Упродовж майже двох століть вона була провідним університетом православного світу і культурним центром, звідки поширювалися Україною європейські цінності.
Чи пам’ятають кияни, хто заснував Києво-Могилянську академію?
Респондент
Хто? Ні, ми не відповімо на це.
Респондентка
На жаль, я не знаю.
Віталій Пономарьов
Невдовзі після обрання Петра Могили архімандритом Києво-Печерського монастиря там утворився інтелектуальний осередок, названий сучасниками “Могилянським Атенеумом”.
Вчені із цього гуртка коштом Могили навчалися за кордоном, а після повернення стали професорами створеної ним школи при Лаврі: “Я, Петро Могила, милістю Божою архімандрит Київський Печерський, за ласкою і поміччю Божою і за власною моєю волею умислив фундувати школи, щоб молодь у побожності, у звичаях добрих, у науках вільних навчена була на користь і втіху православного роду”.
Взірцем для Лаврської школи були єзуїтські колегії, тож православні фундаменталісти звинувачували її професорів у симпатіях до Римської церкви і застерігали, що вихованці школи, “західної схизми упившись, до римлян схиляться”.
Наступного року Могила перевів Лаврську школу на Поділ, об’єднав її із школою Київського Братства і назвав “Києво-Братською школою”. Говорить архієпископ Харківський і Полтавський Ігор.
Архієпископ Ігор
Заснування Києво-Могилянської академії реально ствердило повністю українських інтелектуальних еліт до активної співучості утворення культури європейської контрреформації. Це знаменувало подолання застарілих комплексів меншовартості, які за 13-16 ст. відтиснули Київ на узбіччя християнської Європи.
Митрополит Петро Могила мав особисту сміливість і мав дар бачення історичної перспективи. Маємо спогади про справжній бунт темних міщан і козаків, які звинувачували Києво-Печерського архімандрита та його оточення в намірах латинізувати українців за відкриття в лаврі школи з викладанням латинської мови.
Яку ж треба було мати сміливість, щоб за рік по тому перетворити київські школи на колегію, навчальний заклад, пов’язаний масовою свідомістю з орденом Єзуїтів, сила Петра Могили не в розумінні слабкості української культури, а якраз навпаки – у баченні її прихованого потенціалу.
Віталій Пономарьов
Обраний митрополитом Київським, Могила домігся від короля Речі Посполитої Владислава Четвертого привілею на перетворення Києво-Братської школи на Колегіум. Могила заснував “училищні колонії”, тобто філії у Вінниці, Кременці, Гощі, Більську, Яссах, Тирговіште. Він називав Колегіум “єдиною заставою мого земного життя” і утримував його власним коштом.
“На кошт мого родинного майна я постачав, постачаю і дуже бажаю постачати за допомогою небесною до кінця мого життя школу книгами, учителями, засобами до утримання бідних студентів”.
Могила організував заняття у Колегіумі за програмами та підручниками навчальних закладів Західної Європи. Спудеї вивчали курс “семи вільних мистецтв”: граматику, поетику, риторику, арифметику, геометрію, астрономію, музику, а також грецьку, латинську, церковнослов’янську, староукраїнську та польську мови, філософію і богослов’я.
Згодом у Колегіумі сформувалася власна хорова і композиторська школа, там навчалися Дмитро Бортнянський та Максим Березовський, а студентським хором керував Артемій Ведель.
Вже сучасники Петра Могили вважали Колегіум вищою школою і називали його Академією, проте офіційно статус університету Києво-Могилянська академія набула тільки за Гадяцьким договором.
Крім українців, у Києво-Могилянській академії навчалися юнаки з Білорусі, Греції, Сербії, Молдови, Волощини, Боснії, Росії, Болгарії та Чорногорії. Особливо значний культурний вплив випускники Академії справили у Росії, де їх називали “київськими латинниками”. Говорить історик Олена Дзюба.
Олена Дзюба
Це була перша школа нового типу не лише на Україні, а в цілому в країнах так званого православного ареалу. У Києво-Могилянському колегіумі, а згодом – академії, акумулювалися духовне та інтелектуальне життя України. І саме київські вчені внесли великий вклад у розвиток культури і інших сусідніх народів, зокрема, Росії.
Починаючи з другої половини 17 ст., освітчені українці, Києво-Могилянські вчені започаткували у Москві реформи культурного і церковного життя. Вони принесли в Москву власну модель системи освіти, сприяли формуванню нового художнього стилю бароко.
Не випадково саме духовна українська еліта і була в цей час носієм українсько-російських культурних контактів.
4 вересня о 19:00 на площі Арена (вул. Басейна 2А, Бесарабська площа) о 19:00 відбудеться святковий захід з приводу запуску нового станку для гоління M3Power.
Тут можна буде приємно провести час (фешн і лазерне шоу, балет А6) та отримати насолоду від спілкування із такими відомими особами, як Шовковський і Скрябин, а также выступу групи Воплі Відоплясова.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
