Президент В.Ющенко висловив побажання переїхати зі своєї резиденції на вул.Банковій. Нові резиденції плануються в Маріїнському палаці та в приміщенні Міністерства охорони здоров’я в Маріїнському парку. У зв’язку з цим Центр досліджень політичних цінностей запитав політичних експертів: «Чи потрібно Президентові переїжджати в іншу резиденцію?»
Володимир ПОЛОХАЛО (керівник проекту «Політична думка»): Сам переїзд цілком можливий, але якщо це несе в собі значні незручності для бюджету, незручності пов’язані з виселенням та переїздом тих структур, що нині займають ці приміщення, то мені здається Президенту та його оточенню необхідно керуватися принципами співмірності і міри, зважаючи на обмеженість фінансових ресурсів, що є у держави. Дане питання не є актуальним та своєчасним для країни і не пов’язане з ефективністю виконання Президентом своїх повноважень як голови держави. Водночас за цим фактом спостерігається бажання чи примха окремих наближених до В.Ющенка осіб перейматися не державними інтересами, а спробою догодити Президенту України. Прояви цієї хвороби проявляються в оточенні В. Ющенка.
Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей): Якби мова йшла про переїзд, то це викликало би менше дискусії. Адже цілком зрозуміло, що для виконання представницьких функцій, як і належить главі державі, Маріїнський палац виглядає цілком природно і по-європейськи. Хоча і в цьому випадку слід було би прораховувати, у скільки це обійдеться бюджету держави. Але в даному випадку мова йде не про переїзд резиденції, а про додавання додаткових приміщень. Адже в колишню Адміністрацію Президента на Банковій ніхто не збирається впускати Міністерство охорони здоров’я, у якого намагаються відібрати приміщення(що в свою чергу потягнуло зазіхання Міністерства на приміщення дитячої лікарні «Охматдит»). Тобто ми маємо справу просто з екстенсивним розростанням апарату Президента. Якщо Адміністрації Кучми вистачало одного приміщення на Банковій, то оточенню Президента там місця вже мало і йому потрібні ще і «Будинок з химерами» архітектора Городецького на тій же Банковій, Маріїнський палац плюс комплекс Міністерства охорони здоров’я. Те, що Президент має схильність до палаців вже помітили чиновники нижчого рангу, і вони починають «задобрювати» главу держави ще і місцевими пропозиціями. Так Голова Ради міністрів Криму А.Матвієнко вже запропонував передати Президентові окрім існуючих кримських резиденцій ще й Масандрівський палац в Ялті.
Дмитро ВИДРІН (директор Європейського інституту інтеграції та розвитку): Решение правильное. Когда я был советником Кучмы - до того, как уйти к нему в оппозицию, первый мой совет был – это поменять резиденцию, поскольку старая резиденция проникнута духом той старой власти, которая известно чем закончилась и известно к чему привела. Поэтому решение правильное, но, мне кажется, несвоевременное. Такие затратные проекты нужно делать тогда, когда страна находится на подъеме, достигла явных экономических успехов, часть которых можно потратить, в том числе и на изменение образа проживания политиков.
Володимир МАЛЕНКОВИЧ (директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень): Я считаю, что это – безобразие. Больше нет проблем в Украине, чем сейчас заниматься реставрацией помещений для Президентских резиденций. Я считаю, что это откровенное отступление от тех обещаний, которые он давал обществу и откровенный эгоизм Президента. Большая резиденция у него есть, и если ему не нравится сидеть в одном кабинете с Кучмой, то в здании есть много других помещений и тратить средства на создание новой резиденции нет необходимости. К тому же была попытка в процессе перемещения ради этой резиденции сдвинуть Охматдет. Это абсолютный эгоизм, абсолютный антидемократизм. Он действует в том же духе, что и его предшественники. Мне кажется, ему должно быть стыдно.
Кость БОНДАРЕНКО (директор Інституту національних стратегій): Я просто процитую італійського письменника Томазо ді Лампедузу, один з героїв якого говорить фразу: «Для того, щоб нічого не змінювати треба змінити прапори». От в даному випадку Президент, щоб нічого не змінювати змінює приміщення, в якому він буде розміщуватись.
Олександр ЛИТВИНЕНКО (провідний експерт політико-правових програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова): Дане питання мені важко коментувати. Єдине, що я міг би зауважити, що ті критерії, що висунув сам Президент стосовно необхідності цього переїзду не є політичними, і враховуючи нинішню економічну ситуацію не є нагальними.
Олег ПОКАЛЬЧУК (експерт Інституту соціальної і політичної психології): У цьому рішенні Президента, як часто буває у його рішеннях, є намір, але не дуже чітко прописаний механізм реалізації, а головне – ціна реалізації цього проекту. Головний месидж звичайно донесений до громадян: «Віктор Андрійович не хоче мати нічого спільного з іміджем попередньою режиму і хотів би переміститися ближче до народних обранців у більш приємніше історичне місце.» Що цілком справедливо і зрозуміло. Проблема в тому, що Президент за функцією своєю є наступником попереднього Президента. Тому це трохи нагадує спробу втечі від власної тіні. Якби він нічого не робив з цього приводу або зробив би це не так публічно, то цієї проблеми б не існувало. Це трошки нагадує розмови про переїзд Верховної Ради на початку 90-х в нове приміщення, оскільки в старому сиділа комуністична номенклатура. Тоді навіть розпочалося будівництво нового приміщення, проводилися культурно-політичні дискусії. Однак всяке питання має свою ціну, а тоді ціна події виявилася занадто високою. Не факт, що і тепер ця ціна виявиться не достатньо високою, щоб зробити подібний піар-хід. Наскільки він технологічно ефективний - судити важко: основне для публічної діяльності Президента - це його комунікація з оточенням, а з нею у Президента все гаразд. Навіть якщо б він був не у Маріїнському палаці чи на Банковій, а в підпіллі – все одно народ його любить. І навіть якщо він нічого не каже своєму народу – все одно народ щось чує. Тобто тут проблеми немає. З іншої точки зору, це нагадує дитячу загадку про вовка, козу і капусту: як перевезти однім човном за два рази, щоб усім було добре. Тут власне проблема є, але човна не видно, чим перевозити – не зрозуміло, перевізник невідомий, ширина річки не виміряна. Тому, думаю, це закінчиться тільки добрим наміром. Окрім того, це пов’язано з сумісними будівлями, які потрібно буде знести, і які є причиною того, що Маріїнський вже тріснув ледь не навпіл і починає зсовуватися в Дніпро. А це цікаво буде подивитися, оскільки люди вклали гроші, але це будівництво не завершене. Така низка проблем, вирішення яких може бути вольовим: сказав, що переїде - переїхав за один день з чемоданом в Маріїнський палац, а далі господарники завершують реконструкцію. Або ж визначається група експертів, яка бере на себе відповідальність – економічну, соціальну, психологічну і т.п. і представляє перелік доказів, які не дискутуються. Третій варіант, це коли сам Ющенко відмовляється від переїзду, як від передчасного і каже: «Розглянемо це питання після парламентських виборів – 2006. Може тоді вже Верховної Ради не буде, чи може я в Батурин переїду».
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12