо тіла так само злочинна, як і перенапруження.  ›››

У колоритному письмі Лілії Максименко - оголена правда, яка припалює рани, щоб вони не гноїлись, а загоювались. Не сюсюканням чи менторством, а жорсткою відвертістю власних прозрінь, совісністю вона лікує душу читача.  ›››

В нинішньому українському театрі, певно, не знайти такого “породистого” династичного актора як Олександр Задніпровський, який народився в родині корифеїв Задніпровського-Ткаченко (в оселі запросто бували відомі режисери, письменники, художники, музиканти: Корнійчук, Зарудний, Скляренко, Ужвій, Бучма, Шумський, Яковченко, Ніна Матвієнко...). Щоправда це не завадило йому, закінчивши 1975 року КДІТМ ім. І.Карпенка-Карого (курс Анатолія Скибенка), чесно-благородно відслужити у Радянській армії. Затим він 4 роки працював в Київському театрі російської драми ім. Лесі Українки  ›››

Михайло Слабошпицький, лауреат Премії імені Т.Шевченка: "Володимир Берсенєв – це одна із сторінок моєї біографії. Я знаю дуже багатьох людей, яким зарадив цей видатний лікар-невропатолог і... письменник. Володимир Берсенєв – член Національної спілки письменників України, лауреат кількох літературних премій, зокрема "Тріумф", імені Михайла Коцюбинського, імені Юрія Долгорукого”.  ›››

Поезія в Україні феноменальна, одна з найкращих у світі. Та українським поетам не позаздриш – це галерники без зиску, поезія їх не тільки не годує, а й притягує удари долі та проблеми (від того творчі здобутки поета стають, певно ще кращими). Світлана Короненко теж в цьому вирі, схожому на вирву. Обтяжена обов'язками, оточена роботою з усіх боків – заступник директора Дирекції мистецьких програм (канал духовного відродження радіо «Культура» ІІІ програма) Національної радіокомпанії України, журналіст, поетеса, есеїст, романіст – вона є красномовним проявом духу творчості.  ›››

Колись не писали естрадних пісень. А тепер їх штампують у незліченній кількості за принципом «чим тупіше, тим хітовіше». Сестри Галина і Леся Тельнюк повертають нас до норми – справжньої поезії у піснях і виконання наживо. Вони вивільняють музику з віршів Лесі Українки, Ліни Костенко, Івана Маланюка, Павла Тичини, Василя Стуса, Богдана-Ігоря Антонича, Райнера Рільке... З ними співпрацюють найкращі українські інструменталісти. Кожна нова програма – своєрідний експеримент, проба нового стилю, нового світосприйняття.  ›››

Борючись нещадно з економічними злочинами, Валерій Чмирьов примудрявся в позаробочий час дивитися на світ крізь призму гумору та дотепними малюнками висміювати негаразди.  ›››

Киянин Євген Ковтонюк – універсальна людина. Він поєднує в собі кілька іпостасей: технар-бізнесмен, есперантист (до речі, засновник Асоціації есперантистів України), голова благодійного фонду “Есперо” імені Василя Єрошенка, мандрівник (відвідав понад сто країн світу!). І все це накладається на його давню пристрасть не розлучатися з фотоапаратом. Тож п’ять персональних фотовиставок Євгена Ковтонюка в різних містах України –плоди цієї творчої особистості.  ›››