Хто виграв, а хто програв від повторного продажу «Криворіжсталі»? Коментарі експертів
Автор: Центр досліджень політичних цінностей Коментарі (0)
24 жовтня відбувся конкурс з продажу контрольного пакету акцій ВАТ «Криворіжсталь», в ході якого його власником стала компанія «Mittal Steel Germany». У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням: «Хто виграв, а хто програв від повторного продажу «Криворіжсталі»?»
Володимир МАЛЕНКОВИЧ (директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень): „Я считаю, что выиграл Ющенко. Я думаю, что, в общем, проиграл народ Украины, хотя цена была выше ожидаемой, и соответственно в бюджет пойдет много денег. Но почему, я считаю, что проиграл скорее народ Украины? Потому что в принципе никто не покупает предприятие дороже его цены. И если бы предприятие осталось в государственной собственности, а не в собственности Пинчука, то, думаю, что в течении 10-12 лет оно бы себя окупило, и продолжало бы приносить доходы государству. А таким образом мы получили быстрые деньги и лишились возможности иметь такой мощный комбинат навсегда. А деньги эти, боюсь, будут растрачены в самом ближайшем времени в связи с предвыборной кампанией. Я не сомневаюсь, что команда Ющенко в восторге от этой сделки, поскольку может залатать все многочисленные дыры в бюджете, и, в общем, купить избирателей. Для Ющенко это шанс сильно повысить рейтинг своей силы и возможно вернуть Юлию Тимошенко. Я не сторонник этой политической силы и поэтому не думаю, что это полезно для Украины. А конкретно я думаю, что «Криворожсталь» приносила бы доходы суммарно большие, чем мы получили от этой продажи, и получим от поступлений в налог уже от нового владельца. Быстрые деньги быстро и уйдут”.
Володимир ФЕСЕНКО (голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»): „По-перше, стосовно переможців. Мені здається, що більше всіх виграв в даному випадку Президент Ющенко, тому що він довів можливість проведення публічної, прозорої процедури продажу великого промислового підприємства. Він довів, що минулого року «Криворіжсталь» була продана за безцінь. І той факт, що вдалося сьогодні підняти ціну цього підприємства в декілька разів в порівнянні з минулим роком, фактично, підтвердження його політичної позиції, яку він відстоював. Певним чином виграв не тільки Ющенко, а виграла і Тимошенко, яка також виступала за повторну продаж «Криворіжсталі». В першу чергу програли колишні власники: Пінчук і Ахметов. Їх піар-кампанія фактично закінчилась поразкою, а той факт, що «Криворіжсталь» була продана набагато дорожче ніж її купували вони, підтверджує, що процедура продажу в минулому році була створена під них. Програли також ті політичні сили, які намагалися зірвати чи заблокувати повторну продаж «Криворіжсталі». Поки що залишається відкритим питання: чи виграло від цього українське суспільство? Чому я так кажу? Тому що побачимо, як буде хазяйнувати новий господар, і чи піде це на користь розвитку підприємства, його робітникам і суспільству в цілому. І нарешті, чи не виникне спокуса в українських можновладців заново розпочати процес реприватизації та виграти на цьому: фактично розпочати бюджетне фінансування за рахунок реприватизації, або приватизації великих підприємств”.
Олександр ЛИТВИНЕНКО (провідний експерт політико-правових програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова): „Я думаю, що передусім виграв той, хто купив це підприємство, а, по-друге, виграла українська влада. Я не буду говорити про економічний бік справи, а скажу про політичний. Та цифра, яка фігурувала в підсумку аукціону, перевищила найсміливіші очікування експертів. В порівнянні з ціною, за яку було продано це підприємство минулого року, звичайно різниця буде на користь нинішній владі, тобто Президенту, уряду і тих політичних сил, які з ними пов‘язані. Тобто, цей досить довгий процес реприватизації «Криворіжсталі», дав досить оптимальний результат. Крім того, мені здається, що цей продаж трохи скорегував думку щодо інвестиційної привабливості української економіки, оскільки досить солідні гравці брали участь в цьому аукціоні”.
