На головну На головну На головну
 
 
Google
Google
« Лютий 2006 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728 
Архів публікацій

 

800x529 | Переглядів: 704
Зграя над Хотином



[ Реклама ]
Реклама від "Порталу українця"
Запрошуємо до співпраці


 
 
 
 .. » 135-річчя Лесі Українки
Держава, Політика, Суспільство (1355)   Історія, Філософія, Релігія (467)
Національна ідея, Мова, Народне (803)   Людина, Особистість (379)
Культура, Мистецтво (738)   Наука, Oсвіта (89)
Наші за кордоном (96)   Економіка, Бізнес (64)
Екологія, Здоров'я (111)   Техніка, Технології (35)


135-річчя Лесі Українки


Автор: Віталій Пономарьов
Джерело: Радіо "Свобода"
Коментарі (3)


25 лютого 1871 року народилася українська поетеса, перекладач та критик Леся Українка. У сучасній їй літературі вона була самотньою і виглядала справжньою гостею з майбутнього, а сьогодні її поезія видається на диво актуальною. Розповідає Віталій Пономарьов.

Віталій Пономарьов: Леся Українка (справжні ім’я та прізвище – Лариса Косач) народилася 135 років тому у місті Новограді-Волинському. Вона була дочкою української письменниці Олени Пчілки, а філософ, політик і письменник Михайло Драгоманов доводився Лесі рідним дядьком і справив значний вплив на формування її світогляду. Своє дитинство Леся провела на Волині – у родинному маєтку в селі Колодяжному, в Ковелі та Луцьку, від тринадцяти років вона мешкала у Києві та у місті Гадячі на Полтавщині. П’яти років Леся почала компонувати невеликі музичні п’єси, а дев’яти років написала свій перший вірш, назвавши його «Надія»:

«Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна:

Надія вернутись ще раз на Вкраїну,
Поглянути ще раз на рідну країну,

Поглянути ще раз на синій Дніпро, –
Там жити чи вмерти, мені все одно;

Поглянути ще раз на степ, могилки,
Востаннє згадати палкії гадки...

Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна».


Через свою хронічну хворобу – туберкульоз кісток, – Леся Українка навчалася вдома та часто і надовго виїздила на лікування до Криму, Італії, Греції, Австрії, Німеччини, Швейцарії, Болгарії, Єгипту та Грузії. Вона володіла дванадцятьма іноземними мовами і перекладала вірші Гейне, Міцкевича, Байрона, Ґюґо, Гомера. Вперше Леся опублікувала свої вірші тринадцяти років, через два роки вона видала збірку своїх перекладів творів Миколи Гоголя, а дев’ятнадцяти років написала для своїх молодших сестер підручник «Стародавня історія східних народів». Поетеса створила загалом понад двадцять драм, видала три книги поезії, писала казки, балади, поеми, повісті, оповідання, критичні та публіцистичні статті. Найвідомішою серед її творів є драма-феєрія «Лісова пісня».

«Лукаш:
А чом же в тебе очі не зелені?
Та ні, тепер зелені... а були,
як небо, сині... О! Тепер вже сиві,
як тая хмара... ні, здається, чорні
чи, може, карі... ти таки дивна!

Мавка:
Чи гарна ж я тобі?

Лукаш:
Хіба я знаю?

Мавка:
А хто ж те знає?

Лукаш:
Ет, таке питаєш!..

Мавка:
Чому ж сього не можна запитати?».


Говорить поетеса Людмила Таран.

Людмила Таран: Леся Українка сфокусовує ті проблеми, які донині актуальні для нашої української культури. І Леся Українка опирається бути канонізованою. Я пригадую її чудові слова про те, що українським поетам слід би було якийсь час заборонити писати національно-патріотичні вірші – може, вони скоріше б навчилися версифікації, тобто дбати про високу культуру, а не гнатися за тим, що колись називали «рупором ідей». І на жаль, проблеми, які зачепила Леся Українка, вони донині для нас залишаються актуальними: це є проблема імперської культури, її стосунок до культури колоніальної – ми досі у вирі цих проблем.

Віталій Пономарьов: Леся Українка померла сорока двох років у грузинському місті Сурамі. Через 3 роки її прах був перепохований у Києві. Говорить професор Віра Агеєва.

