19 травня Президент Віктор Ющенко видав указ «Про засоби стабілізації ситуації на ринку нафти та нафтопродуктів» і піддав критиці КабМін за некоректні дії у сфері ціноутворення. У зв'язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до економічних та політичних еуспертів з питанням: «Хто має займатися наведенням порядку на енергетичному ринку: Президент чи Уряд?»
Дмитро ВИДРІН (директор Європейського інституту інтеграції та розвитку): «Есть принцип менеджмента : управляет тот, кто отвечает. Президент не является исполнительной властью, по сути дела, он не отвечает за текущие дела и за текущие операции в экономике, за это отвечает Кабинет министров. По этому, нельзя, что бы управлял субъектом или объектом тот человек, который не отвечает за его управление по Конституции, по сфере своих обязанностей. Получается подмена правительства Президентом. Тогда Президент по идее должен становится главою Правительства, и только тогда он будет иметь моральные, функциональные и технологические права издавать такие указы».
Андрій ЄРМОЛАЄВ (директор Центру соціальних досліджень «Софія»): «Не царское это дело, влезать с конкретными регуляторными указами в сферу, которая регулируется деятельностью кабинета министров. Однозначно, это решение связано с определенным бизнес – лоббизмом. Стоит обратить внимание, что еще на прошлой недели целый ряд депутатов-представителей крупных бизнес-групп, (кстати которые были не только провласные, но и связанные с известными нам бизнес-группами еще старого режима) выступали за такой подход, связанный с либерализацией и освобождением цен. Очевидные последствия: во-первых, пострадает бюджет, поскольку доходы от экспорта нефти и нефтепродуктов были заложены в доходную часть бюджета, естественно возникла это дыра, во-вторых, несомненно, что бизнес-структуры, которые проллобировали либерализцию- они же по всей видимости были главными контрагентами в рамках контрактов с российскими поставщиками не только нефти, но и нефтепродуктов. Ну и последнее: просматривается технологическая схема по дискредитации Премьер-министра, потому что появление указа произошло на фоне критики Премьера (в том числе и со стороны Президента) на фоне возникшего внутреннего политического скандала. Я думаю, было бы логично, если бы Президент поступил как дипломат, он же поступил как представитель одной из воюющих сторон».
Віктор НЕБОЖЕНКО (керівник соціологічної служби «Український барометр»): «За этих три месяца, за эти 100 дней сформировалась определенная не только стилистика новой политической власти, но и определенное разделение труда, цель которого скрывать противоречия между Президентом и КабМином: геополитическую деятельность осуществляет исключительно Президент, а Премьер-министр занимается внутренней работой. Первые попытки Премьер-министра посетить Москву окончились неудачей, и уже формируется образ невыездного Премьер-министра. Следующее распределение труда заключается в том, что кадровыми вопросами занимается Президент, а не Премьер-министр, и то, что связано с энергоносителями тоже находится в личной компетенции Президента. Такое разделение труда, конечно же, не удобно Премьер-министру Тимошенко с ее неуемной энергией и фантазией, но оно и привело к тому, что Президент выдал этот указ. С точки зрения правильного построения отношений между Президентом и Премьер-министром, то это сфера деятельности Премьер-министра. Она должна нести ответственность за все, что происходит в этой отрасли, и таким образом мы сейчас имеем некий римейк, повторения практики, которая существовала при прошлом Президенте, и прошлых Премьер-министрах. »
Олесь ДОНІЙ (Центр досліджень політичних цінностей): «Нині Юлія Тимошенко жне те, що сіяла. Вона була принциповою противницею політичної реформи, яка б розширювала коло повноважень Кабінету міністрів та Парламенту. Натомість ми продовжуємо жити не так за європейської політичної системи, як за пострадянської, з її гіпертрофованими повноваженнями президентської влади. Так що Ющенко – Президент, як і його попередник Кучма – Президент, приймає рішення, не сильно зважаючи на Уряд. Проблема в тому, що і населення зорієнтоване саме на таку схему управління. Це як атавізм віри «в доброго царя», який побутував на теренах Російської імперії. Тепер населення чекає дій в першу чергу від «доброго царя» Президента. Якщо оточенню Ющенка вдасться заблокувати політреформу(а інформаційна кампанія по цьому вже потужно ведеться), то такий стан речей буде і надалі. Тобто риторика у нової влада вже проєвропейська, а стиль поведінки та мислення поки що частіше пострадянський».
Микола МИХАЛЬЧЕНКО (Президент Української Академії політичних наук): «На енергетичному ринку повинен працювати вільний ринок, тобто конкуренція і конкуренція. Інакше то є ручне управління, з якого боку воно б не було, чи з боку Уряду, чи з боку Президента – воно немає сенсу. Тому що прийшов уряд ліберальний, а керує суто адміністративним шляхом. Формування енергетичного ринку повинно відбуватися через ринок, а регулювання, яке здійснюється за рахунок цін та інше повинен здійснювати Уряд».
Олександр РЯБЧЕНКО (директор Інституту приватизації та управління власністю та інвестиціями): «Те що стосується енергетичного ринку, то це питання урядове. Бо, Уряд пропонує парламенту модель функціонування ринку, Парламент затверджує, а Уряд дає виконавця. Уряд затверджує склад національної комісії регулювання енергетичного ринку – це все є урядові повноваження. Президент перебирає на себе ці повноваження тільки в тому випадку, коли Уряд не впорався з ситуацією, тоді Президент фактично не керує ринком, але він збирає склад Уряду тієї частини яка має відношення до функціонування енергетичного ринку і дає якісь з цього приводу вказівки. В цій ситуації, я вважаю, є пряма провина Уряду в тому, що він встановив фіксовані ціни, а це абсолютно не відповідає тим принципам функціонування енергетичного ринку, які зараз на Україні існують».
Олексій ПЛОТНІКОВ (завідувач відділу міжнародних і валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАНУ): «В принципі це питання Уряду, тому що це за регламентом все ж таки оперативно-керівну національну економіку здійснює Уряд, а не Президент, який видає укази чи є гарантом Конституції. Якщо ці питання виходять за компетенцію Уряду чи навпаки, якщо вони наносять шкоду національній економіці, то можливо тут вже треба підключатися і Раді національної безпеки».
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Інші публікації на цю тему
03.07.2011, 01:54Ця повзуча житлова реформа Якщо закон викликає гостре несприйняття в суспільстві, домогтися його...
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
