Нашим гостем є найбільш відомий у Європі із сучасних письменників Казахстану – Олжас Сулейменов, поет, учений-дослідник (батько тюркославістики), публіцист, суспільний діяч. З 1989 року лідер Міжнародного антиядерного руху “Невада-Семипалатинськ”. Перебуває на дипломатичній роботі: з 1995 року посол в Італії, Греції, на Мальті, нині – постійний представник Республіки Казахстан в ЮНЕСКО. Але! Цьому передувала, ніби грім серед ясного неба, книга Олжаса Сулейменова «Аз і Я» (1975 рік). Всесоюзного мазунчика, котрий щороку видавав по збірці віршів і реально йшов до головної премії країни – Ленінської, котрому все давалося неймовірно легко, раптом піддали анафемі: книгу вилучити, всі записи поета на телебаченні і радіо знищити. А все через те, що Олжас Сулейменов запропонував своє прочитання темних місць «Слова о полку Ігоревім», свій погляд російськомовного казахського поета на відносини Древньої Русі і тюркського Поля.  ›››

Київ, слава Богу, не обділений мистецькими подіями. Деякі з них вирізняються надзвичайною значущістю. Приміром, нещодавно в одній точці зійшлися кілька видатних «факторів»: у неперевершеному Музеї мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків влаштовано дивовижну виставку «Кримський стиль», ініціатором якої є знаний кримськотатарський художник Мамут Чурлу.  ›››

У музичному світі України гітарист Олександр Павлов – вельми помітна фігура, він упевнено розділяє лідерські позиції серед майстрів-колег і активно набирає очки, оскільки має потужний потенціал як “гарячий” технічний рокер і один з найкращих джазових гітаристів країни.
А ще Павлов – яскравий самородок із солідною музичною освітою (НМАУ ім. Чайковського – КДВМУ ім. Р. Глієра).  ›››

Справжній український націоналіст із козацьким духом, талановитий композитор і бард із Рівненщини був гостем вечора присвяченого 88-ій річниці створення Української Військової Організації, де мені і вдалося поспілкуватися з цією видатною людиною  ›››

У заголовок винесено фразу критика Бєлінського, яка влучно характеризує сутність нашого гостя – київського художника Олександра Ольхова. Вона мимоволі тягне за собою сентенцію філософа Лесінга: «Художники малюють очима любові, й тільки очима любові слід розглядати їх». Я люблю творчість Олександра Ольхова і тому взагалі не маю наміру аналізувати його творчість, втім, його картини викликають у мене гарні роздуми.  ›››

Гурт «Рутенія» дивно магічний і романтичний за мелодикою і текстами, це етніка, одухотворена сучасністю, це дух прадавньої України, зокрема Козаччини, з очима майбутнього,– саме такі відчуття породжує ця щемно-мужня музика, яка дасть фору будь-якій попсі, хоча «неформатна» «Рутенія» не «товчеться» в радіо-телеефірах, а знаходить своїх шанувальників потаємно-заповітними шляхами, як це буває з музикою щирого серця.  ›››

У музикантові Ігорі Закусі поєднуються шляхетність, сила волі і дивовижна щирість-теплота, а його музичні «страви» вражають колоритністю й кулінарною різноманітністю. Він воїн, але не проти когось, а за краще в комусь, він – воїн світла. І це не метафора-гібербола: усі, хто мав або має справу з Ігорем Закусом, підтверджують, що він – воїн світла. Як на мене, він володіє талантом бути людиною, що в наш час стає дедалі рідкіснішою рисою.  ›››

Народну артистку України, актрису київського Молодого театру Тамару Яценко хтось доволі точно охарактеризував як Фаїну Раневську, Нонну Мордюкову і Вуппі Голдберг в одній особі. Зрозуміло, що це порівняння – не зазіхання на славу згаданих кінолегенд, натомість воно є свідченням різнобарвності, різноплановості нашої співвітчизниці, якій підвладні гротеск, буфонада, фарс і... трагізм.  ›››

Чи замислюється хто-небудь про те, чий «закадровий» голос розповідає нам про природу, спорт, історію чи культуру? Або чиїм голосом розмовляють такі кінозірки, як Аль Пачино, Кіану Рівз, Міккі Рурк? Або ж хто озвучує небагатослівного детектива Пуаро чи говіркого лейтенанта Коломбо? Я вже не кажу про численних героїв телесеріалів. Щоразу цей голос ніби інакший: то він оксамитовий, ніжний і добрий, то жорсткий, металевий і злий, то це голос коханця, то бандита, то він втомлено-старий, то бадьоро-молодий... Та найдивніше, що часто цей голос належить одній людині, актору Владиславу Пупкову, до такої міри енергійному і сонячному, що абсолютно не віриться – йому виповнюється сімдесят років! Ми, звісно, приєднуємося до вітань і бажаємо ювілярові здоров'я і примноження здобутків.  ›››

Дорогі друзі, маємо приємність запросити Вас на відкриту лекцію пана Мирослава Мариновича під назвою "Публічна сфера та релігійні цінності", шо відбудеться 21 тарвня о 19.30 у приміщенні церкви
Св. Василія Великого (Вознесенський узвіз, 7).  ›››