Чи сприятиме введення Україною більш жорстких митних правил на кордоні з Придністров’ям об’єднанню Молдови?
Автор: Центр досліджень плітичиних цінностей Коментарі (0)
Минулої п’ятниці, 3 березня, Україна ввела більш жорсткі митні правила на кордоні з невизнаною республікою Придністров’я. У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням: «Чи сприятиме введення Україною більш жорстких митних правил на кордоні з Придністров’ям об’єднанню Молдови?»
Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ (директор Центру політичних досліджень і конфліктології): „Я думаю, що не сприятиме. Для всіх, хто трошки знається на ситуації в Придністров’ї, будь-яка одностороння дія, а тут Україна вочевидь діє в інтересах Молдови, не здатна сприяти поліпшенню переговорного процесу і створенню умов для того, щоб дійти в решті згоди про якусь модель існування Придністров’я в межах Молдови. Абсолютно очевидно, що без підтримки Росії будь-які ініціативи будуть контр-продуктивними. Мені видається, що дії України обумовлені бажанням просувати не свої інтереси, а йти шляхом, який прийнятний для Сполучених Штатів та певних кіл в Європі, які налаштовані на розмороження конфліктів на теренах колишнього СРСР і влаштування їх так, як їм видається нормальним. Без врахування інтересів усіх сторін, я думаю, що такі кроки України будуть контрпродуктивними”.
Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей): „Таку тверду позицію, яку нині демонструє Україна по відношенню до Придністров’я слід було проводити набагато раніше. «Придністровська республіка» - це інструмент, створений свого часу Кремлем для того, щоби залишити Молдову у сфері свого впливу. Під час розпаду Радянського Союзу за підтримки московських спецслужб в радянських республіках почали виникати зорієнтовані на Росію сепаратистські течії. Деякі спроби Кремля були невдалі, такі, як організація польського сепаратизму в Литві, російського в Латвії та Естонії, гагаузького в Молдові, які не призвели до утворення окремих адміністративних одиниць. Підтримка російського сепаратизму в українському Криму була напіввдала, вона привела до утворення автономії, але Київ все ж таки спромігся не втратити контроль над регіонам. А повністю вдалими для Росії спецопераціями стали Абхазія та Північна Осетія в Грузії та Придністров’я в Молдові. Владу в самопроголошеній Придністровській республіці отримали кадрові працівники радянських спецслужб. В подальшому Придністровський режим окрім свого основного завдання, яке заключається в дезінтеграції Молдови, набув ще одного спрямування, а саме: кримінально-економічного. Придністров’я перетворилося по суті на кримінальний анклав в центрі Європи. Економіка цього анклаву в першу ч6ергу побудована на контрабанді. Зиск від цього контрабандного трафіка настільки великий, що його вистачає на «стимулювання» лобі в російському і українському істеблішментах. Тому в державних інтересах України є, щоби офіційний Кишинів опанував ситуацію (як економічну так і політичну) на всіх своїх теренах, включно з Придністров’ям. Інша справа, що час значною мірою вже втрачено. Якби Україна вела себе активно ще на початку дев’яностих, то можливість об’єднання Молдови була би реальнішою. За роки, що минули, придністровський режим набув певних державних ознак, і з цією реальністю доведеться рахуватися.”.
Дмитро ВИДРІН (директор Європейського інституту інтеграцій та розвитку): „Думаю, что нет, потому что тут есть пострадавшая не дипломатическая, а общественная сторона. Такой стороной, я думаю, является Приднестровье, не как государство, а прежде всего, как народ: мелкие торговцы, мелкие производители, мелкий бизнес, которые сейчас получили стимул не для объединения с Молдовой, а стимул для дополнительной злости и к Молдове, и к Украине. Поскольку они считают Молдову инициатором этого процесса, то это вызовет дополнительную ненависть и неприязнь. Поэтому, я думаю, что это ни в коей мере не будет способствовать объединению”.
Максим СТРІХА (керівник наукових програм Інституту відкритої політики): „У стратегічній перспективі – так. Оскільки нова митна політика України б’є не по легальних виробниках Придністров’я – ці легальні виробники мають представництва в Кишиневі і оформлюють товари на молдавській митниці. Вона перекриває на сьогодні основу добробуту Тираспольського режиму і так само основу добробуту багатьох російських високопосадовців – контрабанду через Придністров’я, яку в легальний спосіб у Кишиневі, зрозуміло, оформити не можуть. Так, якщо режим втратить головне джерело особистого прибутку, я думаю, що він буде охочіше йти на компроміс й у інших питаннях”.
Віктор НЕБОЖЕНКО (керівник соціологічної служби «Український барометр»): „Я думаю, что внешне, формально все выглядит логично и правильно. Приднестровско-молдавский конфликт длится уже давно, а Украина согласилась заниматься формированием единого демократического пространства в противовес единому экономическому пространству, идущему из Кремля. И в этом смысле сшивка границ Молдовы и Украины вполне логично вписывается в представление ОБСЕ и Евросоюза об унификации демократических государств. Но проблема заключается в том, что это хорошо на бумаге, но плохо в жизни, потому что реально уже существует непризнанная республика Приднестровье со всеми компонентами власти и государства с высокой поддержкой населения действующего режима Смирнова и в этом смысле Евросоюз ведет двойную игру, что очень неприлично, учитывая состояние самого Евросоюза. Если с одной стороны Евросоюз на полном серьезе очень жестко требует от Сербии, чтобы она дала возможность отсоединиться Черногории и Косову, то в то же время этот же Евросоюз устами тех же чиновников говорит о необходимости принудительного объединения Молдовы и Приднестровья. Кроме того, разъединение Молдовы и ПМР произошло в момент распада Советского Союза, а не в результате какой-либо искусственной операции. И в этом смысле я думаю, что такая стратегия двойных стандартов по отношению к одним непризнанным республикам, например к Косово, и к другим непризнанным республикам, как Приднестровье, не ведет к успокоению конфликта. Единственный путь решения молдавско-приднестровского конфликта – это проведение свободных выборов на всей территории Молдовы и создание конфедерации. Это снимет проблему”.
Іван ЛОЗОВИЙ (президент Інституту державності і демократії): „Абсолютно. Це давно треба було зробити і я вважаю, що МЗС правильно зробило, ввівши ці правила, які повинні існувати згідно законодавства і права України і Європейського союзу – про це були відповідні заяви європейських країн. Я думаю, що вже годі, щоб ця маленька псевдо територія вела свою окрему зовнішню політику, претендувала на статус окремої держави, в той час, коли жодна інша країна світу окрім Росії та, здається, Білорусі не визнає її. Пора, щоб вони всерйоз сіли за стіл переговорів, на якому їх треба поставити перед фактом, що вони не є окремим якимось регіоном чи тим більше державою”.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12