Віра Агеєва: Впродовж останнього десятиліття Леся Українка стала майже культовою постаттю, я би сказала, сучасної української культури. Ми дуже багато говоримо про Лесю Українку тому, що з’вилася можливість прочитати те, що раніше в неї не прочитували, зокрема її, скажімо, феміністичні тенденції. Так що наше звернення до Лесі Українки – це звернення до традиції, яка несподівано виявляється дуже сучасною сьогодні. І ми відчитуємо у неї – скажімо, можна відчитати дуже багато паралелей в творчості Лесі Українки і в творчості Оксани Забужко. Сучасні жінки-письменниці продовжують багато з того, що почала говорити вона 100 років тому.

«О, не журися за тіло!
Ясним вогнем засвітилось воно,
чистим, палючим, як добре вино,
вільними іскрами вгору злетіло.
Легкий, пухкий попілець
ляже, вернувшися, в рідну землицю,
вкупі з водою зростить там вербицю, –
стане початком тоді мій кінець».


Програма “5 хвилин з Віталієм Пономарьовим”


Читати цю та інші публікації у своєму телефоні
на своєму сайті


3. АННА
03.01.2008, 20:28
ВОСХИЩАЮСЬ ЛЕСЕЙ УКРАИНКОЙ. В ЕЕ "ЛЕСНОЙ ПЕСНЕ" ЕСТЬ ТАЙНА

2. крошка
03.03.2007, 14:16
Очень нудно.народ

25.02.2006, 15:22
Якби по більше людей сили і волі, якої була Леся Українка, в наш час, нам набагато легше було б здобувати волю і долю нашій ненці Україні.


Є що сказати? Говори на форумі або додай коментар:


(за бажанням)
Введіть код:
This is a captcha-picture. It is used to prevent mass-access by robots. (see: www.captcha.net)   



Інші коментарі

... ›››
Oleg Pk | 23.09.2011, 19:36

Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти. ... ›››
Василь | 04.09.2011, 18:19

В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,... ›››
Наталі | 23.08.2011, 17:49

Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію... ›››
Подільський | 20.08.2011, 17:43

На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн. (у книгарнях дорожче) :))) До речі, сьогодні, 17-го серпня, о... ›››
Іванченко Ірина | 17.08.2011, 15:12

Інші публікації на цю тему

12.01.2014, 00:26 Богдан Жолдак: “Україна найбагатша на таланти і найбідніша на їхню реалізацію” Наш співрозмовник Богдан Жолдак -- прозаїк, драматург, кіносценарист,...
28.10.2013, 23:34 Євген Ковтонюк: «Заради шедеврів я скрізь суну носа» Наш гість Євген Ковтонюк цікавий багатьма гранями – як мандрівник,...
27.09.2013, 23:21 Анатолій Зборовський: «Я вивчаю портрет народу» Наш гість – Анатолій Зборовський, історик і краєзнавець, директор...
01.09.2013, 15:18 Володимир Базилевський: "Куди не кинь, підстеріга чужизна..." Поет, критик, есеїст, публіцист Володимир Базилевський розчинився у...
23.08.2013, 17:53 Південну Пальміру накрила “зелена хвиля” В таку спеку подібне книжкове стовпотворіння могло статися лише тут, в...
11.08.2013, 20:19 Микола Славинський про прямостояння під високими небесами України Наш гість – Микола Славинський, типовий український галерник в царині...
27.07.2013, 18:12 Віктор Грабоський: Вириваймося з мороку! Письменник Віктор Грабовський впродовж творчого життя поступово набував...
04.07.2013, 01:11 Володимир Бушняк: «Письменник є засобом націєтворення» Наш гість – письменник Володимир Бушняк. Донедавна голова Кримської...
24.06.2013, 00:18 Неллі Корнієнко: “Без культури держава впаде” Наш гість – доктор мистецтвознавства, академік Національної Академії...
15.06.2013, 01:40 Олексій Кононенко: “Книга не буває передчасною” Олексій Кононенко – поет, прозаїк, журналіст, автор відомих українських...
Більше

 
Завантаження...

Стрічки публікацій   Мобільна версія сайту: PDA/WAP
Наш інформер на вашому сайті
 

  Умови використання та цитування матеріалів сайту
  Авторські права
  Застереження
© AnViSer 2004-2013.  Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних банерів, які надає банерообмінна мережа
Hosting by hostBe.net