Подіям, про які піде мова, виповнюється 85 років. Йдеться про ту історичну пам'ять, яка є рушійною силою у справі розбудови держави. Що ж, варто нагадати, як це було. Можливо, це застереже від однакових помилок. Коли-небудь...
В умовах сучасної незалежності вже четвертої української держави (попередники - Київська Русь, Козацько-гетьманська держава, Українська Народна Республіка) ми можемо проаналізувати, який складний шлях пройшов український народ, аби об'єднатися під одним прапором, і що на цьому шляху йому заважало. Тут, - а це дуже важливий момент, - варто врахувати, що державне відродження України у 1917-1920 роках мало не лише свої об'єктивні внутрішні причини, але й тісний зв'язок зі світовими подіями того часу, зокрема, з тими, що мали стосунок до історії двох імперій: Російська та Австро-Угорської, до складу яких входила майже вся територія сучасної України.
УНР. ВІДОКРЕМЛЕННЯ ВІД БІЛЬШОВИЦЬКОЇ РОСІЇ
22 січня 1918 року, за рік до майбутньої злуки УНР та ЗУНР, Центральна Рада затвердила важливий акт, що увійшов до історії як IV Універсал. «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, самостійною Державою Українського Народу», - зазначалося в документі. Цей акт викликав піднесення у більшості населення - адже юридично проголошував відокремлення від більшовицької Росії, яка з допомогою зброї та червоного терору, «вогнем і мечем» захоплювала все нові й нові території, впритул наближаючись до Києва. Цей акт став політичним маніфестом - адже було зрозуміло, що без об'єднання усіх своїх сил українці не зможуть відстояти незалежність. А українці на той час вже були «розпорошені по світах». Сама УНР формально існувала в . межах сучасної Лівобережної України та Наддніпрянщини. У боротьбі проти величезної армії більшовиків не вистачало людських ресурсів, командирів, зброї та провіанту. Підчас перемовин у Бресті делегація УНР, що діяла самостійно, домагалася визнання незалежності України та проводила секретні переговори щодо надання німцями та австрійцями допомоги у боротьбі проти більшовицької навали. Нечуваному терору, який вчинили більшовики у Києві та в інших містах, мав би протистояти щит, утворений, в тому числі, й німецькими регулярними військами. Складний, але єдино можливий крок - хоча б заради збереження молодої державності перед загрозою більшовицького походу «на Європу».
Німці допомогли. 1 березня 1918 року було звільнено Київ, а до кінця квітня вся територія УНР очищена від більшовиків. Проте німці (себто де-юре - союзники) досить швидко показали, що не зацікавлені в суверенітеті Української держави - було значно послаблено діяльність Центральної Ради, навіть заарештовано кількох міністрів. 29 квітня Рада ще встигла ухвалити Конституцію УНР, а також важливі зміни до Земельного закону, який проголошував приватну власність на землю, навіть обрала Михайла Грушевського першим президентом України, але це був останній день її існування. Того ж дня генерала Павла Скоропадського за підтримки німців проголосили гетьманом України. Розпочався важкий та суперечливий період існування Гетьманської держави. 13 листопада внаслідок повстання проти гетьманського (сепаратистського із німцями) режиму Український Національний Союз, за допомогою Січових Стрільців, захопив владу, скинувши гетьманат та утворивши натомість Директорію на чолі з соціалістом Володимиром Винниченком. Головним отаманом став Симон Петлюра. Наступного дня було оприлюднено «грамоту» про «федеративну» пуку з Росією. Щоправда, така злука, на думку авторів «грамоти», мала відбутися лише після того, коли сама Росія звільниться від більшовиків (чого, як відомо, не сталося). Автором цього документа був гетьман. Така «злука», нехай і в далекому майбутньому, загрожувала втратою незалежності (як, власне, і сталося трохи згодом), що добре розуміли в тодішньому українському суспільстві. Слава Богу, кмітливі кияни вчасно розібралися з авторством цієї грамоти. Директорія відразу ж викала до Білої Церкви, де стояли Січові Стрільці на чолі з полковником Євгеном Коновальцем. Це була основа війська, яке за підтримки народного ополчення мало викинути з України німців.
