Конференція "Схід і Захід України: пошук спільних цінностей".
Дата проведення: 27 вересня 2005 року Час проведення: 11:00 – 19:00 Місце проведення: м. Донецьк, готель «Донбас-Палас» Організатор: Центр досліджень політичних цінностей
Теми для конференції: 1. Політична еліта Донбасу у пошуку ідеології: вибір – 2006. 2. «Схід і Захід разом?» Що може стати об’єднавчою ідеєю для України? 3. Проблема мови: невдала політтехнологія чи камінь спотикання на шляху до ідеологічного об’єднання країни? 4. Роль «російського фактору» у процесі ідеологічного об’єднання України. 5. Подолання наслідків політичного роз’єднання країни під час минулорічних президентських виборів. Як досягти готовності регіональних еліт до політичного компромісу та ідеологічного об’єднання країни? 6. Загальноукраїнська ідея на виборах – 2006, як політична технологія: основні переваги та можливі недоліки.
Учасники: 1. Костянтин Бондаренко – директор Інституту національних стратегій. 2. Михайло Погребінський – директор Центру політичних досліджень та конфліктології. 3. Вадим Карасьов – директор Інституту глобальних стратегій. 4. Віктор Небоженко – керівник соціологічної служби «Український барометр». 5. Володимир Фесенко – голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента». 6. Андрій Єрмолаєв – президент Центру соціальних досліджень «Софія». 7. Юрій Якименко – директор політико-правових програм Українського Центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова. 8. Володимир Полохало – голова проекту «Політична думка». 9. Олександр Дергачов – провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАН України. 10. Андрій Окара – політолог (Москва). 11. Олег Медведєв - політтехнолог, радник Ю.Тимошенко. 12. Володимир Лупацій – виконавчий директор Центру соціальних досліджень «Софія». 13. Микола Михальченко – голова Асоціації політичних наук. 14. Олесь Доній – голова Центру досліджень політичних цінностей. 15. Сергій Дацюк – консультант корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика».
Акредитація журналістів з 21.09.2005 по 26.09.2005 (включно) Контактна особа: Омельченко Ксенія т. 8 (067) 447-39-56, т. 8 (044) 253-10-52 Жуган Олександр т. 8 (063) 242-44-06
Наші стосунки з довкіллям нагадують ситуацію, як в анекдоті про вантажників, котрі занесли рояль на дев’ятий поверх, а потім з’ясували, що помилилися під’їздом. Ще б пак! “Вінець природи”, озброєний науково-технічним прогресом, бурхливо царює на планеті: висушує болота, намагається змінити русла річок, знищує праліси... А тепер до всього додалося ще й надмірне виділення в атмосферу так званих парникових газів — вуглекислого, метану, оксидів азоту й водяної пари. Ці речовини, нагромаджуючись у земній поверхні, діють мов своєрідна ковдра, тобто перекривають доступ розсіюваній у космічному просторі енергії. Невидима перепона завжди залишала на Землі певну кількість тепла. Втім, його за останні десятиліття індустріального розвитку зібралося достатньо для того, щоб стали помітними тривожні зміни в планетарному масштабі.
Гіпотезу про глобальне потепління вчені висунули майже чверть століття тому. Але тоді її сприймали дещо інакше, ніж тепер, коли маємо силу-силенну надзвичайно точних комп’ютерних розрахунків стосовно сьогодення й майбутнього планети. Ось, скажімо, чи можемо ми уявити собі, що в Чорному морі “потоне” весь Південний берег Криму? Безнадійна футурологія, скаже хтось зі скептиків. Фобія, додасть песиміст. Але ж щось подібне на нашій грішній землі вже сталося. Наприкінці двадцятого століття за рік у Антарктиді повністю обвалився льодовий шельф площею майже дві тисячі квадратних кілометрів. І, схоже, танення полярних шапок тільки починається.
Ще одна загальнолюдська проблема — зміщення кліматичних поясів. Метеорологи зауважують, що українські зими стали теплішими й “континентальнішими” (затяжними, вітряними та дощовими). Звісно, змінився і стиль паводків. Чи не тому так потерпають останнім часом від них європейські країни? Це ж саме стосується і нестерпної літньої спеки, невластивої, приміром, для Франції, де торік від температурних стрибків загинуло майже 15 тисяч осіб.
Звісно, вчені не кажуть, що скоро на слов’янських теренах зима поміняється з літом, чи, навпаки, житимемо в субтропіках. Та, за прогнозами експертів, звичні теплолюбні рослини в наших умовах розвиватимуться вельми погано. Тож за якийсь час, імовірно, вітчизняним агрономам разом із науковцями доведеться радикально переглянути всю сільськогосподарську політику і змінити стратегію землеробства.
А ось цунамі, смерчі й урагани, що прокотилися планетою, навряд чи спричинені діяльністю homo sapiens. Втім, руйнування й багатомільярдні збитки, завдані стихією в Південно-Східній Азії та Америці, засвідчили, якою делікатною є людська цивілізація. Чим і як компенсувати надто стрімке глобальне потепління? Першим кроком стало приєднання в 1997-му багатьох держав світу з розвиненою економікою до Кіотського протоколу (він грунтується на конвенції ООН про зміну клімату), що передбачив ринковий механізм контролю за шкідливими викидами в атмосферу, створив на них так званий ринок квот. Порівняно з індустріально розвиненими іншими країнами Україну (навіть з її атомними станціями) можна назвати екологічно “чистою”, бо рівень викидів парникових газів у атмосферу з 1990 року у нас помітно знизився. Хоча, на думку аналітиків, протягом наступного десятиліття, коли набере обертів наше енергоємне й шкідливе виробництво, ситуація може змінитися. Тож перед “брудними” підприємствами постала перспектива масштабної екологічної модернізації. Втім, схоже, чимало з нинішніх керівників зацікавлені в тому, щоб домогтися результатів “тут” і “зараз” (мовляв, чи ж до екології, коли треба, щоб зростав ВВП?). От тільки шкода, якщо за якихось 100—150 років нашим нащадкам доведеться харчуватися винятково синтетичними продуктами і з книжок дізнаватися про те, що колись у їхніх предків були і весна, й літо, й осінь, а на Північному полюсі лежав багатокілометровий шар льоду... А ще дуже прикро, що безсмертне вчення академіка Вернадського про ноосферу, частиною якої є кожен з нас, й досі залишається тільки предметом наукових читань і досліджень, але аж ніяк не впроваджується в життя.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
