17 травня російське видання «Комерсант» надрукувало список 29 підприємств, підготовлений українським Урядом, які підлягають реприватизації чи «дооцінці вартості». Центр досліджень політичних цінностей звернувся до економічних та політичних експертів з питанням: „Які перспективи очікують підприємства, що потрапили до реприватизаційного „списку 29”?
Олександр РЯБЧЕНКО (директор Інституту приватизації та управління власністю та інвестиціями): „Я вважаю, що списку легально не існує, і він юридично не затверджений. Те, що вони надрукували – це не рішення Уряду. Цей перелік може бути затверджений лише Верховною Радою, як перелік підприємств, на які розповсюджує свою дію закон про дооцінку вартості підприємств. Але, як робочий документ, такий перелік існує, можливо, як якийсь проект. Фактично ці підприємства пройдуть перевірку по виконанню інвестиційних зобов’язань покупцями, хоча вони мають і поточну перевірку, але це буде додатково. Вони пройдуть перевірку на відповідність законам України, щодо конкурсу продажу цих підприємств, і в багатьох конкурсах будуть знайдені порушення закону продавцем. Потім Генеральна Прокуратура звернеться до суду, а спрогнозувати рішення суду неможливо”.
Олександр ПАСХАВЕР (президент Центру економічного розвитку): „Я был и остаюсь категорическим противником любых форм реприватизации, я бы сказал, деприватизации, то есть отмены предыдущих договоров, основанной не на законе. При формировании этих списков, как я понимаю, было выбрано несколько критериев. В частности: отсутствие конкурентов, заниженные цены, с точки зрения нынешней власти. Поэтому, я категорический противник и подобных списков, и деприватизации на подобных основаниях. Ничего кроме вреда эти действия не принесут. Все предприятия будут в подвешенном состоянии на протяжении всего времени прохождения процедуры, либо возврата собственности, либо судебных процессов, с неизвестным результатом. Все это время они будут работать в резко ухудшенной хозяйственной среде, поскольку кто может работать с таким предприятием которое не надежно, с точки зрения будущего. А главный ущерб не в отношении этих предприятий, а в отношении всей экономики страны. Потому, что когда закон уступает чувству справедливости, то предприниматель, любой хозяйствующий субъект, не знает что будет с ним, и кто еще будет осуществлять чувства справедливости к нему. Это крайне негативное состояние экономики, которое ведет к тому, с чем борются сторонники реприватизации – это ведет к удешевлению всего национального богатства страны. Ми будем дешево продавать предприятия, потому что у нас нет священства собственности”.
Олексій ПЛОТНІКОВ (завідувач відділу міжнародних і валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАНУ): „Нічого доброго я не бачу у перспективі цих підприємств, після того, як оприлюднять їх назви. Вони не будуть працювати, а будуть чекати, що буде, коли почнеться реприватизація. Якщо дійсно до них дійде реприватизація, то це буде потрясіння для даних об’єктів. В цілому - це не нормальне явище для національної економіки. І тому, в принципі, оприлюднювати такі списки – це створювати паніку і хаос на національному ринку”.
Володимир ДУБРОВСЬКИЙ (провідний експерт Центру „Case-Україна”): „По-перше, я б не казав, що цей список – це щось остаточне. Тобто, у владі не існує консенсусу, тобто єдиної політики щодо так званої реприватизації. Існує думка, яку я поділяю, що навіть, якщо займатися такою негарною справою, то жодного списку тут бути не може, а має бути закон з чіткими критеріями регуляції цього процесу. Що чекає ці підприємства? Це недовіра інвесторів, невпевненість власників, зниження обсягів інвестицій, зниження обсягів виробництва, втеча активів і т. д. Це вже тільки тому, що вони потрапили до цього списку, і тим більше, що його оприлюднили”.
