Україна має негативний досвід руйнації книговидання, починаючи ще з 1720 року, коли цар Петро І своїм указом заборонив книговидання українською мовою. Історія була немилосердною до нашої книжкової спадщини. Численні війни, пожежі, грабунки завдали невиправної шкоди книжковому фонду України. Нестерпно страждала українська книга й від радянської цензури та антинаціональної політики «совєтів». Наслідком цього стало різке зменшення кількості україномовних видань у підрадянській Україні. Зараз у нас нова влада, нові часи, але віз із українською книжкою «і нині там».  ›››

Від частого повторення брехня не стає правдою, однак все більше тих, хто не вміє чи не бажає логічно мислити, проявляють готовність повірити в неї. Спрацьовує не логіка, спрацьовує стереотип мислення.
"Коли українські молоді письменники змужніють, то вони доведуть, що московська мова є лише дикунською говіркою, порівнюючи її до мови української. Коли вони повитягають з московської мови все українське, то найзапекліший московський шовініст буде змушений визнати жалюгідне убозтво і нижчість московської говірки супроти української мови”.
(Григорій Квітка-Основ’яненко, Лист до А.Красовського 28.ХІІ.1841)  ›››

Новітнє українське відродження починається разом із свідомим уже плеканням і вивчанням цінностей українського фольклору. Чому ж ми, розуміючи все це, не завжди і не в усьому живемо за ЗАПОВІТАМИ Наших Предків? Чому до джерела РІДНОЇ ВІРИ спрагло припадаємо переважно тільки на СВЯТА та під час Священних годин? А Бога згадуємо лише тоді, коли життя зажене нас у куток безвиході? Тобто сьогодні для нас з вами теорія – ніби одне, а життя – зовсім інше.  ›››

Кабмін ухвалив державну програму розвитку автодоріг до 2010 року. Її мета - створення в Україні доріг европейського рівня. Реалізувати її планують за допомогою інвесторів. Адже для державного бюджету будівництво европейських доріг – мета амбітна, але непідйомна.  ›››

Стаття харківського історика пана Білецького, написана 10 років тому, переживши декілька етапів формування сучасного українсього соціуму та політикуму, досі не втратила актуальності. Як, зокрема, ось ці рядки: "Напевно, історія не простить усім нам, хто нині існує в нашій рідній, широкій і благодатній Україні, якщо ми дозволимо собі злочинно знехтувати унікальною можливістю мирним та ненасильницьким шляхом реально втілити у життя багатовікову мрію українського народу, який завжди жадав бачити свою улюблену землю насправді вільним, оновленим, справедливим, щасливим, заможним і квітучим краєм"...  ›››