Олександр РЯБЧЕНКО (директор Інституту приватизації і управління власністю та інвестиціями): „Виграла держава, ніхто не програв. Отримано грошей більше ніж очікувалося, зростає вартість українських активів, не тільки «Криворіжсталі». Цих грошей достатньо буде, щоб вирішити бюджетні проблеми. Ніхто не програв, бо ситуація стає зрозумілою і ясною, а також фіксованою. Ціна визначає те, що попередня ситуація не буде повернута. Це вже крапка”.
Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей): „Якби Уряд Єханурова не отримав зараз додаткових коштів від приватизації, то у НСНУ на парламентських виборах були би мізерні шанси. Це розуміли і Ющенко, і Єхануров, і весь НСНУ. Тому ці сили і були зацікавлені в успішному перепродажі Криворіжсталі. Перепродаж дозволив залатати дірки у бюджеті. Питання в тому, чи зможе тимчасовий виграш влади перерости у виграш суспільства? Адже поки що влада зорієнтована на продаж стратегічних об’єктів, але не подає сигналів, чи піде вслід за перепродажем структурна реорганізація економіки. Якщо такої реорганізації не відбудеться, якщо наша економіка залишатиметься самою енергоємною в Європі (а це означатиме вічну залежність від Росії), а кошти витрачатимуться лише на «проїдання» населенням та на нові резиденції для Президента, то тоді країна може отримати серйозний удар, адже все залишатиметься як було, тільки ще без одного доброго шматка власності”.
Володимир ЛУПАЦІЙ (виконавчий директор Центру соціальних досліджень «Софія»): „Я думаю, що безумовно в цій ситуації виграла команда Президента, тому що потрібні були будь-які демонстративні ефекти і можливість пред‘явити хоча б якусь невелику перемогу. В даному випадку, це можна розглядати як перемогу, оскільки, по-перше, сума приватизації перевищила ту суму, яка спочатку виставлялася, і суму, яку отримала держава від минулих проектів приватизації. По-друге, відбулася приватизація з використанням принципу відкритості. Перемогу отримала транснаціональна корпорація, тобто, це був не національний капітал за яким стоїть олігархічний імідж. Таким чином є можливість в зовнішньополітичному плані продемонструвати послідовність, готовність відповідати за ті обіцянки і зобов‘язання, які брала на себе політична влада стосовно забезпечення прав міжнародних інвесторів і т. д. Виграш стосується того, що отримано суму, яка буде позитивно впливати на фінансовий стан держави в поточному році. Але це добре в короткостроковій схемі. З іншого боку, якби ми не переоцінили значення цієї події. Тобто, по-перше, ще рано оцінювати реальні наслідки цього продажу, тому що є проблема з виконанням інвестиційних зобов‘язань. По-друге, є проблема з тим, як це буде впливати взагалі на структуру української економіки. І третій момент, у нас є схильність до ейфорії і гігантоманії. Я думаю, що для України набагато важливіший був би ефект не такої гігантської приватизації, а дійсно системні зміни в інвестиційному кліматі, які б продемонстрували, що інвестори - це не тільки транснаціональний капітал, а й менші капітали, які могли б приходити в українську економіку, і не лише в експортні галузі, а й галузі, які налаштовані на розвиток внутрішнього ринку. І останній аспект. Цей аукціон показав одне: нарешті Україна можливо відкриє свої очі та побачить, що відбувається зміна геоекономічної мапи світу. Тому що перемогу отримала компанія з таким не євроатлантичним присмаком, хоч вона і транснаціональна, з власниками, які етнічно представляють Індію, і відповідно цілу низку країн, які зараз виходять на геоекономічну арену світу (тобто, Китай та Бразилія) ”.
Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ (директор Центру політичних досліджень і конфліктології): „Я думаю, що владна команда Ющенка-Єханурова отримала тактичну перемогу. За цих обставин українська потуга загалом програла, оскільки ми залишились без такого колосального ресурсу. І зараз неможливо сказати, що саме і скільки програла Україна в цілому. Оскільки, ці гроші, на сто відсотків можна бути впевненим, не будуть вкладені в серйозні інфраструктурні проекти, в те, що через 10 років дасть результат, в те, що потрібно українському суспільству. Просто цих грошей не буде, і не буде цього ресурсу загалом. Я думаю, що для виборчої кампанії нової влади це певний ресурс, який буде їх рятувати. Вони спробують за допомогою даного фінансового ресурсу врятувати себе від провалу на парламентських виборах”.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