Наталія ІЩЕНКО (експерт інформаційно-аналітичного Центру «Україна сьогодні»): „Во-первых, нужно сказать, что этот список не официальный. Поэтому, я думаю, что официальных каких то действий ни одно предприятие, или собственник предприятия, предпринимать не будут. Но, тем не менее, однозначно будут какие то действия, которые будут направлены на минимизацию рисков связанных как раз с угрозой реприватизации. Во-вторых, в политической плоскости все собственники предприятий будут проводить переговоры с властью, чтобы постараться исключить предприятие из списка, или договорится о некоторых других вариантах мирного разрешения споров. Например, как уже известно, Пинчук еще в начале года говорил уже о возможности доплатить за его предприятия. Что касается менеджмента и трудовых коллективов предприятия, то здесь скорее речь будет идти не о каких то действиях с их стороны, а просто о том последствии, которое оказывает появление такого списка, на моральный климат на предприятии. Менеджмент оказывается, как бы в подвешенном состоянии, трудовые коллективы начинают чувствовать себя неуверенно, а подавляющее большинство предприятий из списка – это крупные производственные комплексы. Как мне кажется, это не может не сказаться на эффективности работы предприятия. Люди, которые не уверены в завтрашнем дне, работают без энтузиазма. Еще один аспект, те предприятия, которые находятся не только в этом списке, а фигурировали еще в нескольких таких «черных» списках, имеют проблемы с получением кредитов. Все последствия чисто экономические, и они не зависят ни от собственников, ни от менеджмента”.
Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей): „ Історія з реприватизацією починає нагадувати рекет. З одного боку в суспільстві існує стійке бажання покарати олігархів за незаконне прискоренне збагачення за режиму Кучми. Команда Ющенка приходила до влади з гаслом «бандитам-тюрми» та з чіткою націленістю повернути до державної власності несправедливо приватизовані великі підприємства(зокрема Криворіжсталь). Але на практиці виявилося, що легітимний процес реприватизації не спрацьовує. Адже в першу чергу слід довести, що умови конкурсів свідомо підганялися під конкретних учасників, тобто притягати до суду потрібно в першу чергу чиновників Фонду Держмайна, що зробити дуже важко. В іншому випадку, якщо нинішній власник виконував інвестиційні зобов’язання, то виставити до нього претензії дуже важко. Бо з формальної точки зору інвестори платили стільки, скільки вимагали на той момент державні органи(офіційно, бо ніхто не знає скільки йшло в кишеню цим чиновникам). Тож виграти у нинішніх власників судові суперечки буде нелегко. Влада це усвідомлює. Тому і створюються різні списки(причому офіційно вони вже звуться не «реприватизаційними», а списками «підприємств, які потребують до оцінки вартості»). Схоже, що власникам дається знак: або домовляєтеся, тобто або ви добровільно доплачуєте, або запускається весь державний апарат тиску(з різними перевірками). Але цей механізм більш нагадує рекет, або «державний шантаж». Очевидно, що влада мусить знайти якісь більш законний шлях встановлення справедливості.”.
Кость БОНДАРЕНКО (директор Інституту національних стратегій): „Мені здається, що насамперед цей список повинен бути підтверджений судовими інстанціями, тому що тільки одного бажання виконавчої влади реприватизувати той чи інший об’єкт, замало. Крім того, влада має обґрунтувати своє бажання. Необхідно все це узгодити з трудовими колективами. Я думаю, що повністю ігнорується в цьому випадку і питання функціонування профспілок. Це дуже складна процедура. І ще один важливий аспект в тому, що крізь Парламент ще потрібно провести законопроект про реприватизацію, а не відомо ще який законопроект пройде, чи законопроект представлений, скажімо так, владою, чи представлений Олександром Морозовим. Тому, на разі є набагато більше запитань ніж відповідей. Я думаю, поки що процес реприватизації буде затягуватися. Навряд чи найближчим часом хоча б одне з підприємств буде реприватизоване [говорячи про найближчий час, я маю на увазі один-два місяці], і думаю, що Уряд буде поки що тримати над власниками тих підприємств, які потрапили у „список 29”, такий своєрідний „дамоклів меч”.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта.jpg "450x600 | Переглядів: 268")