17 листопада частини Січових Стрільців зайняли важливий залізничний вузол у Фастові й рушили на Київ. 19 грудня Директорія, яка до того дня перебувала у Вінниці, урочисто в’їхала до Києва. УНР було відновлено.
ЗУНР. ДО ЄДИНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
У цей час після розвалу Австро-Угорської імперії в Галичині та Буковині постала Західно-Українська Народна Республіка, що відразу ж із дня заснування (1 листопада 1918 року) мусила захищатися від польського наступу. Незабаром, сподіваючись на підтримку, ЗУНР увійшла в контакт з Українською державою на Центральних і Східних землях. 4 січня 1919 року у Станіславі (тепер - Івано-Франківськ) Українська Національна Рада, Парламент ЗУНР схвалили злуку з УНР.
22 січня на Софійському майдані в Києві відбувся урочистий акт злуки УНР та ЗУНР - велика всенаціональна маніфестація. На цьому святі Соборності було проголошено Універсал Директорії: «...Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Віднині є єдина незалежна Українська Народна Республіка». 23-28 січня у Педагогічному музеї (тепер - Будинок вчителя) відбувався Трудовий конгрес, який перебрав на себе повноваження скасованої Директорії і в останній день роботи ухвалив Акт Злуки та тимчасову Конституцію УНР. Після цього Конгрес повернув повноваження Директорії, до керівного складу якої увійшли і представники ЗУНР. Однак, фактичної злуки не відбулося. Так сталося, що замість ЗУНР виникла Західна Область УНР (ЗОУНР) та й то ненадовго.
НА РІЗНИХ ФРОНТАХ
Ще 17 листопада 1918 року Москва створила так званий Радянський уряд України. Ленін, Троцький, Стали, Затонський та інші благословили військові операції проти УНР. Директорія була вимушена оголосити Росії війну. З липня до середини листопада 1919 року осідком обох українських урядів (УНР та ЗОУНН) став Кам'янець-Подільський. Більшовицькі війська захоплювали щодня все нові рубежі. Уряд УНР та командування армії на чолі з Петлюрою вважали за необхідне негайно виступити й проти Антона Денікіна, що воював на чолі Добровольчеської армії проти більшовиків. Уряд ЗОУНР лише 24 грудня погодився підписати спільну з УНР відозву до українського народу стосовно війни з російською білою армією. Замість спільних із Денікіним дій проти більшовиків, українців примусили воювати на два фронти. Якщо врахувати і банди численних отаманів, то й на три. Сил не вистачало. Антанта відвернулася від України. Директорія практично втекла за кордон, кинувши свій народ напризволяще. Зрештою в українські справи втрутилися поляки. Спільно з ними українці продовжили війну з більшовиками. Але невдовзі отримали «ножа в слину». 18 березня 1921 року у Ризі поляки уклали з більшовиками перемир'я та розірвали відносини з УНР. Червона Армія зміцнювалася - адже на її боєздатність змусили працювати все населення РРФСР. Зрештою, уряд ЗОУНР та УНР почали працювати в екзилі, а радянська влада закріпилася в Україні на довгі десятиліття.
Події 1919 року нагадують про необхідність збереження соборності нашої молодої держави. Досвід доводить, що будь-який федеративний розподіл території України неминуче призведе до ліквідації державності. І з цим варто рахуватися.
Вивчаючи історію України, можна стверджувати одне впевнено: як ділили нашу держву заради власної вигоди, так і ділять по сьогоднішній день. І я не бачу ніякої різниці між Скоропадським, Ющенком, Винниченком, Янукрвичем та іншими "официальными лицами"
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
