Дуже важко побудувати генеологічне дерево сучасної музики, але зараз спробуємо це зробити. Отже. З чого все починалося? З класичної музики композиторів усього світу. Зупинятись на ній ми довго не будемо. Можна сказати лише, що музика "тих часів" була найкрасивішою, найцікавішою і найінтелектуальнішою. Якщо зараз важкість музики створюється за допомогою електронних ефектів, то тоді цього досягалось набагато вищим, духовним представленням. Були легкі і були важкі твори. Звідси і почалася велика боротьба між "легкістю" і "важкістю". Між "світлом" і "темрявою", як виявилося пізніше. Між "попсою" і "не попсою", як ще пізніше виявилось абсолютно помилково. Література часів, коли була популярною класична музика теж могла бути легкою і важкою для сприймання. Скомбінувавши, відповідно, музику і літературу ми отримаємо те, що маємо зараз. Тобто легкі пісні ближчі безтурботним людям, а їх набагато більше, ніж тих, хто знаходить себе у важкій творчості сучасної музики. Тому легка музика і є зараз такою популярною у всьому світі. Які ж важкі стилі були першими? Хто наважився кинути виклик "сліпому" виконанню і показати справжню красу і свободу? Темношкірі! Раби, що стали вільними. Свою свободу вони втілювали у надзвичайно складній але неймовірно красивій музиці, що сприймалась доволі важко. Це Джаз! Дуже різнопланова музика. Її міг виконувати один музикант, невеликий анасамбль, чи наіть, цілий оркестр. Білі теж вирішили показати свою незалежність, мабуть, щоб не стати рабами темношкірих. (Ви розумієте, що йдеться про американців.) І винайшли майже одночасно з джазом ще два стилі: блюз і кантрі. Єдина проблема виникла у тому, що блюз уже винайшли темношкірі... Але це не важливо. Білі і чорні, світлі і темні лишилися друзями. І цю дружбу скріплює музика, що пішла від них. Одне із найцікавіших винаходів людства - це танець. А танцювати найзручніше під музику. Ось тут і розпочинається найцікавіше. З цього моменту починають формуватися дві великі гілки, на яких потім базуватимуться цілі музичні культури. Суміш вільного джазу, патріотичного кантрі та історичного блюзу розділяється на дві окремі, зовсім не схожі одна на одну, течії танцювальної музики: диско і rocc-n-roll. Розвиток цих течій проходив з однаковою популярністю. Найвідомішими представниками диско були "ABBA" і "Boney M", ай навідомішими представниками рок-н-ролу - Елвіс Престлі та ліверпульська четвірка "The Beatles". Згодом Диско набрав такої популярності популярності у цілому світі, що прихильникам рок-н-ролу майже не лишилось на ньому місця. Засмучені, вони почали винаходити ще важчу і зовсім не танцювальну музику. Боротьбу на рівних продовжували хіба що такі знамениті команди, як Nasareth і Rolling Stones. Отже з'являються суто "кам'яні" команди, яким не потрібно крутитися, щоб витримати удар. Тепер це просто Рок. Камінь, який з часом стане важким каменем і сперечатиметься з важким металом. Про ці суперечки детальніше описано в [b][link=http://www.vox.com.ua/publ/public.php?subaction=showfull&id=1111328383&archive=&start_from=&ucat=4&] першій статті серії [/link][/b].
[b]Частина друга.[/b] Що з цього вийшло.
Deep Purple, Queen, Demon, Europe, Aerosmit - легенди Хард Року. Легендами легкої танцювальної популярниої музики лишилися тільки АББА і Боні Ем, наслідувачі яких нічого путнього добитися не змогли у своїй галузі і насмішливо були прозвані "Попсою". Отже, стилі сучасної музики. Докладніше про деякі з них буде викладено у наступних статтях серії: Metal - виник як продовження Rock відрізняєть використанням в більшій кількості важких звукових ефектів. Heavy Metal - перший металевий стиль Важкий Метал. Trash (thrash) metal - нищівний (сміттєвий) метал - продовження важкого металу. Відрізняється бруднісю виконання Death Metal - смертельний метал - суміш трешу і хеві. Ще більш важко для сприймання Doom Metal - повільний дез метал Black Metal - чорний метал - швиткий дез. Найважчий стиль течії Що стосується попсової течії можна сказати, що з'являється стиль Dance і є, на мою думку цікавішим ніж диско. Окремо слід сказати про Панк і Гранж. Це такі ж сліпі стилі як і стилі попси. Теми досить прості - "нам нічого не подобається і нам на все начхати". Панк - спрощений варіант Хеві, Гранж - полегшений варіант панку. Готика - дуже цікава музика, іноді трапляється навіть інтелектуальна, як наприклад музика команди Lacrimosa. Слід згадати про несподіване виникнення чорного стилю Реп. Особливості - ритмічна музика і речетативне виконання текстів, що за тематикою дуже нагадують тексти пісень панку. У суміші репу з трешем і дезом виникають альтернативні напрями - alternative, funk, core. Найцікавішим з них, на мою думку є Hard Core, на базі якого побудований революційно новий стиль - Nu Metal. Важко казати про ще більш заплутаний розвиток попси, бо тут відбулося дуже цікаве відокремлення. Попсою тепер називають тільки наслідувачв Майкла Джексона і Мадонни. А музика в стилі денс, яка нагадаю стала продовженням диско, стала досить цікавою з приходом безпосередніх виконавців цього стилю - ді-джеїв. Диск-жокеї почали винаходити дуже цікаві напрями танцювального стилю такі як transe, house, bass-n-drums, acid, tehno та electronic. Найпопулярнішими майстрами хаосу є Брати Бенассі, але найкращим ді-джеєм є справжній майстер прогресивного транс-хаосу - голандський dj EddyGood. Що стосується прогресивної музики рок-культури. Наприкінці 60-их - початку 70-их вона уже була зіграна такими командами як Jetro Tull та High Tide. Ці команди однолітки популярних тоді стилів арт-рок і фолк. Зараз найвідомішою командую-виконавцем прогресивного металу є Dream Theater. Отже прогресивна музика іде вперед. Майбутнє за progressive trans house, progressive metal та nu metal. Побачимо... що з цього вийде. І на останок скажу лише одне. Зникла чітка межа між попсою і не попсою. Не вся якісна танцювальна музика є попсою і не всі представники важкого стилю і рок-культури не є попсою.
27.03.2005 Вадим Смаглюк, спеціально для електронного журналу VOX.com.ua
"Повільний дез" - це doom-death metal, та й те, автор, видимо, не врахував емоційне насичення в якості критерію відмінності стилів. За суттю це все одно, що сплутати Патетичну сонату Бетховена з етюдом №12 Шопена.
Аналіз дуже поверхневий і дуже багатий на неточності та викривлення. Панк розвивався окремою гілкою від первісного року і до хеві-металу має дуже опосередковане відношення завдяки стилю punk-metal, розвиненому такою командою, як Exploited. Гранж може походити на панк лише за "брудністю" звучання, але композиційно він значно відрізняється та більше схильний до експериментів.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12