У польському селі Павлокомі, що неподалік Перемишля, відкрили меморіал замордованим українцям. 3 березня 1945 року 366 мешканців цього села були вбиті польськими партизанами «Армії Крайової». Про цю трагедію довгий час мовчали, як українці, так і поляки. Діонізій Радонь - мешканець Павлокоми, розповідає, що лише дивом залишився живим. У 45-му його врятувало те, що він був лише наполовину українцем. Відтоді, незважаючи на заборону влади та недоброзичливість односельців, він доглядав за братськими могилами, на якому похована і його родина, на закинутому українському цвинтарі.
Діонізій Радонь, мешканець Павлокоми: - Я доглядав за цим цвинтарем, тому що тут моя родина лежить, тому що мені так підказує сумління, та й костел тут близько, зрештою, і люди різні із-за кордону приїжджають і мені соромно було, що на цвинтарі такий безлад тому і впорядковував постійно
Тетяна Чума досі пам'ятає той страшний день. Українців зігнали до церкви і розділили на групи. Кати залишали в живих лише хлопчиків до п'яти років та дівчаток до семи, а відтак пощастило вижити лише тридцяти восьми мешканцям Павлокоми. Усі свідки тих подій, які приїхали на відкриття меморіалу, кажуть, що ніколи не забудуть тієї дороги смерті від церкви до розстрільних ям на цвинтарі.
Тетяна Чума, очевидець: - По дорозі на кожному кроці знівечені трупи, коли нас пригнали до церкви, ми переступили поріг, я мала такого світлого кольору черевички і в ті черевички поза холявки набрала крові, я почала страшно плакати.... то крові було повно в церкві
Меморіал почали будувати лише десять років тому. Голова товариства "Надсяння" Володимир Середа, каже, що жодної підтримки ні від влади, ані від місцевих мешканців не було, навпаки - селяни спочатку доволі агресивно ставилися до такої ініціативи українців.
Володимир Середа, голова товариства “Надсяння": - Вперше ми тут приїхали 95 році. Під охороною польської поліції на всяк випадок, навіть і собак сторожових. Бо місцеве населення очевидно це не його біда, очевидно так воно було виховуване певними силами, воно було агресивно, вороже наставлене до будь – якого вшанування. Цвинтар був сплюндрований, запущений
За 61 рік по трагедії українцям удалося встановити в Павлокомі меморіал. На ньому викарбували прізвища всіх трьохсот шістдесяти шести невинно вбитих людей.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
У польському селі Павлокомі, що неподалік Перемишля, відкрили меморіал замордованим українцям. 3 березня 1945 року 366 мешканців цього села були вбиті польськими партизанами «Армії Крайової». Про цю трагедію довгий час мовчали, як українці, так і поляки. 